«Я боюся говорити. Боюся, що вони будуть мститися»
Каріна Кітсай переїхала до Польщі понад десять років тому. Через три роки до неї приїхали діти — син Павло й донька Настя. Зараз Насті 20 років, вона живе у Вроцлаві разом із хлопцем Максимом, він теж українець. До кінця липня дівчина вважала Вроцлав безпечним містом.
Усе почалося із запитання біля каси магазину: «Ти українка?». Про напад на Настю і те, як він вплинув на родину, «Бабелю» розповідає Каріна — саме вона надала історії розголосу в соцмережах. Перед розмовою жінка зізнається, що після нападу на доньку остерігається незнайомців і боїться говорити українською.
У неділю, 26 липня, Настя та Максим поїхали із собакою на озеро. Дорогою додому вони зупинилися біля магазину Żabka. Максим залишився в машині, а Настя зайшла купити їжу. Коли вона вже стояла біля каси, троє поляків дістали з холодильника пиво й поставили його перед нею. Дівчина зробила їм зауваження, що тут черга, після чого один із чоловіків запитав, чи вона українка. «Немає значення, ким я є, але черга для всіх», — відповіла Настя польською. Через хвилювання в її вимові став помітним український акцент. Чоловік почав лаятися й вигукувати образи.
Скриншот з відео, яке зняв очевидець з балкона. Саме цей запис Настина мама згодом опублікувала в соцмережах, 26 липня 2026 року. Настя після нападу.
Instagram; Особисті архіви героїв / «Бабель»
Настя вирішила не реагувати на провокації, проте поляки пішли за нею до машини. Там сварка переросла в напад — Максим вийшов з автівки, чоловіки повалили його на землю і почали бити ногами. Настя спробувала втрутитися, але один із нападників кілька разів ударив її по обличчю та голові. Дівчина впала на спину й почала кричати. Нападники відійшли, однак щойно Настя з Максимом почали підводитися, знову на них накинулися.
Після бійки в Насті залишилися забої на обличчі й носі, а по всьому тілу — численні синці. Крім того, їй зашивали вухо й шию — один із нападників вдарив її рукояткою ножа. У Максима — забої на обличчі й тілі. «Фізично воно гоїться добре, аби ще душевно загоїлося. Настя боїться. Я боюся», — каже Каріна. Зараз Настя відвідує психолога, а родина намагається зайвий раз не згадувати про напад.
Двох нападників затримали й заарештували на три місяці. Їм 27 і 45 років, обидва й раніше потрапляли в поле зору поліції. Одного з них затримали співробітники поліцейського антитерористичного підрозділу, коли він намагався залишити Вроцлав. Третього нападника досі розшукують. «Мені здається, що я всюди тепер бачу тих качків у татуюваннях. Я боюся говорити. Боюся, що вони будуть мститися», — каже мама Насті.
Одного з нападників впізнали на записі камер спостереження за пов’язкою на лівій нозі. Це боксер Адам Ц. на прізвисько «Цицу». Він пов’язаний із федерацією Gromda, яка організовує бої на голих кулаках. Раніше «Цицу» вже відбував покарання у в’язниці.
Threads
Цей страх передався й близьким. Коли до Каріни приїхала сестра з України, Каріна говорила з нею польською. Сестра відповідала українською. Почувши це, її п’ятирічний син заплакав, почав затуляти матері рот і просити замовкнути: «Мамо, я тебе прошу, не говори. Я боюся, що тебе поб’ють так, як Настю».
Після того як Каріна розповіла про напад у соцмережах, деякі коментатори почали дорікати родині тим, що вона живе за кордоном. «Писали: “Мало дали, повертайся захищати країну”. А мій чоловік, батько Насті, від початку повномасштабного вторгнення воює в Україні добровольцем», — каже вона.
Напад у Вроцлаві — один із низки подібних публічних випадків останніх місяців. У першому півріччі 2026 року громадяни України подали 180 заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті — на 30 відсотків більше, ніж за такий самий період 2025-го.
Інші публічні випадки нападів на українців у Польщі, травень — серпень 2026 року
-
Група з десятьох осіб напала на 16-річного українця Артема та його друзів. Артему проламали череп, його другу — ніс, а третього хлопця намагалися скинути через перила мосту у Віслу. Нападники, зокрема, кричали «Забирайтеся геть до України».
-
На автобусній зупинці поляк побив 14-річного українця Давида. Той буцімто відмовився показати трюки на самокаті його сину. На адресу Давида лунали образи за українське походження, а потім чоловік кілька разів вдарив його кулаком в обличчя.
-
Компанія підлітків побила 19-річного Володимира за кілька хвилин після того, як він поговорив з матір'ю телефоном українською мовою. У нього зламаний ніс і травма хребта. За словами хлопця, після інциденту нападники сміялися, що «побили українця».
-
У міському автобусі чоловік ображав українських дівчат — вони записали це на відео. Одна з них запитала його, чи може він її не чіпати. Він у відповідь назвав дитину «українською повією» та наказав «забиратися до України».
