Дрон мав вибухнути біля українських літаків. Йому завадив несправний детонатор
Вночі проти 5 серпня роботу аеропорту Лейпциг/Галле зупинили після того, як над летовищем помітили дрон. Під час огляду працівники знайшли апарат із вибуховим пристроєм у захищеній вантажній зоні — неподалік від літаків української компанії Antonov Airlines. До дрона прикріпили металеву банку приблизно із 600 грамами військової вибухівки. Детонатор або не спрацював, або відірвався, коли дрон зіткнувся з припаркованим літаком. Саме це, ймовірно, завадило вибуху. Лейпциг/Галле — один з найбільших вантажних аеропортів Європи й логістичний вузол, через який перевозять допомогу та озброєння для України. Там базуються українські важкі транспортні літаки.
Тієї ж ночі вантажний Boeing 757 DHL, що летів із Марселю до Лейпцига, під час повторного набору висоти зіткнувся з невідомим об’єктом. Літак зазнав незначних пошкоджень і сів на запасному аеродромі в Ганновері. Згодом на околиці аеропорту знайшли ще один дрон і сліди гексогену. Федеральна прокуратура розслідує справу як напад на транспортну і логістичну інфраструктуру Німеччини.
Німецький поліцейський дрон оглядає територію біля українського транспортного літака Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле, 5 серпня 2026 року. Поліцейські та робот-сапер обстежують територію біля українського Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле наступного дня після російської атаки.
Getty Images / «Бабель»
ДНК, туристична віза й орендоване авто
У німецьких слідчих є двоє підозрюваних. Перший — громадянин Білорусі, який також має російський паспорт. Його ДНК знайшли на одному з дронів, банці з вибухівкою та антені, закріпленій на дереві. Зразок збігся з даними в базах Литви та Фінляндії, де чоловік раніше потрапляв у поле зору правоохоронців. До Німеччини він в’їхав за туристичною візою, яку видало італійське представництво в Мінську.
Другий підозрюваний — уродженець Росії з латвійським паспортом, а за даними медіа — також із російським. Слідчі вважають його логістом або інструктором. Наприкінці липня він прилетів до берлінського аеропорту, орендував автомобіль і поїхав до Саксонії. За два дні до невдалої атаки чоловік залишив Німеччину літаком. Німецькі правоохоронці пов’язують його з російською розвідкою.
Слідчі також перевіряють міжнародні зв’язки цієї групи. Один із цих підозрюваних, імовірно, пов’язаний з підпалом будівельного магазину в польському Лодзі в липні 2024 року. Окремо правоохоронці з’ясовують, чи справа в Лейпцигу має стосунок до дрона і вибухівки, які знайшли на сербсько-угорському кордоні. Одинадцятого червня сербські силовики затримали біля кордону з Угорщиною двох чоловіків — громадянина Сербії та чоловіка із сербським і російським громадянством. У них знайшли компоненти модифікованого дрона, передавачі для керування ним і дві консервні банки з вибухівкою. Слідчих зацікавила схожість з випадком в Лейпцигу: там вибухівку теж помістили в металеву банку, прикріплену до дрона. Обоє затриманих зараз перебувають під вартою.
Першого вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що результати поліцейського розслідування, спосіб підготовки атаки та дані розвідки разом вказують на причетність Росії. За версією німецького уряду, російські державні структури надали технічні інструкції і обладнання, а виконати завдання доручили завербованим посередникам. Модель вербування описала данська контррозвідка PET: російські служби шукають виконавців у соцмережах і на ігрових платформах, часто маскуючи справжню мету завдання.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (ліворуч) і міністр внутрішніх справ Александер Добріндт на пресконференції в Берліні, 1 вересня 2026 року. Німецький уряд офіційно звинуватив Росію в організації атаки.
Getty Images / «Бабель»
Від запальних посилок до сховку зі зброєю: Німеччина давно бачить російський слід
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну німецькі служби розслідували російські погрози вбивством, кібератаки, підпали, стеження за військовими об’єктами та транспортними маршрутами. У 2024 році посилка із саморобною вибухівкою загорілась просто в логістичному центрі DHL у Лейпцигу. Європейські слідчі підозрювали, що це була російська пробна операція перед відправленням таких посилок на літаки.
