Українські атаки на російські порти в Чорному і Азовському морях, на які приходилось 80% експорту російського зерна на ринки Сербії, Північної Африки, Близького Сходу та Азії, змусили Росію шукати інші шляхи. Каспійський маршрут, на який російські експортери дедалі активніше переорієнтовують поставки, має свої обмеження — дефіцит флоту та різке зростання вартості перевезень. Російські порти на Балтиці, зокрема в Ленінградській області, розташовані в зоні уражень українськими дронами, як-от великий порт Висоцьк, порт Усть-Луга або порт у Кронштадті.
Порт Усть-Луга ставав ціллю українських дронів ще у 2024 році. Через нього тоді йшла російська нафта. Тепер Росія намагається транспортувати через цей порт зерно.
kommersant.ru
Через це Росія почала перекидати експорт на країни Балтії: Литву, Латвію та Естонію. За даними UkrAgroConsult, литовська Клайпеда може перевалювати близько 9—10 млн тонн на рік, Рига — 7,5 млн тонн, латвійські Вентспілс і Лієпая — по 2,5 млн тонн, естонська Мууга — близько 2 млн тонн. У Латвії у вересні вже зафіксували, що транспортування російського зерна їхньою територією подвоїлося у порівнянні з минулим роком.
У Латвії й Естонії почалися дискусії, як вирішити цю проблему. Першого жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна заборонила транзит російського та білоруського зерна своєю територією.
Латвія розглядає можливість підвищити до 300% митний збір на транспортування російського і білоруського зерна для подальшого експорту, якщо воно йде з Росії. Планується, що ці правила діятимуть для всіх перевізників незалежно від країни реєстрації або власника, але поки остаточне рішення не ухвалене — останнє слово за державною компанією LatRailNet.
Паралельно в Латвії підготували законопроєкт, який повністю має заборонити транзит аграрної та кормової продукції російського і білоруського походження через країну, а також унеможливити її зберігання у латвійських портах. Поки цей проєкт не проголосували, Латвія лише перевіряє, чи не перевозить Росія викрадене українське зерно.
Єдина з трьох країн, яка поки не обмежила транзит російського зерна, — це Литва. Лише з початку вересня там почали перевіряти, чи не везуть зерно з окупованих Росією українських територій. Якщо ні — перешкод немає. І цього, каже литовський політолог Томс Дапкус, явно недостатньо: «Мало просто перевірити, чи перевозить Росія крадене зерно з України. Малоймовірно, що вона робитиме це через країни Балтії. Суть у тому, що Росія експортує своє зерно».
Росія збільшила транспортування свого зерна через країни Балтії, зокрема й через Латвію. Ці вагони сфотографовані 11 вересня на станції Резекне, за 50 кілометрів від російського кордону.
Facebook / Liene Rijkure
Офіційні органи Литви, зокрема Державна митна служба та профільні міністерства, не публікують списків приватних компаній, які займаються транзитом — це комерційна таємниця. Але як розповів «Бабелю» колишній міністр оборони, а нині заступник голови комітету з нацбезпеки Сейму Литви Лаурінас Кащюнас, велику частину російського зерна в Литві експортує компанія Dognus. За його словами, якщо за весь 2025 рік вона перевезла приблизно 150—200 тисяч тонн, то в 2026-му на ці обсяги компанія вийшла за 9 місяців, прогнозований план на рік — 270 тисяч тонн.
Dogus зареєстрована у Клайпеді — портовому литовському місті на березі Балтійського моря. Її заснували у вересні 2012 року на імя Юргіти Леліте — хто вона, дізнатися не вдалося. Але вже за півтора тижня, 8 жовтня, всі акції компанії перейшли російському агробізнесмену Олександру Долгову. Компанія займалася торгівлею зерном через порт Клайпеди, частину зерна продавали Литві.
