Подарунок «для Олександра»: ось що зараз відомо про вибух в Москві
Ресторан Balzi Rossi на Кудринській площі в Москві ʼзаймає перший поверх однієї із семи сталінських висоток — колишні приміщення гастроному № 15. За радянських часів квартири в цьому будинку отримували керівники авіаційної промисловості, льотчики-випробувачі та командування військово-повітряних сил, тому його неофіційно називають «Будинком авіаторів».
Перед початком вечірки 1 серпня одна з гостей зняла ресторан на відео. На сцені видно напис «Александру 55». За кадром голос каже: «Олександру сьогодні 55». Російському генералу Олександру Чайко виповнилося 55 років 27 липня, за п’ять днів до вечірки. А біля ресторану, як розповіли очевидці, бачили багато автомобілів з чорними номерними знаками — такі використовують військові та Росгвардія.
Близько 20:00 до входу в ресторан підійшла жінка з коробкою. За версією російського антитерористичного комітету, вона намагалася пронести всередину саморобний вибуховий пристрій. Жінка представилася кур’єркою і сказала, що привезла подарунок. Охоронець зупинив її та почав перевіряти коробку. У цей момент пролунав вибух.
Веранда московського ресторану Balzi Rossi після вибуху, Москва, 1 серпня 2026.
ТАСС
За попередніми даними російських медіа, пристрій був начинений металевими кульками, а його потужність могла становити приблизно кілограм у тротиловому еквіваленті. Слідство перевіряє версії, що бомбу привели в дію дистанційно, а жінка могла не знати, що несе вибухівку. Російський слідчий комітет відкрив справу про теракт.
Одразу після вибуху ресторан опублікував допис: «Дякуємо всім за слова підтримки. З нашим рестораном Balzi Rossi все гаразд». Пізніше його видалили, адміністрація перепросила за невдале формулювання і пообіцяла допомогти родинам загиблих.
Російське видання «Вёрстка» повідомило, що серед поранених була Марія — 25-річна донька генерала Олександра Чайко. У списках постраждалих, які опублікували кілька телеграм каналів є 25-річна «Марія П.» з відкритою черепно-мозковою травмою. Донька генерала заміжня — вона взяла прізвище чоловіка і стала Передрій.
Видання «Агентство» виклало фотографії з весілля Марії Чайко і Данила Передрія. Його відсвяткували торік у червні на Villa Rotonda — комплексі біля Рубльовки, а фотосесію провели у Four Seasons Hotel Moscow в номері з видом на Кремль (ціна такого номера приблизно 170 тисяч рублів за ніч — це трохи більше 2 тисяч доларів). За даними того ж видання, у вересні 2022 через п’ять днів після оголошення в Росії мобілізації зять генерала Чайка виїхав до Вірменії, а за місяць повернувся до Росії через Туреччину.
Олександр Чайко веде до вівтаря доньку Марію на Villa Rotonda у Підмосков'ї, 8 червня 2025 року. Марія Чайко зі своїм нареченим Данилом Передрієм, 8 червня 2025 року.
allweddings.ru
В 2022 році Олександр Чайко командував наступом на Київ. Його зняли з посади після провалу
Олександр Чайко закінчив Московське суворовське училище, Московське вище загальновійськове командне училище, академію імені Фрунзе та Військову академію Генштабу. Від командира взводу він доріс до командира 20-ї загальновійськової армії, а в 2015 році очолив відновлену Першу гвардійську танкову армію. Тоді ж став першим начальником штабу російського угруповання в Сирії.
З 2019 до 2021 року Чайко кілька разів командував усією російською групировкою в Сирії. Саме в цей період російська та сирійська авіація масовано бомбила провінцію Ідліб, зокрема лікарні, школи й ринки. Human Rights Watch задокументувала 46 ударів по цивільних об’єктах.
У січні 2020 року Чайко особисто доповідав Володимиру Путіну і Сергію Шойгу про російську операцію в Сирії. Того ж року Путін закритим указом присвоїв йому звання Героя Росії. У червні 2021-го Чайко отримав звання генерал-полковника, а в листопаді — за три місяці до повномасштабного вторгнення в Україну очолив Східний військовий округ.
