Будапешт висилає російських шпигунів, які працювали в посольстві. «Бабель» розпитав угорську розслідувачку й угорського експерта: як працював шпигунський хаб і хто там міг залишитись?

Десять прізвищ засекретили. Ще навесні новий уряд отримав список російських шпигунів на видворення

Восьмого вересня угорське МЗС повідомило російському послу в Будапешті Євгенію Станіславову, що десять співробітників місії мають залишити країну. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан (ні, не родичка колишнього премʼєра Віктора Орбана) заявила, що так уряд захищає безпеку і суверенітет країни.

Станіславов назвав вислання безпрецедентною ескалацією, а російське МЗС пообіцяло «жорстку й болючу» відповідь. Утім наступного дня Кремль трохи знизив градус. Речник Путіна Дмитро Пєсков сказав, що рішення не залишиться без відповіді, але водночас наголосив: Москва не хоче руйнувати «цінну спадщину» російсько-угорських відносин.

Список з десятьох російських дипломатів не виник за кілька днів. У 2022 році, після початку великої війни, європейські країни почали масово висилати російських агентів, які працювали під прикриттям дипломатичних посад. Угорська контррозвідка також передала уряду Віктора Орбана перелік кандидатів на вислання, але, за даними журналіста-розслідувача Саболча Пані, у відповідь почула категоричне «ні». До кінця правління Орбана резидентура російських спецслужб залишалася в Угорщині практично недоторканою. Після його поразки на виборах новий уряд отримав від угорських спецслужб оновлений список приблизно з десятком ідентифікованих російських розвідників.

Першим після поразки Орбана з Угорщини видворили «дипломата» Артура Сушкова. Його справа показує, як працювала вся система

Від Угорського інституту міжнародних відносин до російського посольства в Будапешті — лише перейти вулицю Байза. У 2024 році на дві відкриті дискусії інституту прийшов 36-річний третій секретар посольства Артур Сушков. Угорська влада ідентифікувала його як офіцера Служби зовнішньої розвідки Росії і стежила за ним. На публічних заходах у Будапешті Сушков знайомився з людьми, які могли зацікавити російські спецслужби.

В Угорщині Сушков служив двічі. Вперше приїхав у 2019 році як аташе — це найнижчий ранг карʼєрного дипломата в російській системі — і залишався до осені 2022-го. Восьмого лютого 2023 року він повернувся після тримісячної перерви вже третім секретарем — це наступний щабель після аташе. У друге відрядження Сушков приїхав з дружиною Світланою, співробітницею Дипломатичної академії російського МЗС. Колишній угорський контррозвідник Ференц Катрейн пояснював угорським журналістам, що російські офіцери часто їздять у відрядження парами, а чоловіка чи дружину дипломата можуть використовувати, щоб передавати повідомлень або гроші.

Сушкова передусім цікавили дві установи, повʼязані з Балажем Орбаном — ні, також не родичем колишнього премʼєра, а його політичним директором і згодом керівником виборчої кампанії 2026 року. Це Mathias Corvinus Collegium та Угорський інститут міжнародних відносин. Ще одна важлива в цій історії установа — Інститут стратегії й політики Джона Лукача, з ним був повʼязаний дослідник, якого Сушков намагався вербувати.

Схему, за якою Сушков працював в Угорщині, на конкретному прикладі описали джерела розслідувального видання VSquare. На відкритій дискусії «дипломат» познайомився з дослідником аналітичного центру. Той мав контакти з Угорським інститутом міжнародних відносин та Інститутом стратегії й політики Джона Лукача, а також виходи на урядовців. Згодом Сушков запропонував зустрічатися без протоколу і сторонніх, навчив дослідника користуватися конспіративним звʼязком, дарував цінні подарунки й давав зрозуміти, що готовий платити за корисну інформацію. У такий спосіб, за даними угорських спецслужб, Сушков розпочав вербування щонайменше трьох угорців.

Сушкова цікавили плітки про урядовців, внутрішня кухня угорської влади та механізми ухвалення рішень. Він розпитував про російський проєкт АЕС «Пакш-2», відносини Будапешту з Києвом, а одного зі співрозмовників просив дати пароль до внутрішньої Wi-Fi-мережі Угорського інституту міжнародних відносин.

Сушковим займалося Управління захисту конституції — угорська контррозвідка. Спочатку там вважали, що росіянина можна перевербувати. Коли стало зрозуміло, що співпрацювати він не погодиться, Управління запропонувало його вислати. Але в лютому 2026 року команда Орбана заблокувала це рішення: Росія допомагала його виборчій кампанії, і перед голосуванням він, вочевидь, не хотів сваритися з Москвою.

Майже одразу після поразки Орбана Сушкову та його дружині дали два тижні на збори. Четвертого травня, ще до формування уряду Петера Мадяра, вони залишили Угорщину. Сушков став першою ластівкою — з нього почалося видворення російської агентури.

Сушков поїхав, але російська резидентура залишилася. Хто ці люди?

У квітні 2026 року в російському посольстві в Угорщині працювало 47 людей. У пʼятнадцятьох з них російське видання «Агентство» виявило звʼязки зі спецслужбами. За оцінкою посадовців кількох країн НАТО, після вислання Сушкова в посольстві залишалося щонайменше 12 ідентифікованих або підозрюваних офіцерів Служби зовнішньої розвідки — і це без урахування офіцерів ГРУ та ФСБ.

