Грецький судноплавний магнат з одеським корінням заробив мільярди на російських контрактах. ЄС послаблює санкційні пакети в його інтересах (а «Бабель» зібрав фото його яхт і нерухомості)

У ніч проти 20 липня 2026 року порожній танкер Kavomaleas прямував уздовж узбережжя Оману до Ормузької протоки. Він мав зайти з Індійського океану в Перську затоку і завантажити в одному з портів понад пів мільйона барелів нафти. Але цього не сталось — судно потрапило під обстріл.

Після одного з влучань спалахнуло машинне відділення. Екіпаж увімкнув систему пожежогасіння, але вогонь не вщухав. Капітан наказав усім залишити корабель. Моряків підібрали оманські рятувальники. Майже одночасно неподалік атакували ще один танкер — Acheloos. Його екіпаж не постраждав, судно дісталося якірної стоянки. Обидва кораблі належать Dynacom — танкерній компанії Георгіоса Прокопіу.

Для компанії це був не перший рейс через протоку. Коли наприкінці лютого рух в Ормузі майже завмер, Прокопіу чи не єдиний і далі відправляв свої кораблі. Його танкери проходили протоку вночі, з вимкненими системами автоматичної ідентифікації. Dynacom домовилась про страхування воєнних ризиків, а морякам, готовим іти в небезпечні рейси, компанія збільшила платню.

Прокопіу колись пояснював свій підхід так: «Якщо ви не готові ризикувати, вам не місце в судноплавстві. Не хочете ризикувати — купуйте американські облігації».

«Санкції ніколи не працювали»

Червень 2022-го. Четвертий місяць триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У п’ятизірковому Four Seasons Astir Palace на Афінській рів’єрі зібрались понад 900 судновласників, інвесторів, банкірів, страховиків та урядовців. Вони приїхали на восьмий Capital Link Maritime Leaders Summit — одну з головних ділових конференцій тижня Posidonia, найбільшої судноплавної виставки Греції. За три дні до цього Євросоюз ухвалив шостий пакет санкцій проти Росії, зокрема обмежив імпорт і транспортування російської нафти морем.

Серед спікерів саміту був Прокопіу — один із найбагатших судновласників Греції. Forbes оцінює його статки у $4,7 мільярда. Його компанії Dynacom, Dynagas і Sea Traders керують понад сотнею танкерів, балкерів і газовозів. А за три роки Прокопіу придбає і сам курорт Astir Palace, де тоді виступав як гість.

Георгіос Прокопіу, один з найвпливовіших судновласників Греції, виступає на Capital Link Maritime Leaders Summit, 6 червня 2022 року.

Capital Link

Capital Link

Російське вторгнення він назвав «найбільшим прорахунком століття» і «трагедією для людства», але майже одразу перейшов до санкцій. «Санкції ніколи не працювали», — сказав Прокопіу. Він навів приклади Ірану і Венесуели. Перший, на його думку, став лише сильнішим і самодостатнім. Друга постраждала, але її заможні жителі, сказав судновласник, «чудово провели час».

Для нього дискусія про санкції була не теоретичною. Кілька рядків у європейському санкційному пакеті визначали, які вантажі зможуть перевозити його судна і чи погодяться банки та страховики обслуговувати рейси. «Ми живемо в сірій зоні. Нам потрібно розуміти, що дозволено, а що ні. Банки й страхові компанії часто поводяться суворіше, ніж вимагає закон», — пояснював він.

Того літа 2022 року родина Прокопіу шукала в Брюсселі людей, які знали тих, хто пише європейські правила. І знайшла.

Папка Russia

Одним з таких людей був Франческо Джорджі — помічник депутата Європарламенту та коханець віцепрезидентки Європарламенту на ім’я Єва Кайлі. Двадцять другого серпня 2022 року Франческо Джорджі надіслав листа Іоанні Прокопіу — доньці Георгіоса Прокопіу.

Лист був короткий. Джорджі представляв їй двох людей. Перший — колишній міністр оборони Італії Маріо Мауро. Другий — колишній генеральний директор Європейської комісії, а на той час брюссельський адвокат Спірос Паппас. Джорджі рекомендував їх як людей, здатних знайти потрібних співрозмовників у європейських інституціях.

Через три з половиною місяці, в грудні 2022 року бельгійська поліція затримала Франческо Джорджі та Єву Кайлі. Вони стали ключовими фігурантами «Катаргейту» — одного з найбільших корупційних скандалів в історії Європарламенту. Під час обшуків поліція вилучила сотні тисяч євро готівкою, телефони, комп’ютери й особисті записи Джорджі.