Брати Долгови: Олександр (ліворуч) і Дмитро.
rugrad.online
Олександр Долгов разом із братом Дмитром — засновники найбільшого агрохолдингу в Калінінградській області Росії «Долгов Групп». Холдинг обробляє до 50% землі області, а самі Долгови — одні з найвпливовіших і найбагатших людей Калінінграда. Вони тісно повʼязані з політичною владою області. З 2016 року підтримували губернатора Антона Аліханова — представника путінської партії «Єдина Росія». Коли Долгови відкривали в області новий завод, Аліханов разом із очільником Сбербанку Германом Грефом були поважними гостями і «перерізали стрічку».
Долгови тісно повʼязані з політичними елітами, вони підтримували губернатора Калінінградської області Аліханова. Аліханов і Герман Греф (у центрі), обидва тепер під санкціями через російську агресію, відкривають завод братів Долгових.
newkaliningrad.ru
У жовтні 2016 року Долгов продав Dognus громадянину Литви Повіласу Норкунасу, який з серпня того року був директором компанії. Співрозмовник «Бабеля» з Литви, знайомий із ситуацією навколо компанії, вважає, що Норкунас міг бути номінальним власником, щоб приховати, що Долгови і далі мали звʼязок із компанією. У 2018 році власник змінився знову, ним став Раймундас Сакаускас, а в 2021 році зʼявився новий директор Арунас Василяускас — штат компанії досі складається з цих двох людей.
У 2022 році брати Долгови підтримали війну Росії в Україні. Тепер вони фінансують російську армію — в медіа є подяка Долговим від 11 армійського корпусу Балтійського флоту, який воює проти України під Куп’янськом. Співробітники компаній холдингу Долгових воюють, а брати підтримують їхні сім’ї.
«Долгов Групп» також співпрацює з російською пенітенціарною службою: вони користуються її землею в Калінінградській області і використовують працю ув’язнених.
Попри те що Долгови давно офіційно вийшли з компанії Dognus, у 2022 році до неї повернувся їхній колишній директор Повілас Норкунас: він не штатний співробітник, але має право «управляти документами в реєстрах» і подавати туди звіти.
У 2024 році литовські медіа оприлюднили розслідування про те, що брати Долгови досі стоять за компанією Dognus і вона експортує сотні тисяч тонн російського зерна їхнього агрохолдингу. Співрозмовник «Бабеля» в Литві, знайомий із ситуацією, каже, що Долгови використовують компанію, щоб сховати свої гроші від західних санкцій.
Звʼязок між Долговими і Dognus підтверджує те, що на сайті компанії є фрагменти рекламного відеоролика «Долгов Групп», а також зображення елеватора з міста Гусєв у Калінінградській області, де зареєстрована одна з компаній «Долгов Групп». Будівництво елеватора закінчилося у 2021 році, коли Олександр Долгов перестав бути офіційним акціонером Dognus.
Однакові кадри на сайті Dognus і в ролику «Долгов Групп».
Скриншот / dognus.lt; Скриншот / You Tube / Долгов Групп
Заступник голови комітету з нацбезпеки Сейму Литви Лаурінас Кащюнас у коментарі «Бабелю» каже, що Литва швидко має вирішити це питання і зупинити транспортування російського зерна своєю територією. «Такі поставки збільшують доходи російського бюджету і допомагають фінансувати російську військову машину, яка, своєю чергою, руйнує Україну і намагається заблокувати експорт українського зерна на світові ринки», — вважає депутат. Він не сумнівається, що російські олігархи, які отримують прибуток від цього бізнесу, тісно пов’язані з російською владою. «Брати Долгови підтримують російські військові формування, які беруть участь в агресії проти України. Тому питання треба ставити не лише про заборону транспортування зерна, а й про включення цих людей в санкційні списки Європейського Союзу», — вважає литовський парламентарій.
Колишній міністр оборони, а нині заступник голови комітету з нацбезпеки Сейму Литви Лаурінас Кащюнас вимагає заборонити транспортування російського зерна і накласти санкції на братів Долгових.
Facebook / Laurynas Kasčiūnas