-
Жінка побила на дитячому майданчику двох 13-річних дівчат і хлопця, який кинувся їх захищати. Коли одна з дівчат запитала нападницю, чому вона це робить, у відповідь почула: «Бо ви з України».
-
Двоє чоловіків переслідували та ображали 16-річного українця. За свідченнями очевидців у мережі, вони також викрикували ксенофобські гасла на адресу українців і білорусів.
-
Трьох українців — серед яких була і жінка — побили під час їхнього відпочинку на території хостелу. Чоловіку, що проходив повз, не сподобалася музика, яка лунала з їхньої машини. Він кричав: «Спердаляй на Україну», а потім повернувся з групою чоловіків, які почали бити українців.
«Думала, що голова тріснула навпіл»
Алла Кондратенко разом із сином переїхала із Запоріжжя до Польщі п’ять років тому — ще до початку повномасштабної війни. На той час її чоловік уже вісім років жив у Гдині. Родина вільно розмовляє польською і, за словами Алли, від самого переїзду почувалася в безпеці. Утім, вони намагалися ніде не говорити українською, щоб «не привертати зайвої уваги». Відчуття безпеки зникло буквально за день.
Близько 15-ї години 30 липня Алла звичною дорогою поверталася з роботи додому. Біля будинку зустріла знайому українку з онукою й зупинилася поговорити. Поряд вона помітила літнього чоловіка. «Він був старий, скручений, у куртці з довгим рукавом та кепці. Біля нього — якась торба і палиця. Я бачила його раніше, він нагадував безхатька», — згадує Алла. Чоловік почав ходити довкола неї, наче намагався опинитися в неї за спиною: то спускався, то піднімався вуличними сходами неподалік.
Коли знайома пішла, Алла залишилася на тому ж місці, щоб записати голосове повідомлення своїй подрузі українською мовою. В якийсь момент жінка відчула два удари — їх виразно чути на записі голосового повідомлення. «Це було настільки боляче, що я думала, в мене просто голова тріснула навпіл. З мене так текла кров, ніби хтось поливав водою. В ту секунду я повернулася і побачила його [ літнього чоловіка ]», — розповідає вона.
Алла Кондратенко після нападу. За її словами, коли прибула швидка допомога, навіть медики були шоковані побаченим. «Я думала, там просто голови немає», — розповідає вона про рани на голові від ударів палицею.
Особисті архіви героїв / «Бабель»
У лікарні їй наклали 11 швів. Поліції вона передала фото, відео і той-таки запис голосового повідомлення з двома ударами. Нападника затримали 1 серпня. Правоохоронці аналізують зібрані докази, втім зазначають, що на цей момент немає підстав вважати, що напад скоїли через національну ненависть. «Можливо, на вашому місці могла бути будь-яка особа?» — запитував Аллу поліцейський. Але вона впевнена, що це сталося тому, що вона українка: «Я ніяк не провокувала його, ми навіть не контактували. Але він ходив поблизу нас і чув, як ми і діти довкола спілкувалися українською».
Зараз жінка відновлюється, але зізнається, що налякана: «Страшно — не те слово. Спершу боялася навіть ходити по вулиці, дивилася кожній людині в очі. А ту сторону, де все трапилося, взагалі обходжу».
«Їм насправді все одно: чують східний акцент — і все, погнали»
Press Club Polska й аналітична компанія Res Futura моніторили польськомовні дописи про українців у соцмережах протягом липня. У різні тижні частка ворожих повідомлень становила в середньому близько 45 відсотків. Частка прихильних дописів протягом двох останніх тижнів моніторингу зросла з 0,6 до 5,8 відсотків.
Інтернет став одним із каталізаторів агресії, вважає білоруський журналіст, колишній військовий кореспондент в Україні й аналітик із протидії дезінформації Дмитро Галко. У липні він організував у Варшаві пікет «Добросусідства» проти ксенофобії. «В інтернеті ми не переможемо ботів, бо ферми тролів завжди створюють ілюзію чисельної переваги. Звичайні користувачі часто не перевіряють агресивних коментарів, і так боти радикалізують реальних людей», — пояснював він польській агенції PAP.
У розмові з «Бабелем» Галко каже, що агресія через «східний» акцент зачіпає не лише українців, а й білорусів і поляків, яких помилково вважають українцями. Цього літа в Лодзі побили поляка, якого нападник сприйняв за українця, — чоловік отримав перелом носа і щелепи. У Гданську п’яний чоловік напав на українця і двох поляків, називаючи всіх «бандерівцями». «Їм насправді все одно: чують східний акцент — і все, погнали», — каже Галко.
Польський історик і директор Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський вважає, що змінилося саме місце українців у польському суспільстві. У 2022 році їх сприймали передусім як тимчасових гостей, яким потрібна допомога. Тепер українці стали помітною частиною польського суспільства, а розмову про солідарність дедалі частіше замінюють суперечки про інтеграцію, роботу і соціальну підтримку.
