Учні заблокували ліцей, і їхні вимоги почули — це вирішили повторити в інших французьких школах
Вранці 17 вересня працівники ліцею Сент-Екзюпері в місті Кретей, неподалік Парижу, оголосили страйк. Наступного ранку до акції долучилися учні — вони розгорнули перед воротами саморобні плакати: «Ліцей у небезпеці» і заблокували вхід.
У закладі, де навчаються приблизно півтори тисячі дітей, не вистачало заступника директора, медсестри, кількох учителів, зокрема з французької та математики, і асистентів для дітей з інвалідністю. Відсутність медсестри не була формальністю: батьки обурювались, що в ліцеї нікому допомогти дитині, якій треба зробити укол інсуліну. У школі протікав дах, а розбите вікно тижнями не могли замінити. Інформація про протест у ліцеї Сент-Екзюпері розлетілась соцмережами, за кілька днів заклад отримав заступницю директора і кількох учителів, місцева влада пообіцяла знайти медсестру. Учні повернулися на уроки.
У соцмережах тим часом зʼявлялися листівки інших шкіл, створені здебільшого штучним інтелектом. У міжліцейних чатах домовлялися про наступну акцію і попереджали одне одного про поліцію. З Кретею протести перекинулися до сусіднього Сен-Дені, а потім вийшли за межі паризьких передмість — 28 вересня акції відбувалися у 180 ліцеях, а 1 жовтня — вже у 1 020, тобто майже в кожному четвертому ліцеї країни.
Марш працівників держсектора. Ліцеїсти біля заблокованого навчального закладу. Студенти з банером «Студенти й працівники разом проти бюджетної економії та війни». 29 вересня учнівські акції збіглися із загальнонаціональним страйком держслужбовців — того дня у Франції відбулось понад 170 акцій.
Getty Images / «Бабель»
Що не так із французькими ліцеями?
У державних ліцеях у 2026 році працює менше вчителів, ніж у 2008-му, хоча учнів стало на 250 тисяч більше. Лише з 2017 року скоротили близько 10 тисяч вчительських посад.
Понад 70% класів загальних і технологічних ліцеїв мають наповненість більш як 30—35 дітей.
Будівлям звичайних ліцеїв у середньому 61 рік, професійних — 71. У більшості приміщень ремонти не робили десятиліттями.
Що більше ліцеїв приєднувалось до протестного руху, то частіше мирні блокади переростали в сутички. На деяких протестах почали з’являтись люди в масках, директори шкіл та поліція стверджували, що частина з них не навчалася в цих закладах. У Парижі група людей намагалася увірватися до школи і підпалила вхід. Під час розгону протестів поліція застосувала світлошумові гранати та гумові кулі, що призвело до важких травм серед підлітків: 15-річному хлопцю в Лансі — місті на півночі Франції, ампутували кисть через вибух гранати, а 16-річний Маель у Турі (місто в центрі країни) втратив око від влучання кулі.
Протестувальники ховаються від водомета за саморобним щитом з фанери, 6 жовтня 2026 року. Поліція в Парижі затримує учасника акції, 6 жовтня 2026 року. Демонстранти зайняли памʼятник Республіці. 6 жовтня в Парижі на протест вийшли 56 тисяч людей.
Getty Images / «Бабель»
Лідер крайніх лівих Меланшон підтримує школярів, французький уряд звинувачує лівих у підтримці безладів, ультраправа Ле Пен обіцяє навести порядок
Навесні 2027 року французи обиратимуть нового президента. Емманюель Макрон після двох термінів балотуватися вже не може, тому боротьба за його місце фактично почалася. У першому турі французи голосуватимуть за всіх кандидатів, для перемоги кандидат повинен здобути 50% +1 голос від усіх чинних бюлетенів. За всю історію Пʼятої республіки цього ще не вдавалося зробити жодному претендентові через високу конкуренцію. Тому долю посади завжди вирішує другий тур між двома найпопулярнішими політиками. Шкільні протести вже стали частиною цієї боротьби. Політичним голосом протестувальників намагається стати лідер радикальних лівих Жан-Люк Меланшон. Депутати його партії «Нескорена Франція» одними з перших зʼявилися біля заблокованих шкіл. Вони знімали відео з учнями, допомагали блокадам і вимагали відвести поліцію. На відео, яке завірусилось у соцмережах, мер Сен-Дені від «Нескореної Франції» Баллі Багайоко 6 жовтня став між школярами й поліцейськими в Парижі та кричав: «Зупиніться!». Згодом сам потрапив під сльозогінний газ.
