Квоти на бронювання зменшують, але не так сильно, як збирались. Для підприємств енергетичної сфери та ОПК вони будуть на рівні 95 відсотків, для комунальної сфери залишать броні на рівні 75 відсотків, для бізнесу — 50 відсотків, як і було.
Міністерство оборони виступає за 100- відсоткове бронювання для виробників оборонної сфери. Міністр оборони Євгеній Хмара пояснював журналістам, що підприємства мають масштабувати виробництво критичних для фронту систем, а держава має створити умови для виконання їхніх контрактів. Водночас вона має враховувати реальний внесок підприємства в забезпечення Сил оборони. Застереження МО та виробників зброї почули: оборонні підприємства будуть бронювати 95 відсотків працівників.
Зменшення граничних обсягів не має стосуватися саме тих працівників, які безпосередньо забезпечують виробничий процес, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи — вони мають бути заброньовані всі. Керівник підприємства самостійно визначає, кого бронювати в межах ліміту, тому розбронюють допоміжний і обслуговуючий персонал.
Бронювання переглядають знову через велику кількість зловживань. Попри те що влітку уряд сильно змінив підходи до бронювання, Ставка вирішила переглянути бронювання ще раз. Ключова причина, за словами міністра економіки Олександра Кравченка, ось у чому: влітку встановили нові критерії критичності, цій статус не підтвердили 15 відсотків підприємств, але кількість заброньованих збільшилась. Вона сягнула 1,4 млн наприкінці вересня і зростає кожного місяця на кілька десятків тисяч. За словами співрозмовника «Бабеля» в Мінекономіки, зараз бронюють більше людей, ніж мобілізують.
В уряді пояснюють, що бронювання зростає, бо критичні підприємства ним зловживають. Квота на 100 відсотків працівників дає підприємствам змогу штучно розширювати штат і бронювати «лівих» людей, часто за гроші. Співрозмовник «Бабеля» із сектора безпеки на умовах анонімності каже, що іноді суми доходять до $5 тисяч. Або ж на підприємствах критичними контрактами займається невелика кількість людей, а решта — іншими проєктами компанії.
Загалом, як розповідають у міністерстві, такі зловживання можливі тому, що існує щонайменше 50 критеріїв критичності. Вони різні в різних міністерствах і обласних військових адміністраціях, які ці статуси присвоюють.
Для того щоб привести критерії до єдиного знаменника, уряд створює Координаційний центр. Він буде дорадчим органом — тобто, по суті, може давати тільки рекомендації міністерствам і ОВА. Як він працюватиме в реальності, стане зрозуміло згодом. Зараз ми переказуємо постанову Кабміну, суть якої журналістам пояснювали в розмові of the record.
- Координаційний центр має узгоджувати критерії критичності, які застосовують міністерства, і давати рекомендації, як ці критерії треба допрацьовувати.
- Він розглядатиме звернення державних органів про визнання підприємств критично важливими.
- Він буде рекомендувати скасувати критичність підприємства, наприклад, якщо воно зловживає, зокрема він розглядатиме інформацію від правоохоронців.
- Він може збільшити кількість заброньованих (понад 50 відсотків працівників), якщо підприємство це обґрунтувало. Наприклад, якщо логістичні центри і склади постраждали від російських атак, і підприємство потребує більше водіїв і вантажників.
У новій постанові уряд уточнив критерії критичності. Однак поки що постанова не оприлюднена, тож вони невідомі. За словами співрозмовника «Бабеля» в Мінекономіки, економічні показники тепер не є визначальними: насамперед критичним є підприємство, яке допомагає обороні. В наступні два тижні міністерства та ОВА мають переглянути свої критерії критичності і узгодити їх з Координаційним центром.
Співголовами Координаційного центру будуть заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони. Також до нього входитимуть:
Заступник державного секретаря Кабінету міністрів України.
Заступник міністра цифрової трансформації.
Заступник міністра внутрішніх справ.
Заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства.
Заступник керівника Офісу президента України (за згодою).
Державний секретар Міністерства енергетики.
Заступник начальника Генерального штабу Збройних сил (за згодою).
Перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби.
Заступник голови Національної поліції.
Заступник голови правління Пенсійного фонду.
Заступник голови Держпраці.
Представник центрального управління СБУ (за згодою).
Представник Служби зовнішньої розвідки (за згодою).
Представник Головного управління розвідки Міноборони (за згодою).
Представник Мінекономіки.
- Уряд готує механізм 100-відсоткового бронювання, якщо підприємство виконало мобілізаційне зобовʼязання. «Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно та добровільно залучатиме частину з них до військової служби. За ними зберігаються робоче місце і зарплата», — пояснює премʼєр Корецький. За його словами, уряд сподівається затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня.
- Якщо компанія нещодавно проходила повторну процедуру бронювання своїх співробітників, вони збережуть статус заброньованих. Переглядати відповідність вимогам будуть після того, як закінчиться попередній строк бронювання. Якщо ж підприємство позбавили статусу критичного — всі співробітники розброньовуються одразу.
- Уряд посилює боротьбу з «ухилянтами». Міністерство оборони працює над законопроєктом, яке посилить відповідальність за ухилення від служби. Його має ухвалити парламент.