Друга причина, за словами Адамського, — політична конкуренція напередодні парламентських виборів 2027 року. Помірковано-консервативна «Право і справедливість» (PiS) конкурує за праворадикальний електорат із «Конфедерацією» та «Конфедерацією польської корони» Ґжеґожа Брауна — найбільш радикальною і ксенофобською із цих трьох сил.
Протест у Варшаві під час візиту Володимира Зеленського. Один з лідерів польської ультраправої партії «Конфедерація» Славомір Менцен озвучує вимоги до влади Польщі та України: призупинити фінансову допомогу Україні, обмежити в'їзд українських громадян до Польщі та терміново дозволити ексгумацію жертв Волинської трагедії, 19 грудня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Прагнучи перехопити ініціативу, ПіС запропонувала висилати з Польщі українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи, щоб вони могли служити в Україні.
У Польщі завжди була частина агресивних, ксенофобських і націоналістично налаштованих людей, припускає Адамський. Коли в суспільстві переважала проукраїнська атмосфера, вони могли стримувати себе. Тепер частина з них вирішила, що своє ставлення вже можна показувати.
Як реагує влада
На побиття української пари у Вроцлаві зреагували як в Україні, так і в Польщі, зокрема, в. о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, мер Вроцлава Яцек Сутрик і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Туск заявив, що частину відповідальності за сплеск насильства несуть праві політики, які дають радикалам відчуття політичного заступництва. Він також закликав президента Кароля Навроцького не мовчати про напади.
Водночас Василь Боднар, який завершує роботу на посаді посла України в Польщі, оцінив реакцію польської влади як швидку та адекватну: «Уряд, суди, прокуратура реагують оперативно, особливо на резонансні випадки. За всіма відомими нам інцидентами тривають розслідування або вже затримано підозрюваних. Навіть за словесні образи людей звільняють з роботи. У прокуратурі створили спеціальний підрозділ, який розслідує злочини, мотивовані упередженнями чи національною ненавистю».
Зреагували на інцидент і в Брюсселі. У відповідь на запит «Бабеля» речник Єврокомісії заявив, що там засуджують будь-які злочини на ґрунті ненависті та мову ворожнечі й стежать за тим, як країни ЄС, зокрема Польща, виконують норми з боротьби з расизмом і ксенофобією.
«Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами Європейського Союзу», — зазначив речник. Він також нагадав, що Єврокомісія надає спеціальне фінансування країнам ЄС, які приймають українських біженців.
«Моя Польща не б’є, не ображає і не цькує»
Перший липневий пікет проти мови ненависті та агресії до українців білорус Дмитро Галко зібрав через соцмережі за кілька днів. За його словами, попри спеку й сезон відпусток у Варшаві прийшло понад сто людей. Щонайменше 85 відсотків учасників цих протестів — самі поляки. За словами Галка, чимало з них мають друзів або колег серед українців і розуміють: якщо мільйонну меншину дискримінують і змушують мовчати, це прямо загрожує польській демократії.
Близько 100 людей — поляків, українців і білорусів — зібралися 2 серпня біля Колони короля Сигізмунда на Замковій площі у Варшаві із закликами до солідарності та протидії агресії. Організатор пікету, білоруський журналіст і аналітик із протидії дезінформації Дмитро Галко.
Getty Images / «Бабель»
Водночас українці та білоруси дедалі частіше бояться публічно говорити рідною мовою, каже Дмитро: «До прикладу, я звертався до власників українських закладів, щоб наш пікет у Варшаві підтримали якимись смаколиками. Але я побачив, що люди вже бояться».
Сьомого серпня у Варшаві відбулася окрема акція «Моя Польща не б’є, не ображає і не цькує». Її учасники передали Канцелярії прем’єр-міністра та Міністерству внутрішніх справ петицію з понад 11 тисячами підписів і вимогою рішуче реагувати на напади на українців.
Девʼятого серпня Комітет захисту демократії (KOD) організував демонстрації вже у 22 містах під гаслом «Не будь байдужим» — це відсилка до промови колишнього в’язня Аушвіцу Маріана Турського. Він 27 січня 2020 року на церемонії до 75-ї річниці визволення Аушвіцу-Біркенау закликав не залишатися осторонь, коли дискримінують меншини, порушують права людини чи спотворюють історію.
Демонстрація у Варшаві проти насильства, ненависті, ксенофобії та дискримінації на тлі нападів на українців у Польщі.
Учасникам серпневих акцій роздавали наліпки з написом «Не будь байдужим». На дверях магазину, кав’ярні чи автомобіля вони означали солідарність з українцями і неприйняття ксенофобії. На 24 серпня організатори планують масштабнішу акцію та хочуть зібрати тисячі людей.
На тлі ескалації ситуації в Польщі українська влада нагадує українцям про їхні права та як діяти, якщо вони зіткнуться з нападом. Ще на початку року посольство України в Польщі видало спеціальну пам’ятку — «Обов’язки та права громадян України в Польщі. Як діяти в кризових ситуаціях». У ній є алгоритм дій, якщо на вас напали, залякують чи дискримінують, а також пояснення, як правильно спілкуватися з польською поліцією та на які юридичні норми посилатися.