Румен Радев — колишній генерал і командувач Військово-повітряних сил Болгарії. З 2017-го до січня цього року обіймав посаду президента. У січні в країні розпочалися масові антикорупційні протести і черговий уряд впав. Радев достроково пішов у відставку, щоб балотуватися на позачергових парламентських виборах — уже восьмих для Болгарії з 2021 року.
На виборах він зробив ставку на внутрішню політику — пообіцяв покращити рівень життя громадян, демонтувати «мафіозну державу» і олігархічні схеми, пов’язані зі старою владою. Боротьба з корупцією й соціальні обіцянки принесли йому перемогу. «Прогресивна Болгарія» отримала 44,6% голосів і вперше за 30 років абсолютну більшість у парламенті — 131 з 240 мандатів.
Антикорупційні протести в столиці Болгарії Софії, грудень 2025 року. Наприкінці минулого року тисячі людей у Болгарії протестували через проєкт бюджету на 2026 рік, який передбачав збільшення податків та внесків на соціальне страхування. На цьому тлі уряд прем’єр-міністра Росена Желязкова подав у відставку.
Getty Images / «Бабель»
Однак у зовнішній політиці, попри особисті євроскептичні погляди, Радев змушений зважати на Брюссель, адже більшість болгар орієнтуються на ЄС. У березні цього року 56% опитаних назвали Європу головним стратегічним партнером країни, Росію — лише 19,5%.
Напередодні виборів світові медіа описували Радева як проросійського або «дружнього до Кремля» політика. Для цього були підстави — він неодноразово виступав проти постачання болгарської зброї Україні та санкцій ЄС проти Росії, називав Крим російським і закликав відновити імпорт російської нафти до Європи. Крім того, Радев понад рік блокував десятирічну угоду про безпекову співпрацю між Болгарією та Україною. Через його заяви й попередні дії у Брюсселі побоювалися, що Болгарія може стати ще одним проблемним партнером на кшталт Угорщини часів Віктора Орбана.
Перший сигнал Брюссель отримав уже за два тижні після того, як Румен Радев став премʼєром
На засіданні Ради Європи 15 травня представники 36 країн ухвалили рішення про запуск Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України. Болгарія до ініціативи не приєдналася. Серед членів ЄС так само вчинили лише Угорщина, Словаччина та Мальта. Радев пояснив це так: «Трибунал працює, коли країна програє війну, капітулює, а її лідера беруть у полон. Зараз таких умов немає, і навряд чи вони з’являться найближчим часом».
Невдовзі новопризначений міністр оборони Дімітар Стоянов оголосив, що Болгарія більше не постачатиме Україні зброю зі складів своєї армії. «Війна в Україні не вирішиться на полі бою», — сказав він. Та згодом уточнив, що йдеться про безоплатну передачу, а так Україна й партнери можуть і надалі купувати, що їм треба, у болгарських оборонних компаній.
Пізніше Радев пішов далі й заявив, що цього року Болгарія не виділятиме грошей на військову допомогу Україні. За його словами, попередні уряди залишили надто великий бюджетний дефіцит, тож на допомогу іншим країнам Болгарія не має ресурсів.
Ще перед виборами Радев запевняв, що не блокуватиме європейські рішення в тому, що стосується підтримки України. Та вже 18 червня заявив, що Болгарія не підтримає 21-й пакет санкцій проти Росії. Софія вимагала вилучити трьох осіб:
- патріарха Російської православної церкви Кирила, мовляв, санкції проти церковного ієрарха переносять конфлікт у релігійну сферу;
- засновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова — тут Болгарія аргументувала своїми економічними інтересами;
- мільярдера Іскандара Махмудова: він є акціонером «Трансмашхолдингу», і одна з його дочірніх компаній постачала вагони для софійського метро.
«Болгарія заявила, [що готова] накласти вето на весь пакет. [Тому] ці імена вилучили. Немає нічого страшного в тому, що країна захищає свій національний інтерес», — так прокоментував Радев поступки з боку ЄС.
Президент України Володимир Зеленський спілкується з Руменом Радевим під час зустрічі лідерів ЄС на саміті в Брюсселі, 18 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Радев оголосив про вихід із «Коаліції охочих», але наступного дня Болгарія підтримала декларацію на її захист
Чотирнадцятого липня, після паризької зустрічі «Коаліції охочих» Радев сказав, що відхилив особисте запрошення президента Франції Емманюеля Макрона. «Ми не беремо участі в коаліції, яка наполягає й надалі надавати Україні фінансову та військову допомогу. Цей конфлікт треба розв’язувати не зброєю, а потужною дипломатичною місією», — заявив тоді болгарський прем’єр.
Уже наступного дня міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова-Чамова прибула до Києва на саміт «Україна — Південно-Східна Європа». За підсумками зустрічі Офіс президента України оприлюднив Київську декларацію, де болгарську міністерку вказали серед представників держав, які ухвалили документ. Декларація засуджує російську агресію, підтримує санкції, Спеціальний трибунал та «Коаліцію охочих». Тобто Болгарія підтримала політичний документ, основні положення якого буквально суперечили заявам Радева, зробленим лише напередодні.
Саміт «Україна — Південно-Східна Європа» пройшов 15 липня в Києві. Міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова-Чамова на фото позаду Володимира Зеленського.
Пресслужба Офісу президента України
За кілька днів у кулуарах парламенту журналісти попросили болгарських урядовців пояснити цю суперечність. Петрова-Чамова заявила, що не підписувала декларації й не брала на себе нових зобов’язань щодо «Коаліції охочих». Радев також зосередився на відсутності підпису. «Ви бачили підпис? Підпису немає, і ви його не побачите», — заявив прем’єр.
