На кованому балконі старовинного брюссельського будинку на Rue du Méridien 21 майорять три прапори: бельгійський, Європейського Союзу та російський. Будівля здається напівсонною, ніби час тут зупинився: важкі сірі ролети закривають вікна першого поверху, а з єдиного відчиненого вікна нагорі визирає щільна темна штора. На фасаді — щонайменше чотири камери відеоспостереження. Уздовж вузької вулиці щільно вишикувалися автомобілі. На першому поверсі стоять вуличні стенди зі скляними дверцятами. За склом — яскраві плакати, фотографії людей у російських народних костюмах, афіші культурних заходів і розклад занять із російської мови. Жінка в білій шапці старанно протирає скло засобом для миття вікон.
Тут працює «Російський дім» у Брюсселі — частина мережі державних культурних центрів РФ, якими керує федеральне агентство «Росспівробітництво».
Так виглядає фасад будівлі «Російського дому» в Брюсселі, 20 жовтня 2026 року.
Юлія Гира / «Бабель»
Будинок розташований у Сен-Жос-тен-Ноде — найменшій за площею та одній із найбідніших комун бельгійської столиці. Це густонаселений багатокультурний район, де на вулицях можна почути турецьку, арабську та французьку. Тут працюють крамниці й пекарні різних громад, а поруч розташовані дипломатичні представництва. За кілька кроків від «Російського дому» височіє темний бронзовий монумент на честь мешканців комуни, які загинули під час двох світових воєн. На кам’яній основі викарбувані роки 1914—1918 і 1940—1945. Написи вшановують полеглих на полі бою, розстріляних, учасників Опору, військовополонених і депортованих політичних в’язнів.
Від цієї вулиці близько двадцяти хвилин пішки до європейського кварталу Шуман, де розташовані Європейська комісія, Рада ЄС і Європейська рада. П’ятнадцятого жовтня туди з’їхалися лідери країн Євросоюзу на дводенний саміт, щоб обговорити підтримку України та російські гібридні атаки в Європі. Того самого вечора «Російський дім» показував фільм «Морфій» режисера Олексія Балабанова — екранізацію творів Михайла Булгакова про молодого лікаря, який поступово стає залежним від морфіну.
Монумент на честь мешканців комуни Сен-Жос-тен-Ноде, які загинули під час двох світових воєн, за кілька метрів від будівлі «Російського дому» .
Юлія Гира / «Бабель»
У програмі — Булгаков, у стрічці — Путін
Брюссельський центр працює понад тридцять років і називає себе установою «при посольстві Росії». Свою мету він описує як гуманітарну співпрацю між Росією, Бельгією та Європою. На сайті центру багато розповідають про російську історію, Другу світову та «співвітчизників» за кордоном. Сьомого жовтня тут відбувся концерт «Під Покровом Пресвятої Богородиці» за участю Молодіжного архієрейського хору Брюссельсько-Бельгійської єпархії. В анонсі Богородицю назвали покровителькою спочатку Русі, а згодом Росії. Того ж дня «Російський дім» привітав Володимира Путіна з днем народження — йому побажали здоров’я, енергії та сил «служити Росії».
Наприкінці вересня брюссельський «Російський дім» опублікував заяву керівника «Росспівробітництва» Ігоря Чайки. Тих, хто закликає закрити центри, він порівняв із Шариковим із булгаковського «Собачого серця» і у відповідь запропонував прихильникам Росії подаватися на мікрогранти агентства та закликав не слухати «київську хунту, яка зруйнувала українську державність».
Концерт «Під Покровом Пресвятої Богородиці» за участю Молодіжного архієрейського хору Брюссельсько-Бельгійської єпархії, 7 жовтня 2026 року.
rushouse.be
Культурні центри, якими користуються спецслужби РФ
Спецслужби європейських країн давно звертають увагу на мережу загалом. Служба зовнішньої розвідки Естонії підтвердила, що російські «центри науки і культури» регулярно використовують як прикриття співробітники ФСБ і Служби зовнішньої розвідки РФ.
