Проблема з мостами в Києві була давно — їх мало і вони аварійні
Проблема з мостами через Дніпро в Києві почалась не тепер. Враховуючи масштаби міста та дисбаланс між розселенням і робочими місцями, їх просто не вистачає. Відтак вони постійно перевантажені. А оскільки утримують їх неналежним чином (більшість мостів через Дніпро давно капітально не ремонтували) — конструкції зношені. Міст Патона і міст Метро офіційно визнані непрацездатними, Південний та Північний — частково непрацездатні.
Не аварійні лише Дарницький та новий Подільський мости, але з ними є інша проблема — вони не повністю добудовані (обом не вистачає зʼїздів і заїздів), тому вони не працюють так, як їх задумали. До речі, ще у 2023 році в компанії «Про мобільність» рахували, що саме в разі закриття Південного моста і моста Патона добудова зʼїздів і заїздів зробить Дарницький міст кориснішим для міста.
Без метро навантаження на мости збільшується
Більшість пасажирів, які їдуть з лівого на правий берег, перевозив метрополітен — зелена й червона лінії. Однак під час повітряної тривоги наземні ділянки метро не працювали. Піддавшись на тиск уряду, у вересні КМДА все ж дозволила рух зеленою гілкою через Південний міст під час жовтого рівня тривоги (аргументуючи рішення тим, що наземна ділянка тут недовга). Однак саме Південний міст став мішенню росіян. Поки що рух мостом закритий і для автомобілів, і для метро.
Що робити, аби мости не стояли в заторах
Чарівного рішення для проблеми сполучення між берегами не існує, кажуть експерти. Щоб зменшити масштаби проблеми, коли не працює метро між берегами чи відпадають якісь мости, потрібно везти більше людей громадським транспортом. Він може перевезти більше пасажирів за годину, ніж приватні автомобілі. Для того щоб громадський транспорт у Києві працював ефективніше, можна зробити кілька кроків.
Зробити більше виділених смуг для громадського транспорту і краще їх контролювати. Зараз автобуси й тролейбуси стоять у заторах з усіма автівками — це потрібно змінити. Важливо контролювати, щоб автомобілі не заїжджали на смуги для громадського транспорту. Для цього потрібно залучити поліцію, налаштувати камери автофіксації, суттєво підвищити штрафи для водіїв-порушників. «Тоді ми отримаємо стабільний наземний та екстрений транспорт: автобуси, швидка допомога, пожежні, мобільні вогневі групи зможуть їздити через мости безперешкодно», — каже засновник компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов.
Посилити маршрути між берегами, які користуються попитом. У Києві курсує 21 автобусний і тролейбусний маршрут між берегами (також є міська електричка, але вона може зупинятися під час небезпеки). Щоб зменшити інтервали руху на них, потрібно додати більше рухомого складу. Це проблема, оскільки Київ має недостатньо автобусів і ще менше водіїв. Вирішити її можна так — взяти в оренду автобуси в інших містах і запропонувати кращі умови для водіїв: вищу зарплату, комфортні місця для відпочинку, зручніший графік.
Оптимізувати мережу маршрутів. У 2015 році Світовий банк проаналізував транспортну ситуацію в Києві та розробив для міста транспортну стратегію. Однією з пропозицій експертів банку було реформувати мережу маршрутів. «Тоді за розрахунками метрополітен втрачав приблизно 20—25% пасажиропотоку — бо люди пересаджувалися на наземний транспорт. І не тому, що наземного транспорту ставало набагато більше, а тому, що маршрути ставали більш зручними й краще відповідали попиту», — згадує Беспалов.
Аби не переформатовувати всю мережу маршрутів, можна було би бодай переглянути ті маршрути на лівому березі, які працюють, щоб підвозити пасажирів до найближчої станції метро. Коли метро стоїть через тривоги, вони просто стають неефективними. Їх можна продовжити чи обʼєднати так, щоб вони везли людей одразу на правий берег, пропонує екскерівник Управління вуличної інфраструктури Львова Павло Сирватка.
Намалювати велодоріжки. Велосипеди та самокати не зможуть перевезти всіх охочих з лівого на правий берег, але принаймні можуть зменшити навантаження на громадський транспорт. «Хтось пересяде на велосипед і не буде намагатися влізти в автобус 1-М, відповідно, інші пасажири влізуть в цей автобус і доїдуть туди, куди їм треба», — каже Сирватка.
Чи можна зруйнувати міст «Шахедами»?
Теоретично зруйнувати київські мости через Дніпро можливо, вважає інженер Дмитро Макагон. Але «Шахедів», за його словами, для цього недостатньо. «Один приліт «Шахеда» конструкції, подібні Південному мосту, мають витримувати без особливих руйнувань. Якщо ударів багато, шкоди буде більше. Але щоб справді спричинити руйнацію, потрібно багато зарядів і все ж більш потужні бойові частини, ніж у «Шахедів». Як на мене, основна мета росіян — не стільки руйнація, скільки терор. Бо ж бʼють по тому мосту, на якому функціонує лінія метро під час тривог», — вважає він.
Чи можна захистити мости?
Вразливі вузли київських мостів можна потенційно захистити від ударів «Шахедів» сітками або іншими захисними конструкціями, вважає Дмитро Беспалов. «Принцип простий: сітку встановлюють на відстані від конструкції, щоб заряд спрацював ще до того, як дійде до металу. Суцільним кожухом великий міст не закрити, тож захищають точково, вузол за вузлом. Але найкращий захист — це протиповітряна оборона і РЕБ, щоб дрон не долетів».