Формально він правий: Петрова-Чамова не ставила під декларацією фізичного підпису. Але його не ставив ніхто з учасників. Документи такого типу ухвалюють консенсусом без окремого голосування та підписів. Вони демонструють політичну позицію, але не створюють юридичних зобов’язань.
Болгарія навряд чи виступатиме проти інтеграції України до ЄС — але, вірогідно, вона використає переговори, щоб домогтися поступок для себе
Болгарія вже робила це в минулому — із Північною Македонією. У 2020 році Софія заблокувала початок переговорів про членство Північної Македонії через суперечки довкола статусу болгарської меншини. За два роки Софія погодилась зняти вето, але за умови, що македонці внесуть у свою Конституцію згадку про болгар як один із народів країни. Македонському парламенту забракло голосів, зміни досі не ухвалили — і рух Північної Македонії до ЄС залишається заблокованим.
Юридично Болгарія має ті самі можливості, якими користувалася Угорщина. Щоб відкрити й закрити переговорні кластери, змінити переговорну рамку та остаточно прийняти країну до ЄС, згоду мають дати усі держави-члени. Єврокомісія може тиснути на Софію політично й фінансово, але не може забрати в неї право вето.
Потенційною точкою напруги у відносинах з Україною може стати болгарська меншина. За даними джерел «Суспільного», Софія хоче домогтися для неї ширших освітніх і мовних прав. «Я чув від них, що болгари хочуть забезпечення освітніх прав своєї меншини в Україні», — розповів виданню один із дипломатів ЄС.
Музиканти в народних костюмах грають на барабані та акордеоні під час святкування Трифона Зарізана — традиційного болгарського свята виноградарів, садівників і шинкарів. Болград, 14 лютого 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Саме по собі це не є незвичною вимогою. Захист прав національних меншин входить до першого переговорного кластера «Основи». «Болгарія підтримує європейський шлях України та оцінює процес вступу на основі заслуг країни-кандидата», — заявив у коментарі «Бабелю» речник Постійного представництва Болгарії при ЄС Дімітар Япраков. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що у Болгарії немає підстав загострювати питання меншини.
Однак повністю відкидати ризик не можна. Радев навряд чи виступатиме проти вступу України до ЄС як такого, але може використовувати окремі етапи переговорів, щоб домагатися поступок для болгарської меншини. Санкційний епізод уже показав, що він вважає загрозу вето нормальним способом захисту «національного інтересу».
Утім, Мережко переконаний, що побоювання про «другу Угорщину» перебільшені: «Болгарія залишається в руслі політики ЄС і НАТО. Уряд не наважиться кинути виклик європейській і трансатлантичній солідарності. В ЄС ніхто не хоче появи нового Орбана». В Угорщині була дещо інша ситуація, пояснює Мережко, адже Орбан був зацікавлений у дешевому російському газі та економічних преференціях від Путіна.
У Болгарії в цьому контексті також є вразливі місця, передусім нафтопереробний завод «Лукойлу» в Бургасі. Але після 2022 року Болгарія суттєво скоротила залежність від російського газу, замінивши його постачаннями з Азербайджану та зрідженим газом через Грецію. У 2025 році болгарська АЕС «Козлодуй» припинила отримувати російське ядерне паливо і перейшла на продукцію американської Westinghouse і французької Framatome.
Нафтопереробний завод компанії «Лукойл» у Бургасі, 14 листопада 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Угорщина за Орбана, навпаки, зберігала довгострокову залежність від російських нафти й газу та проєкту АЕС «Пакш-2», який будує «Росатом». Тобто Москва мала значно більше економічних важелів впливу на Будапешт, ніж зараз має на Софію.
Чому Софія залежить від Брюсселю більше, ніж від Москви, — і це хороша новина для України
Головна причина, чому Радев навряд чи піде на системний конфлікт із ЄС, не ідеологічна, а фінансова.
- У 2021—2027 роках Болгарія розраховує отримати з бюджету ЄС приблизно €11 мільярдів. Ці гроші йдуть на дороги, школи, лікарні, підтримку бізнесу та розвиток бідніших регіонів. Ця сума — майже 10% болгарського ВВП.
- Окремо Єврокомісія виділила Болгарії €6,17 мільярда на відновлення після пандемії. Це гранти — їх не потрібно повертати. Але Брюссель переказує гроші частинами й лише після того, як уряд виконає погоджені реформи.
- Болгарія залежить від ЄС і в обороні. Парламент 31 липня ратифікував угоду про кредит у €3,3 мільярда за програмою SAFE. Це пільгові довгострокові кошти на модернізацію армії та закупівлю озброєння.
Двадцять третього липня єврокомісарка болгарського походження Єкатерина Захарієва зустрілася в Софії з премʼєром Радевим і президенткою Іліаною Йотовою. За офіційною версією, вони обговорювали інновації та розвиток європейської промисловості. За даними Politico Playbook, Захарієва також мала з’ясувати, наскільки далеко новий уряд готовий відійти від спільної політики ЄС щодо України.
Румен Радев під час робочої зустрічі з єврокомісаркою зі стартапів, досліджень та інновацій Єкатериною Захарієвою, 29 липня 2026 року.
gov.bg
Європейські гроші не позбавляють Болгарію права вето. А досвід Орбана доводить, що навіть замороження мільярдів не завжди змушує уряд відмовитися від блокування. Але Радев поки не має ані багаторічної системи влади Орбана, ані підтримки суспільства для розвороту від ЄС. Тому найімовірніший сценарій — не постійне вето всіх рішень по Україні, а точковий торг. Наступну перевірку ця логіка пройде вже восени — під час нових голосувань у Раді ЄС за санкції та подальший поступ переговорів про вступ України.