Мер Сен-Дені Баллі Багайоко серед протестувальників під час сутичок із поліцією в Парижі, 6 жовтня 2026 року. Багайоко — член лівої радикальної партії «Нескорена Франція». У березні він переміг на виборах мера в першому турі з 50,77% голосів.
Getty Images / «Бабель»
Меланшон майже одразу взяв на озброєння тезу: ганьба тому уряду, який має кошти на поліцейські кийки, гранати й газ, але не на зарплати вчителям та ремонти шкіл. Це допомагає йому мобілізувати молоду аудиторію, особливо мешканців бідних районів. Згідно з вересневим опитуванням, понад 40% виборців віком від 18 до 24 років планували голосувати саме за нього. Утім, цього замало для виходу до другого туру, тож йому потрібні не лише віддані прихильники, а й голоси поміркованого електорату. Аби не відлякати останніх, коли протести переросли у вуличні заворушення, Меланшон збавив градус: закликав соратників ставати між школярами та силовиками й попросив мітингувальників утримуватися від насильства.
Уряд на чолі з премʼєром Себастьєном Лекорню пропонує іншу версію: справедливі вимоги школярів використали партія Меланшона «Нескорена Франція» та ультраліві групи, які підживлюють безлад. Як доказ Лекорню посилався на записку розвідки паризької поліції. Французький міністр освіти Едуар Жеффре зустрівся з учнями, вчителями і батьками лише 2 жовтня — вже у розпал протестів. Він пообіцяв консультації в ліцеях і більше вчителів, але не назвав ані сум, які виділять на ремонти, ані кількості нових працівників. Після цієї зустрічі учнівські й студентські організації заявили, що не отримали конкретних відповідей, і закликали продовжувати протест.
Міністр освіти Едуар Жеффре зустрічається з представниками учнівських організацій у Парижі, 2 жовтня 2026 року. У 2019—2024 роках він керував управлінням шкільної освіти міністерства і відповідав за впровадження реформ ліцеїв і випускних іспитів.
Getty Images / «Бабель»
Учнівські протести зараз найбільше б’ють по кандидатах у президенти — центристах Едуару Філіппу і Габріелю Атталю: обидва в різний час були премʼєрами у президента Макрона, тож претензії, чому французька шкільна освіта опинилася в такому занедбаному стані, адресовані зокрема й їм. Філіпп, який зараз працює мером Гавру, називає насильство неприйнятним, а 6 жовтня закрив ліцеї в Гаврі, щоб запобігти сутичкам у день національного протесту. Габріель Атталь звинуватив Меланшона в тому, що той використовує молодь як «політичне гарматне мʼясо».
Марін Ле Пен не є популярною фігурою серед школярів-протестувальників — на масових акціях численні плакати з гаслами проти правих.
Марін Ле Пен, лідерка французької ультраправої партії «Національне об’єднання». На учнівських протестах чимало плакатів, критичних до правих сил, — на цьому Ле Пен зображена дияволицею. Цим плакатом протестувальники посилають партію Ле Пен під три чорти. Водночас приблизно 20% молоді віком 18—24 роки готові проголосувати за Ле Пен на президентських виборах у 2027 році.
Getty Images / «Бабель»
Тому французькі праві звертаються не так до молоді, як до наляканих дорослих. Сама Ле Пен називає акції не протестами, а винятково заворушеннями і обіцяє повернути порядок, щойно прийде до влади. Її партійці активно поширюють відео пожеж, сутичок і вандалізму. Приміром, керівниця регіону Пеї-де-ла-Луар Крістель Морансе опублікувала кадри палаючого ліцею Нельсона Мандели в Нанті й написала: «Усюди ті самі погромники. Усюди те саме насильство». Вимоги учнів вона назвала лише приводом для хаосу.
Очільниця регіону Центр — Долина Луари Крістель Морансе обурена вандалізмом у ліцеї Нельсона Мандели в Нанті, 1 жовтня 2026 року. У Франції регіональна влада відповідає за державні ліцеї, має оплачувати їхнє будівництво, капітальні ремонти, обладнання й утримання.