Один із найвпливовіших російських представників у Будапешті — Тигран Гарібян, радник-посланник і формально друга людина в посольстві після посла. Відкриті розслідування не називають його підтвердженим офіцером спецслужб, але описують як ключового політичного оператора російської місії. Він уперше отримав призначення до Будапешту 2006 року, а згодом регулярно повертався на угорський напрям. Наприклад, був перекладачем на зустрічах Орбана з Путіним. Якщо переговори проходили в Москві, його спеціально привозили туди з Будапешту.

Гарібян — зять покійного губернатора Хакасії Віктора Зиміна, до якого на закриту базу приїздили полювати й відпочивати Путін, Сергій Шойгу, генерали та губернатори. Джерело The Insider у російському МЗС називало Гарібяна «першим номером» у дипмісії — впливовішим за посла Станіславова. Один з європейських безпекових посадовців розповів The Washington Post, що перед виборами 2026 року Гарібян регулярно зустрічався з провладними угорськими журналістами і давав їм завдання та інструкції. Російське посольство заперечило втручання у вибори. Журналістка угорського видання 444 Лілі Такач сказала «Бабелю», що, за її неофіційною інформацією, Гарібяна серед десятьох видворених немає.

У військовій частині посольства головною людиною називають військового аташе Олексія Заруднєва — полковника, повʼязаного з військовою частиною 45807. Він починав у батальйоні радіоелектронної розвідки, закінчив факультет агентурно-оперативної розвідки Військово-дипломатичної академії та приблизно з 2015 року регулярно їздив до Угорщини. Джерело The Insider у ГРУ стверджувало, що за десятиліття Заруднєв створив мережу контактів в угорській армії, спецслужбах, політиці та громадських організаціях. На публіці це виглядало як звичайна дипломатична робота: прийоми, покладання вінків до радянських могил і розмови з військовими та чиновниками під приводом догляду за похованнями.

Його заступник Вадим Юрченко також закінчив факультет агентурної розвідки. Він опікувався ветеранськими організаціями і приходив до російськомовної школи «Алфавіт» у Будапешті, де роздавав дітям георгіївські стрічки й розповідав, що російські військові воюють в Україні з «нацистами».

Російський шпигунський хаб у Будапешті складається не лише зі штатних працівників посольства. Станом на квітень 2026 року в місті разом із першою секретаркою посольства Катериною Недзвецькою жив її чоловік Михайло Кулясов. Офіційної посади в дипмісії він не мав, але The Insider ідентифікував його як випускника Академії Служби зовнішньої розвідки і керівника угорської резидентури служби.

Російських дипломатів в Угорщині було майже стільки ж, скільки в інших країнах Вишеградської четвірки разом. Звідси вони працювали по всьому Шенгену

Загалом у Будапешті, Сегеді та Дебрецені працювали 45 російських дипломатів — майже стільки ж, скільки в Чехії, Польщі та Словаччині разом взятих. Будапешт був єдиною столицею в цій групі країн, де після початку повномасштабного вторгнення в Україну далі працював російський військовий аташе і ще четверо співробітників його апарату. Колишні угорські контррозвідники називали всіх пʼятьох офіцерами ГРУ.

Колишній співробітник угорської спецслужби, якого цитує VSquare, описував Будапешт як базу, де росіяни тримали курʼєрів, виконавців, конспіративні квартири й орендовані автомобілі для операцій на Балканах та в інших країнах ЄС. Усередині Шенгенської зони дипломати могли вільно пересуватися. Завдяки своєму розташуванню Угорщина була зручними воротами одночасно до Західної Європи, Сербії та інших країн Балкан, Румунії та України.

Наскільки вільно російські агенти почувалися серед угорської еліти, показує сцена в концертній залі «Вігадо» на набережній Дунаю. Двадцять шостого вересня 2024 року в позолоченій залі кількасот дипломатів, чиновників і бізнесменів відзначали 75-річчя КНР. Заступник начальника Генштабу Угорщини генерал-лейтенант Ференц Каярі весь вечір, не криючись, розмовляв з російським військовим аташе Олегом Смирновим. Після повномасштабного вторгнення контакти західних військових з представниками російської армії майже припинилися, тому ця розмова неабияк вразила присутніх дипломатів і союзників по НАТО.

Десять людей — це удар по резидентурі. Але тільки якщо Москва не пришле їм заміну

«Вислання одного-двох дипломатів може мати переважно символічний характер. Десятьох — уже може суттєво знизити оперативний потенціал посольства, особливо якщо частина з них була співробітниками розвідки під дипломатичним прикриттям», — каже «Бабелю» угорський експерт з безпекової та оборонної політики Петер Талаш.

Росія може швидко подати кандидатури на заміну, але Угорщина незобовʼязана їх акредитувати. «Справжнє випробування для уряду Мадяра полягає не лише в тому, кого вислали, а в тому, чи дозволять їх замінити», — додає Талаш.

Двадцять шостого серпня уряд Мадяра вперше офіційно визнав, що поведінка Росії загрожує Угорщині, Європі, світовому порядку та угорській меншині на Закарпатті. Публічне вислання групи російської агентури переводить цю доктрину з паперу в практику і може повернути частину довіри партнерів, яку Будапешт втратив за часів Орбана.