Попередній командувач Східного військового округу Геннадій Жидко передав Чайку штандарт командувача. Хабаровськ, 16 листопада 2021 року.
ТАСС
З цього округу сформували угруповання «Схід», яке мало наступати з території Білорусі. Чайко був найвищим російським офіцером безпосередньо в Україні на початку вторгнення і керував наступом на Київ. У березні 2022 року він розмістив командний пункт у селі Здвижівка Бучанського району. Штаб облаштували в захопленому дитячому садку. Місцеві жителі згодом впізнали Чайка на фотографіях і розповіли журналістам Associated Press, що регулярно бачили його в селі.
24 березня, коли російський наступ уже зупинився, Чайко приїхав на стадіон у сусідній Катюжанці нагороджувати військових. Російське Міноборони знімало цю церемонію на відео. «З честю, з гордістю виконали всі завдання. Пишаюсь вами», — сказав Чайко. На той момент російські військові під його командуванням уже кілька тижнів вбивали, катували і викрадали цивільних у Бучі та навколишніх селах.
Російські військові в окупованій Катюжанці на Київщині, Чайко приїхав нагородити учасників наступу на Київ, 24 березня 2022 року.
Міноборони РФ
Наприкінці березня українські сили оборони перейшли в контрнаступ на північ і захід від Києва, звільнили Ірпінь і тиснули на російське угруповання, якому загрожувало оточення. Російське командування почало виводити війська через Білорусь, а 2 квітня Міноборони України повідомило про звільнення всієї Київської області.
Чайко не взяв Київ, а його угруповання зазнало великих втрат. У травні 2022 Чайка звільнили від керівництва Східним військовим округом. Британська розвідка назвала його одним з генералів, яких Москва прибрала після провалу першої фази вторгнення.
Після невдалого наступу на Київ генерала Чайка відправили в Сирію, а коли там впав режим Асада — повернули до Москви
На сайті російського Міноборони написано, що Чайко командував військами в Сирії від травня 2022-го до червня 2025 року. Але відкриті джерела підтверджують лише окремі періоди. Восени 2022 року російські державні медіа називали його командувачем російського угруповання. У грудні згадки про нього зникли.
Командувач російського угруповання в Сирії Олександр Чайко доповідає Володимиру Путіну, Сергію Шойгу та Башару Асаду про воєнну ситуацію. Російський командний пункт у Дамаску, 7 січня 2020 року. Башар Асад, Олександр Чайко, Сергій Шойгу та Володимир Путін у російському командному пункті в Дамаску, 7 січня 2020 року.
Wikimedia
Знову в Сирії Чайко з’явився наприкінці 2024 року. 1 грудня українська розвідка повідомила, що він замінив генерала Сергія Киселя. Чайко мав втримати режим Асада, але не зміг. За тиждень повстанці зайшли в Дамаск, сирійського диктатора вивезли у Москву. А втім, падіння режиму Асада не завадило кар’єрі Чайко. У червні 2025 року він став заступником начальника російського Генштабу Валерія Герасимова. У травні 2026-го Путін призначив його головнокомандувачем Повітряно-космічних сил (ПКС). Чайко став третім головкомом ПКС від початку повномасштабної війни — після Сергія Суровікіна і Віктора Афзалова.
Призначення виглядало нетипово — всю кар’єру Чайко будував у сухопутних військах і не мав досвіду командування авіацією, протиповітряною чи протиракетною обороною. Тепер він очолив структуру, до якої входять військово-повітряні сили, космічні війська та війська ППО-ПРО. Саме в цей час Росія намагалася впоратися з дедалі частішими українськими ударами далекобійних дронів по нафтопереробних заводах, військових аеродромах, складах і підприємствах за сотні кілометрів від кордону.
Аналітик Jamestown Foundation Олександр Горобець пов’язує призначення Чайка з клановими війнами в російській армії. Чайка вважають протеже Герасимова, а його кандидатуру міг лобіювати колишній міністр оборони Сергій Шойгу. Колишній російський військовий Олексій Альшанський, який, за його словами, служив із Чайком у Першій танковій армії, в інтерв’ю «Настоящему времени» пояснював його кар’єру, зокрема, сімейними зв’язками. Батько Чайка, генерал-майор Юрій Чайко, служив разом із Валерієм Герасимовим у Німеччині і був його начальником.