Скриншот / X / Christelle MORANÇAIS
Для України важливо, хто продовжить політику Макрона. Найкращий натепер для України кандидат Едуар Філіпп має близько 16% підтримки — удвічі менше за Ле Пен
Головною фавориткою передвиборчих опитувань зараз залишається лідерка ультраправого «Національного обʼєднання» Марін Ле Пен. Серед центристів та поміркованих сил найбільша підтримка у колишнього премʼєр-міністра Едуара Філіппа. На лівому фланзі ключовими фігурами виступають лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон та поміркований лівий Рафаель Глюксманн.
«Бабель»
Ле Пен зараз намагається відмежуватись від своєї репутації союзниці Кремля. Після повномасштабного вторгнення вона засудила напад Росії, але продовжила виступати за переговори. У спільній заяві 19 вересня Ле Пен і Жордан Барделла прямо звинуватили Росію в організації ескалації та гібридних атак у Європі. Сама Ле Пен каже, що Франція може й далі навчати українських військових, передавати оборонне спорядження та брати участь у «Коаліції охочих», але більше не може фінансувати Україну в нинішньому обсязі. Третього вересня віцепрезидент її партії Луї Аліо пообіцяв, що після перемоги Ле Пен Франція «перекриє кран» допомоги Україні: мовляв, гроші потрібні французьким лікарням і школам.
Якщо Ле Пен говорить про скорочення витрат, то Меланшон хоче ще й обмежити засоби, якими Україна воює. Після повномасштабного вторгнення він назвав Росію агресором. Проте постійно піддає сумніву доцільність санкцій і критикує Макрона за те, що той передав Україні літаки й далекобійні ракети, мовляв, можна було обмежитись системами ППО. До того ж Меланшон обіцяє вивести Францію з військового командування НАТО — сценарій Меланшона означає повернення до політики Шарля де Голля 1966 року, коли Франція залишається в Альянсі, але не підпорядковує свої війська його єдиному штабу. Для НАТО це означатиме удар по боєздатності, бо Франція володіє найпотужнішою армією та єдиним ядерним арсеналом у ЄС. Депутати його партії голосували проти безпекової угоди з Україною. У вересні він заявив, що українські далекобійні удари провокують Росію, і запропонував заборонити ці удари.
Що Франція пообіцяла українській армії
У липні 2026 року президенти Франції та України погодили дорожню карту довгострокової оборонної співпраці.
Rafale. Україна оголосила про замовлення перших 16 винищувачів із запланованих ста. Фінансування ще мають залучити з кредиту ЄС та інших джерел. Перші чотири літаки планують передати після навчання пілотів і техніків.
ППО. Україна має намір замовити чотири системи SAMP/T NG. Поки їх виготовлятимуть, Франція зобовʼязалася тимчасово передати дві наявні системи SAMP/T.
Виробництво в Україні. Франція дозволила ліцензійне виробництво авіабомб AASM і ракет SCALP, а Франція та Італія — ракет Aster 30. Запустити його планують до кінця 2026 року.
Найпослідовніше нинішній курс Франції підтримує Едуар Філіпп. У травні він приїздив до Києва й говорив, що Франція має й надалі допомагати українській армії. Він підтримує вступ України до НАТО та план присутності європейських військових в Україні після завершення війни. Габріель Атталь і поміркований лівий Рафаель Глюксманн теж виступають за допомогу Києву. Але проблема в тому, що вони (принаймні поки що) всі конкуренти на одному полі, і виборцям, які підтримують цей курс, доведеться обирати між ними. А це автоматично підвищує шанси радикальних — і правих, і лівих кандидатів.
Едуар Філіпп на зустрічі з прихильниками в Гаврі 19 березня 2026 року. Наприкінці вересня його рейтинг коливався в межах 16—18%. Колишні премʼєр-міністри Франції Едуар Філіпп (ліворуч) і Габріель Атталь в Парижі, лютий 2026 року. Обидва балотуються в президенти Франції у 2027-му. Акція на підтримку України в Парижі 24 лютого 2022 року. Рафаель Глюксманн — кандидат у президенти на виборах 2027 року — з піднятим кулаком, перед ним прапор ЄС.
Getty Images / «Бабель»