Пожежники гасять вантажний контейнер із посилками в логістичному центрі DHL у Лейпцигу. У липні 2024 року одна з посилок із запальним пристроєм загорілася незадовго до завантаження на літак.
Tagesschau / Скриншот
Того ж року американська розвідка попередила Німеччину про російський план вбивства керівника Rheinmetall Арміна Паппергера. Згодом представник НАТО публічно підтвердив існування цього плану.
У серпні 2026 року німецькі медіа повідомили ще про одну справу: в лісі біля Берліну знайшли професійно обладнаний сховок із двома справними пістолетами. Силовики припускають, що зброю залишили для майбутніх операцій російських агентів.
Окремо німецька поліція розслідує серію спроб пошкодити енергетичну інфраструктуру. Першого вересня біля підстанції «Турнов-Прейлак» у Бранденбурзі знайшли саморобні пускові пристрої: з їхньою допомогою провідний матеріал закидали на високовольтні лінії. Два короткі замикання тимчасово вивели з мережі один енергоблок електростанції «Єншвальде» у федеральній землі Бранденбург, неподалік німецько-польського кордону. Того ж дня біля підстанції в Берггаймі, що неподалік Кельну, знайшли шість схожих установок. П’ять вугільних енергоблоків загальною потужністю 4 200 мегаватів тимчасово відключилися.
Поліцейські біля підстанції «Турнов-Прейлак» у Бранденбурзі, яку атакували 1 вересня 2026 року. Пошкодження високовольтних ліній спричинило два короткі замикання.
Getty Images / «Бабель»
Берлін прямо назвав Росію організатором атаки в Лейпцигу — але будь-що хоче уникнути ескалації
«Ми не перебуваємо у стані війни, але щодня є ціллю гібридної війни», — сказав голова німецького МВС Добріндт.
Берлін визнав Росію організатором атаки в аеропорту Лейпцига, у відповідь з 18 вересня Німеччина закриє російське генеральне консульство в Бонні — останнє генконсульство Росії у країні. Уряд розірве договір оренди «Російського дому» в центрі Берліну, посилить перевірки громадян Росії під час в’їзду і запропонує ЄС нові персональні санкції за гібридні операції. Берлін також обіцяє посилити тиск на російський тіньовий флот у Балтійському і Північному морях та вжити додаткових заходів у розвідувальній сфері, яких саме — поки що не уточнюють.
Вхід до «Російського дому» в Берліні. Після атаки в Лейпцигу німецький уряд вирішив припинити його роботу.
Getty Images / «Бабель»
Російського посла викликали до німецького МЗС. Союзників у ЄС і НАТО заздалегідь поінформували про висновки слідства. Водночас Берлін поки не планує просити консультацій за 4-ю статтею Північноатлантичного договору. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль наголосив, що стан відносин із Росією не відповідає інтересам Німеччини. За його словами, Берлін хотів би завершення війни, відновлення європейського мирного порядку і в перспективі конструктивних відносин з Москвою, однак для цього Росія має продемонструвати готовність до компромісу.
Депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер вважає таку відповідь уряду запізнілою і недостатньою. «Ці заходи давно прострочені й уже давно мали стати стандартом. Однак вони фактично не тиснуть на Росію і не змушують її платити», — сказав він «Бабелю». На його думку, Німеччина повинна ініціювати консультації НАТО, збільшити військову допомогу Україні, поставити їй ракети Taurus, жорсткіше зупиняти російський тіньовий флот і передати Україні заморожені російські активи, «щоб Росія справді заплатила за розширення своєї війни».
Депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер виступає на акції на підтримку України в Берліні.
Getty Images / «Бабель»
Москва все заперечує і погрожує ударами по Берліну
Російське посольство назвало висновки німецького уряду «безпідставною провокацією»: мовляв, такі звинувачення вигідні Україні, «мілітаристському крилу європейських еліт» і виробникам зброї. Закриття консульства і «Російського дому» посольство назвало безпрецедентною ескалацією, яка матиме наслідки.