На одному з його ноутбуків слідчі знайшли папку Business. У ній були ще чотири: Nitrato, Q8, Covid test і Russia. В останній зберігалось листування з родиною Прокопіу і документи, пов’язані із санкціями проти Росії. Із матеріалів слідства випливає, що Джорджі організовував знайомства, листування і відеодзвінки між Іоанною Прокопіу, Маріо Мауро та Спіросом Паппасом. В одному з листів він пояснював логіку цієї роботи: попри нові санкції, «глобальна взаємозалежність змушує Європейський Союз зберігати винятки, особливо в тому, що стосується зрідженого природного газу».

Шістнадцятого грудня 2022 року ЄС ухвалив дев’ятий пакет санкцій. Із нафтових обмежень вилучили один специфічний продукт — газовий конденсат, вироблений на LNG-заводах, — і замінили заборону обов’язком повідомляти про такі операції. Саме це питання, за даними розслідування Reporters United і мережі EIC, обговорювали люди, з якими контактувала Іоанна Прокопіу.

Матеріали слідства не доводять, що родині Прокопіу вдалося пролобіювати потрібну їм зміну в дев’ятому пакеті санкцій Євросоюзу. Іоанна Прокопіу заперечила те, що вона порушувала закон. За її словами, Спірос Паппас лише допомагав їй розібратися з правилами імпорту ЄС. Вона також сказала, що близько п’ятнадцяти років знала Єву Кайлі, але ніколи не використовувала це знайомство, аби домагатися вигідних для родини рішень.

Черчилль на кормі і «другий університет»

Георгіос Прокопіу виріс у повоєнній Гліфаді — це передмістя Афін. Узбережжя тоді ще не було суцільною смугою дорогих ресторанів, яхт-клубів і закритих вілл. Тут осідали родини грецьких біженців. Батько Прокопіу походив зі Смірни — сучасного турецького Ізміру. Мати, Калліопа, народилась в Одесі в родині вихідців із грецького острова Калімнос. Її рідня споряджала човни для ловців губок, обробляла вилов і продавала його в різних містах, зокрема в Одесі. Батько, Янніс Прокопіу, займався будівництвом і нерухомістю.

Сам Прокопіу народився в Афінах 8 червня 1946 року, але малою батьківщиною називає Гліфаду. За історією, яку судновласник повторює у своїй публічній біографії, у шість років він змайстрував подобу каное з дощок для будівельного риштування. Наступного року батько купив йому справжній човен.

У 1953-му семирічний Прокопіу нібито підплив на ньому до корми Christina — колишнього канадського військового корабля, який мільярдер Арістотель Онассіс перетворив на одну з найвідоміших яхт світу. На палубі сидів Вінстон Черчилль і курив сигару. Перевірити, чи відбулась ця сцена насправді, неможливо. Але це частина офіційної біографії Прокопіу і та історія, яку судновласник розповідає про себе.

До судноплавства він прийшов не одразу. Прокопіу здобув фах інженера-будівельника в Афінському політехнічному університеті, ще під час навчання працював у батьківському будівельному бізнесі. У 1972 році разом із двома партнерами придбав третину старого 55-тисячотонного танкера Pennsylvania, а за два роки разом із братом Дімітрісом заснував Sea Traders.

Першим судном компанії став 12,5-тисячотонний суховантаж Pola. Танасіс Мартінос, один із найближчих друзів Прокопіу, називав його «другим університетом»: корабель постійно ламався і треба було розбиратися з ремонтом. Під час одного з рейсів біля Західної Африки виникла проблема з гребним гвинтом. За спогадами Мартіноса, Прокопіу не став чекати фахівців у найближчому порту, а сам спустився під корпус і спробував усунути поломку.

За наступні пів століття судноплавний бізнес перетворився на родинну імперію. У Прокопіу чотири доньки, і вони всі задіяні в родинній справі. Іоанна, чиє ім’я зустрічалось у матеріалах «Катаргейту», займається суховантажним напрямом. Марина Калліопі одружена з Тоні Лаурітценом, багаторічним керівником Dynagas LNG Partners — публічної компанії, через яку родина володіє частиною флоту LNG-газовозів. Еліза та Марія-Елена розвивають власні судноплавні компанії. «Родинна імперія» тут не метафора — у звітності Dynagas LNG Partners перед американським біржовим регулятором Прокопіу та його доньки фігурують як єдина контролююча сторона — Prokopiou Family.

Одинадцять кораблів для Ямалу

З росіянами компанії Прокопіу перетнулись у 2010-х роках через Yamal LNG — це завод із виробництва скрапленого природного газу за Полярним колом. Проєкт реалізувала російська компанія Novatek, найбільший приватний виробник природного газу в країні. Її найбільший акціонер — мільярдер Леонід Міхельсон, а серед інших великих акціонерів є Геннадій Тимченко, давній бізнес-партнер Володимира Путіна.

Завод Yamal LNG стоїть за Полярним колом — там, де морський маршрут узимку зникає під кригою. Звичайні судна тут не впораються, тому для проєкту побудували 15 газовозів льодового класу Arc7. Вони можуть ламати кригу завтовшки приблизно до двох метрів і рухатися в ній кормою вперед. Із грудня до червня порт Сабетта покладається виключно на цей флот.