У 2015 році Олександр Чайко став першим командувачем відновленої Першої гвардійської танкової армії. Російська пропаганда називала її найпотужнішим танковим об’єднанням в Європі. За словами Альшанського, за фасадом «елітної армії» стояла добре організована показуха: техніку і полігони готували до візитів начальства, а кар’єрне просування отримували люди Чайка. Генерал роками переводив за собою одних і тих самих підлеглих. Командирами дивізій ставали офіцери, які служили з ним іще тоді, коли Чайко командував батальйоном. Серед них Альшанський називає Андрія Колесникова, Івана Шканова та Євгена Нікітіна. За його словами, Чайко допоміг їм дорости до генеральських посад і продовжував неформально впливати на Першу танкову армію навіть після переходу на іншу роботу.
Олександр Чайко приймає військово-морський парад у Владивостоці як виконувач обов’язків командувача Східного військового округу, липень 2017 року.
ТАСС
«Він виростив цілу мафіозну банду генералів», — каже Альшанський. У російських військових колах Чайка також називали «штабною лисицею» — людиною, яка вміє виживати у внутрішніх конфліктах та попри все зберігати прихильність керівництва.
Сам генерал публічно не коментував вибух в ресторані. Офіційних підтверджень, що він був на банкеті Balzi Rossi не було.
Українські слідчі зібрали докази, що Чайко наказував бити по цивільних об’єктах
Перший епізод — бомбардування Бородянки 1 і 2 березня 2022 року. За даними СБУ й Офісу генпрокурора, Чайко наказав командувачу авіаційного угруповання Володимиру Кравченку атакувати житлові будинки на центральній вулиці, хоча там не було українських військових цілей. Упродовж двох днів російські літаки вісім разів скидали на центр селища 500-кілограмові бомби. Шість багатоповерхівок перетворилися на руїни, загинули щонайменше 37 людей.
Зруйновані російськими авіаударами багатоповерхівки в Бородянці, 21 квітня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Другий епізод стосується села Тетерівське у Вишгородському районі. У липні 2025 року СБУ оприлюднила перехоплену розмову, де голос, який слідство ідентифікувало як голос Чайко, наказує підготувати удар по селу на 5:30 ранку і каже: «З лиця землі його стерти треба». Росіяни застосовували авіабомби ФАБ-500, некеровані авіаційні ракети С-8 і реактивні системи залпового вогню «Ураган». Масовані удари тривали вісім днів. У селі зруйнували 73 житлові будинки, загинули двоє людей.
29 червня 2026 року — за місяць до вибуху в Balzi Rossi — Чайку повідомили про нову підозру. Вона стосується авіаудару по Коростеню в ніч проти 10 березня 2022 року. СБУ вважає, що рішення атакувати цивільні об’єкти ухвалили Чайко і Кравченко. Два російські літаки скинули на місто щонайменше 12 фугасних та осколково-фугасних бомб. Було зруйновано нафтобазу, пошкоджено понад 50 приватних будинків на десяти вулицях, міський водогін, комерційний комплекс і станції технічного обслуговування. Один місцевий житель дістав тяжкі поранення, двоє громадян Білорусі загинули.
Ще 2 травня 2022 року Чайку заочно повідомили про підозру. У вересні СБУ завершила розслідування і передала обвинувальний акт до суду. Справу розглядає Києво-Святошинський районний суд.
Паралельно британський аналітичний центр RUSI вивчив копії російських планів вторгнення. Ще до початку війни російська контррозвідка склала списки українців, яких планувала вбити, залякати, схилити до співпраці або використати як готових колаборантів. На окупованих територіях військові ходили по домівках, перевіряли документи й телефони та шукали людей, пов’язаних з українською армією або спротивом. У перехоплених розмовах росіяни називали це «зачисткою». Дослідник RUSI Джек Вотлінг вважає, що накази блокувати й знищувати «націоналістичний опір» готували на рівні командування, тож Чайко мав їх особисто підписувати.
У березні 2026 року Євросоюз запровадив проти Чайко санкції — за участь в окупації Бучі.