Володимир Путін заявив, що докази російської причетності нібито «сфабрикували», а рішення Німеччини назвав «серйозною помилкою», яка суперечить інтересам самих німців. Його речник Дмитро Пєсков сказав, що Берлін не надав переконливих доказів і рухається шляхом ескалації.
Другого вересня російське МЗС викликало тимчасового повіреного Німеччини Бернда Фінке. Йому заявили, що справа в Лейпцигу «цілком сфабрикована» і є навмисною провокацією. Представниця російського МЗС Марія Захарова пообіцяла відповідь на всі «антиросійські рішення» Берліну, а заступник міністра Александр Грушко сказав, що заходи у відповідь на закриття консульства ухвалять «вже дуже скоро».
Очільник російського МЗС Сергій Лавров оголосив, що Росія закриє відділення Інституту Ґете в Москві, Петербурзі та Єкатеринбурзі — мовляв, Німеччина свідомо пішла на крок, який означає кінець її культурної присутності в Росії. Однак на сайті Інституту Ґете третім офіційним осередком вказаний Новосибірськ, а не Єкатеринбург. Схоже, Лавров переплутав міста.
Перша шпальта німецької газети taz за 4 вересня 2026 року. На закриття Інституту Ґете в Росії редакція відповіла заголовком російською.
Taz
Заступник голови російської Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що Німеччина «заслуговує» на прямі удари по підприємствах, які виготовляють зброю для України, і що, «цілком можливо», прилітатиме й по інших цілях у Берліні. Він також погрожував потягам, якими західні політики їздять до Києва. Пропагандист Володимир Соловйов закликав відкликати російське визнання обʼєднання Німеччини, оголосити, що такої держави «взагалі немає», і вимагати відновити НДР.
Союзники підтримали Німеччину — Британія викликала російського дипломата, але санкції ЄС буксують
Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що дронова атака на аеропорт в Лейпцигу має ознаки «тероризму, який підтримує держава», а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала такі операції «новою нормальністю» і закликала швидше й жорсткіше відповідати на російські дії. ЄС і кілька його держав викликали російських дипломатів. Третього вересня це зробила й Велика Британія, яка заявила про повну солідарність із Німеччиною.
ЄС готує нові персональні санкції за гібридні операції та обговорює додаткові обмеження для російських військово-промислового комплексу і тіньового флоту. Водночас 2 вересня посли країн ЄС не змогли погодити продовження чинних персональних санкцій проти тисяч росіян і російських компаній: Словаччина виступила проти того, щоб їх продовжили одразу на рік, і рішення відклали.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті та очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас на зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу у Віклоу, 2 вересня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія помиляється, якщо розраховує погрозами розділити союзників або змусити їх припинити підтримку України. Емманюель Макрон сказав, що гібридні атаки в Європі множаться і не можуть залишитися без відповіді. Джорджа Мелоні наголосила, що атака проти одного союзника стосується всіх. Канадський прем’єр Марк Карні назвав операцію спробою послабити колективну оборону, яка не матиме успіху.
У самій Німеччині частина політиків назвали відповідь надто слабкою. Голова оборонного комітету Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн сказала, що виклик російського посла навряд чи вразить когось у Москві, а консульство давно треба було закрити. Вона знову запропонувала передати Україні ракети Taurus. Представник «зелених» Константін фон Ноц звинуватив уряд у нерішучості.
Голова комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн виступає на акції на підтримку України під час Мюнхенської конференції з безпеки, 15 лютого 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Співголова «Альтернативи для Німеччини» Тіно Хрупалла, навпаки, звинуватив уряд у подвійних стандартах: мовляв, як з Росією, так рішення ухвалюють швидко, а де реакція на версію про українську причетність до підриву «Північних потоків». Кізеветтер відповідає, що обґрунтування уряду достатньо: «Характер атак, їхні цілі, спосіб дій, використані технології та профіль виконавців вказують, що це був російський державний тероризм». AfD він називає «продовженням Кремля», до чиїх заяв не варто дослухатися: «Це маріонетки Путіна».