Один із найбільш резонансних випадків такого прикриття викрили в Данії. У 2023 році «Російський дім» у Копенгагені був місцем зустрічей працівників російського посольства, яких згодом ідентифікували як розвідників. Центр при цьому співпрацював із Технічним університетом Данії, проводив разом із ним конференції та семінари. Дослідник університету Олексій Нікіфоров відвідував заходи «Російського дому», а згодом отримав три роки ув’язнення за шпигунство. За версією обвинувачення, він збирав інформацію про зелені технології в університеті та компанії SerEnergy й передавав її російській розвідці за гроші.
Чоловік знімає російський прапор із фасаду «Російського дому» на Ратушній площі в Копенгагені, 27 вересня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
У вересні литовська євродепутатка Раса Юкнявічене, членкиня комітету Європарламенту з безпеки й оборони, прямо згадала брюссельський центр серед установ, що досі працюють у країнах ЄС. Вона назвала їх осередками російських спецслужб, які відкрито намагаються впливати на європейську політику.
Агентство «Росспівробітництво» під санкціями, але його «дім» працює
Євросоюз запровадив санкції проти «Росспівробітництва» в липні 2022 року. У санкційному рішенні агентство назвали одним із головних інструментів кремлівської «м’якої сили» та гібридного впливу. Після цього «Російські доми» припинили або призупинили роботу в Словенії, Хорватії, Північній Македонії, Чорногорії та Румунії. Центр у Словаччині спершу закрився, але влітку 2025 року відновив роботу.
Тим часом у Єврокомісії наголошують, що рішення закривати такі установи не належать до її повноважень. На брифінгу в Брюсселі 3 вересня речниця Паула Піньо заявила, що саме державам-членам належить розібратися з «домами», які в країнах ЄС представляють Росію.
Тому в кожного «Російського дому» своя історія. Десь роботу зупинили через санкційні обмеження, десь — після скорочення російського дипломатичного персоналу. В інших країнах довелося розривати угоди, які уклали з Росією задовго до великої війни. Так сталося в Німеччині — у вересні 2026 року уряд Німеччини розірвав угоду, за якою працював «Російський дім» у Берліні. Перед цим німецькі слідчі та розвідка зʼясували, що Росія спланувала атаку дроном із вибухівкою на аеропорт «Лейпциг-Галле». У відповідь Берлін також закрив російське генеральне консульство в Бонні і видворив понад 150 працівників російських представництв і членів їхніх родин.
Проте навіть у Берліні «Російський дім» не змогли закрити одразу — його роботу регулює двостороння угода, а сама будівля належить Росії. Тому юридично установа має остаточно закритися лише у 2027 році.
Протест у Берліні на підтримку «Російського дому», 18 вересня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Молдова: «дім» закрили, частину роботи перенесли до посольства
Російський центр науки й культури відкрився в Кишиневі у 2009 році. Ним керувало російське посольство, а фінансувало «Росспівробітництво». «Дім» працював за угодою, яку Молдова та Росія підписали ще в жовтні 1998 року. Формально вона була взаємною — кожна країна могла відкрити культурний центр на території іншої. Проте Молдова так ніколи й не створила аналогічної установи в Росії.
Останньою краплею, щоб розірвати угоду з росіянами, стали російські дрони. Тринадцятого лютого 2025 року молдовське Міністерство закордонних справ викликало керівника російської дипломатичної місії, після того як два ударні БпЛА впали на півдні країни. Російському дипломату показали їхні уламки, а після зустрічі МЗС оголосило, що закриває центр. Утім, закрити його одразу Молдова не могла. Угода автоматично продовжувалася на п’ять років, якщо одна зі сторін не повідомляла про вихід щонайменше за шість місяців до завершення чергового терміну. Найближчою такою датою було 4 липня 2026 року.
