Збити компанію «Вирій» з ринка було в інтересах багатьох людей. Хтось із них збирав дані для цієї операції, хтось її планував. «Є в мене метафора, — каже Олексій Бабенко. — У тебе є пістолет. Щоб він вистрілив, треба, щоб його хтось зарядив і хтось натиснув на спусковий гачок. Заряджало багато людей». За словами Бабенка, «заряджали» з трьох причин.
- На одному з минулих тендерів на поставки дронів «Вирій» перебив пропозицію компанії, яка повʼязана з бізнесменом Сеяром Куршутовим. Розслідування про його діяльність нещодавно опублікувало видання «Оборонка».
- На оборонному ринку закупівель скоро зʼявляться великі гроші, тому що державі прийшли два транші (на €7 мільярдів) за «оборонним» кредитом ЄС на €90 мільярдів.
- «Хтось, можливо, переживав, що «Бабель» почне по ньому працювати».
Вже після обшуків в компанії Олексій Бабенко познайомився з головкомом Олександром Сирським. Виявилося, що до генерала Сирського дійшов зміст конспірологічних доповідей («папочок») про те, що проти нього існує змова: нібито Бабенко купив «Бабель» в інтересах міністра оборони Михайла Федорова і почав «мочити» 425 ОШП «Скеля» — щоб підірвати імідж генерала Сирського, який особисто опікувався цим підрозділом. «[Генерал Сирський] сказав, що він у це не вірить. У чому я впевнений — що після розмови він точно зрозумів, що ми такою фігнею не страждаємо».
Від дня заснування «Бабель» є незалежним виданням. Ми керуємось виключно своєю місією («бути голосом здорового глузду») та стандартами журналістики. Акціонери «Бабеля» змінювалися вже кілька разів, але угоди ніколи на впливали на цей принцип. Олексій Бабенко викупив «Бабель» у попередніх акціонерів тому, що вважає діяльність видання корисною для країни та поділяє його цінності. Розслідування про полк «Скеля» «Бабель» зробив тому, що в учебках цього підрозділу масово помирали люди, — це єдина причина появи матеріалу.
Після обшуків Олексій Бабенко дізнався, що правоохоронці заводять справи на всі великі оборонні компанії, а на середні збирають «папочки». У вигідний момент державний орган може «дістати» зі справи якийсь епізод і почати за ним працювати. «Справи існують по всім найбільшим виробникам дронів».
«Ми ніколи не планували воювати з кимось усередині країни, — каже Бабенко. — Але виявилося, що треба було планувати». Зараз компанія перебудовує систему безпеки таким чином, щоб вона була захищена від тиску всередині країни. Вразливою точкою виявилися бази даних, у яких зберігаються адреси відгрузки дронів приблизно двомстам підрозділам на їхні склади по всій лінії фронту — це потенційні цілі для росіян. Під час обшуків бази були «заморожені», зараз їх доводиться відновлювати вручну.
Крім того, компанії довелося релокувати всі великі виробництва. Внаслідок цього компанія недовиробила приблизно 30 тисяч дронів і не могла брати від підрозділів термінові замовлення. Ще одним несподіваним наслідком обшуків було те, що деякі співробітники отримали по дві зарплати — після того як ДБР повернула компанії вилучену готівку, що мала піти саме на зарплати.
Після обшуків Олексій Бабенко півтори години спілкувався з працівниками ДБР, хоча і не в рамках допиту, а неформально. ДБР акцентувало увагу на тому, що фонд Петра Порошенка переважно купує дрони саме у «Вирію». Правоохоронці вважали, що таким чином фонд Порошенка краде державні гроші. У «Вирію» купує дрони не тільки фонд Петра Порошенка, але й всі великі фонди, що працюють із Силами оборони. У «Вирію» також купують дрони більшість бригад ЗСУ. Компанія кілька разів проходила державний аудит.
ДБР обшукало приблизно 150 людей. З них 15—20 були співробітниками компанії, всі інші — постачальники комплектуючих, які працювали як підприємці (ФОПи) або юридичні особи (ТОВки). У пресрелізі ДБР зазначило, що деякі з них були майстрами манікюру, студентами або робітниками магазинів. По суті ДБР перевіряло компанію: чи не виводить вона гроші з операційних рахунків на особисті рахунки якогось прихованого бенефіціара через ланки з фіктивних ФОПів.
Бабенко каже, «майстри манікюру» з’явилися у справі тому, що підприємці можуть зареєструвати на свій ФОП будь-яку кількість так званих КВЕДів — тобто кодів діяльності. Хтось із постачальників «Вирію» справді міг кілька років тому робити манікюр, а потім продавати комплектуючі для дронів.
Телеграм-канали (з різних частин політичного спектра) вже деякий час публікують чутки про компанію «Вирій», натякаючи на те, що її реальним власником є Петро Порошенко. Враховуючи, що Порошенко перебуває під персональними санкціями Володимира Зеленського, подібні звинувачення можуть нашкодити будь-якому українському постачальнику зброї, який працює з державою.
У циклі виробництва дронів є ланки, які об’єктивно можуть здаватися правоохоронцям підозрілими. Наприклад, частину комплектуючих компанія купує невеликими партіями через анонімні телеграм-канали. Вона робить це тому, що такі постачальники готові працювати за постоплатою: вони спочатку присилають «Вирію» комплектуючі, а потім отримують за них гроші. Компанія робить так, бо має дефіцит обігових коштів. В ідеальному світі «Вирій» мав би отримувати від держави передоплату, на ці гроші закуповувати комплектуючі у великих постачальників, збирати та постачати дрони. Але в держави немає вільних грошей, вона переказує кошти вже після поставок дронів — навіть ті, що позначені як «передоплата».
Деякий час тому подібні закупівлі викликали інтерес Бюро економічної безпеки (БЕБ). Детективи бюро поцікавилися у «Вирію», чому вони так роблять. Компанія довела, що це не фіктивна діяльність, і вони, каже Бабенко, розійшлися, потиснувши руки.
Якби ж менеджери (або міфічні таємні бенефіціари) «Вирію» захотіли вивести з компанії кошти на власні рахунки — їм не потрібно було б видумувати якісь схеми. Вони могли би зробити це легально, заплативши всього 9% податку на виведений капітал. Це можливо зробити тому, що «Вирій», як і багато інших українських оборонних компаній, є багаторічним резидентом українського «податкового оазису» («Дія.Сіті»).