Росії не обов’язково зупиняти німецьку допомогу. Достатньо зробити її дорожчою
Німеччина — найбільший військовий донор України в Європі. З 2022 року Берлін виділив приблизно €57,6 мільярда військової допомоги та понад €43,3 мільярда цивільної. Німеччина фінансує системи ППО, боєприпаси, бронетехніку, навчання українських військових і виробництво дронів.
Колісна самохідна гаубиця RCH 155 на заводі KNDS у Касселі, 13 січня 2025 року. Того дня компанія представила першу таку установку для України. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (ліворуч) і керівник Rheinmetall Армін Паппергер на відкритті нового заводу артилерійських боєприпасів в Унтерлюсі, 27 серпня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Росії не обов’язково одним нападом змінювати політику уряду. Достатньо зривати поставки, змушувати витрачати ресурси на охорону, лякати працівників і підживлювати суперечки всередині країни. Кізеветтер називає це «формуванням поля бою». «Атаки спрямовані передусім проти інфраструктури й компаній, які мають військове значення. Росія використовує їх не лише як когнітивну війну — тобто для впливу на суспільні настрої, але й щоб зв’язувати ресурси європейських держав», — пояснює він. На його думку, ця «виразно військова складова» вже зараз має змусити НАТО переглянути стратегію стримування і переозброєння.
Саме тому Кізеветтер пропонує відповідати не лише охороною німецьких обʼєктів, але й посиленням України. «Україна дуже успішно переносить війну на територію Росії та обмежує її можливості. Taurus залишається дуже ефективним засобом для ударів по російській воєнній машині. Німеччина давно мала передати ці ракети».
Винищувач Eurofighter Typhoon і крилата ракета Taurus на авіасалоні ILA в Берліні, червень 2026 року. Німецькі політики вже кілька років сперечаються, чи передавати такі ракети Україні.
Getty Images / «Бабель»
Після звинувачень на адресу Росії Володимир Зеленський і Фрідріх Мерц обговорили комплексну угоду про спільну розробку дронів, ракет і програмного забезпечення, а також додаткову німецьку допомогу українській ППО. Німеччина фінансує виробництво 15 тисяч дронів-перехоплювачів Strila і закупівлю для України 50 тисяч ударних Shrike.
Що може бути далі: дипломатична сварка, нові диверсії чи консультації НАТО
Перший і поки найімовірніший сценарій з огляду на реакцію Берліну і ЄС — контрольована дипломатична ескалація. Росія може обмежити роботу дипломатів або запровадити нові візові чи економічні заходи. Німеччина домагатиметься нових санкцій, посилюватиме контррозвідку й охорону військової логістики, але намагатиметься не переходити до прямого військового протистояння. Допомога Україні триватиме.
Другий — нові операції, відповідальність за які Москва зможе заперечувати. «Росія сприймає символічні й дипломатичні відповіді Німеччини як ознаку слабкості. Допоки ми покладаємося на умиротворення агресора і самостримування, слід очікувати нових російських атак», — каже Кізеветтер. Якщо ціна нападу в Лейпцигу обмежиться консульством, культурним центром і кількома санкційними списками, російські служби вважатимуть, що ризик прийнятний. Потенційними цілями залишаються залізниці, вантажні термінали, оборонні підприємства, енергетика та посадовці, пов’язані з Україною.
Третій — Берлін і НАТО почнуть реагувати інакше. Кізеветтер вважає, що консультації за четвертою статтею потрібні вже зараз, бо атаки спрямовані не лише проти Німеччини: «Їхня схема націлена також на НАТО та має розділити й послабити оборонний союз». Уряд поки що не погоджується. Однак диверсія із загиблими або серйозним руйнуванням важливої для військової галузі інфраструктури різко посилить вимоги скликати союзників. Якщо вони визнають операцію збройним нападом, може постати й питання 5-ї статті. Це не означає автоматичної війни: кожна країна сама визначає, якою буде її участь. Але тоді відповідь уже навряд чи обмежиться закриттям консульства.