Під час масованої російської атаки безпілотниками на Україну в ніч на 13 лютого на територію Молдови залетіло кілька дронів. Один із дронів упав у полі біля села Чумай Тараклійського району. Ще один дрон вибухнув у полі між містом Чадир-Лунга і селом Валя-Пержей. За даними Генерального інспекторату поліції, виявлені в Чадир-Лунзі фрагменти належать російському дрону.
X (Twitter) / «Бабель»
У листопаді 2025-го молдовський уряд денонсував документ. Міністр культури Крістіан Жардан заявив, що центр був культурним лише за назвою і прикривав діяльність проти суверенітету Молдови. Влада також звинуватила установу в тому, що вона поширювала пропаганду. За денонсацію угоди проголосували 57 депутатів парламенту зі 101. Росія назвала рішення русофобським. Наступного дня закон підписала президентка Майя Санду, а 4 липня 2026 року «Російський дім» у Кишиневі закрився офіційно.
Утім, разом з будівлею не зникла її діяльність. Російське посольство повідомило, що частину функцій центру перебере його культурний відділ. Серед них — відбір студентів на місця в російських університетах за урядовими квотами та інші програми так званої гуманітарної співпраці. Водночас влада невизнаного Придністров’я запропонувала відкрити новий «Російський дім» у Тирасполі. У Бюро з реінтеграції Молдови сказали, що Тирасполь не має для цього юридичних повноважень. Голова парламенту Молдови Ігор Гросу назвав цю ініціативу «провокацією з боку Росії».
26 червня в «Російському домі» в Кишиневі відбувся творчий вечір посла Росії в Молдові Олега Озерова та молдовського поета, перекладача й публіциста Бориса Маріана. Посли Росії та Білорусі в Молдові Олег Озеров і Анатолій Бубен разом із представниками російської та білоруської громад поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, 4 травня 2026 року.
moldova.mid.ru
За курси російської — 620 євро, переїзд до Кургану — безкоштовно
У Брюсселі тим часом навіть не вирішили закрити «дім». Бельгійська влада не розголошує, на яких саме умовах працює центр і як його платні послуги узгоджуються із санкціями проти «Росспівробітництва». На своєму сайті «дім» пише, що діє «при посольстві Росії». Реєстрацію та оплату мовних курсів пропонують оформлювати в приміщенні «Російського дому». Шістдесят годин навчання коштують 620 євро. Утім, з відкритої інформації незрозуміло, хто отримує гроші і за яким договором центр користується будинком на Rue du Méridien.
«Дім» також готує до державного іспиту з російської як іноземної. На окремій сторінці він пропонує допомогу з заявкою до російських університетів — від МГИМО до Академії Гнесіних. Прийом заявок там датовано 15 січня 2026 року, сторінку відтоді не оновили. «Російський дім» просуває й державні програми, які мають заохотити людей переїхати до РФ. Цього літа брюссельський центр презентував державну програму переселення до Курганської області. Проєкт «Русская мечта» обіцяє учасникам земельні ділянки, субсидії на житло й допомогу з працевлаштуванням.
Реклама переїзду в регіони РФ на сайті «Російського дому» в Брюсселі.
rushouse.be
Шостого жовтня 71 депутат Європарламенту закликав голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Європейської ради Антоніу Кошту та головну дипломатку ЄС Каю Каллас перевірити, як фінансуються «Російські доми», як вони пов’язані з посольствами та «Росспівробітництвом», який статус мають їхні працівники й кому належать будівлі. Окремо євродепутати запропонували винести це питання на засідання Ради ЄС із закордонних справ. Автори листа визнали, що центри працюють за різними схемами і єдиного способу закрити їх справді немає. Проте, наголосили євродепутати, це не може бути виправданням бездіяльності. Євросоюз уже визнав «Росспівробітництво» частиною кремлівської системи впливу, але досі не розібрався з установами, через які ця система працює у європейських містах.
Цю публікацію було підготовлено в рамках проєкту Seizing Synergies, що реалізується n-ost та підтримується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обовʼязково відображає погляди BMZ.