Кожне таке судно коштувало близько $300 мільйонів. Його проєктували під один маршрут, один тип вантажу і фактично одного замовника. Приватна Dynagas володіє п’ятьма з 15 газовозів класу Arc7 — тобто третиною спеціалізованого флоту. Загалом, рахуючи судна нижчого льодового класу, компанія Dynagas і пов’язане з Прокопіу публічне партнерство Dynagas LNG Partners мають 11 кораблів на довгострокових контрактах із Yamal LNG.

За підрахунками Financial Times, від початку 2025 року ці 11 кораблів здійснили 144 рейси і перевезли понад десять мільйонів тонн російського LNG. Для публічної Dynagas LNG Partners лише два контракти з Yamal LNG — на судна Yenisei River і Lena River — дали 35% виручки у 2025 році.

Після повномасштабного вторгнення російський зріджений газ, на відміну від вугілля та нафти, яку доправляли морем, не потрапив одразу під європейські санкції. Yamal LNG продовжив експорт: частина вантажів залишалася в Європі, інші до березня 2025 року перевантажували в європейських портах і відправляли далі в Азію. Перевалку для третіх країн Євросоюз заборонив лише навесні 2025-го, а повну поетапну відмову від російського зрідженого газу погодив восени того ж року. Однак закупівлі продовжували зростати: в першій половині 2026 року країни ЄС імпортували з Yamal LNG рекордні 9,97 мільйона тонн газу — на 16% більше, ніж роком раніше. Найбільше купували Франція, Бельгія та Іспанія.

Паралельно танкери Dynacom перевозили російську нафту. ЄС не заборонив такі рейси повністю: судно могло користуватися європейським страхуванням та іншими послугами, якщо нафта продавалася нижче цінової стелі, встановленої країнами G7. Від липня 2023 року Dynacom отримала від перевезень російської нафти щонайменше $915 мільйонів виручки — більше, ніж будь-яка інша грецька судноплавна компанія.

У 2026 році ЄС вирішив заборонити європейським компаніям перевозити російський LNG до третіх країн. Для компаній Прокопіу це означало ризик втратити найбільшого замовника, а для п’яти спеціалізованих Arc7 — втратити замовлення, які неможливо замінити рівноцінними контрактами на іншому маршруті.

Греція блокувала 21-й пакет санкцій, доки в ньому не з’явився виняток. Європейським операторам дозволили ще рік перевозити російський LNG до третіх країн за контрактами, укладеними до 24 лютого 2022 року. Обсяги обмежили рівнем 2025-го, однак дію цього винятку можна буде продовжити. Двадцять третього липня пакет нарешті ухвалили. А судна Прокопіу отримали ще щонайменше рік роботи на Ямалі.

Верф, «рука допомоги» і державні контракти

У 2021 році Прокопіу придбав Скарамангас — найбільшу суднобудівну верф Греції. Колись тут працювали тисячі людей і будували кораблі для грецького флоту. Потім верф переходила від одного власника до іншого, накопичувала борги, стала предметом спорів між Грецією та Єврокомісією і зрештою зупинилась.

Земля і доки належали різним юридичним структурам, тому держава провела два окремі конкурси. Компанії, пов’язані з Прокопіу, виграли обидва, приблизно за €37 мільйонів придбали землю, ще за €25 мільйонів — решту активів. В уряді Кіріакоса Міцотакіса цю угоду назвали поверненням грецького суднобудування.

Прокопіу пояснив покупку так: «Це рука допомоги нашій країні». Очолити верф він запросив Мільтіадіса Варвіціотіса — колишнього міністра судноплавства і заступника міністра закордонних справ Греції. Уже за перший рік після зміни власника сухі доки знову приймали комерційні судна, LNG-газовози і кораблі військово-морського флоту.

Георгіос Прокопіу та Христос Стайкурас, міністр транспорту Греції, у 2023—2025 роках, під час підписання угоди з передачі верфі Скарамангас, 21 березня 2023 року.

minfin.gov.gr

Скарамангас — найбільша верф Греції.

skaramangas.gr

Після угоди грецькі медіа писали про зближення Прокопіу з урядом Міцотакіса. Доказів, що держава змінила умови приватизації або надала йому перевагу, немає, та й умови приватизації могли бути цілком конкурентними. Однак угода очевидно вплинула на статус бізнесмена. Верф Скарамангас ремонтує кораблі ВМС Греції й виконує оборонні замовлення, а її майбутнє залежить від довгострокових державних контрактів. Таким чином власник приватної судноплавної імперії став ще й власником стратегічної інфраструктури.

Ахметов сусід, протистояння з Берлусконі і колекція яхт

Грецькі медіа називають Прокопіу «королем нерухомості» і приписують його родині близько 2 500 об’єктів по всьому світу. Перевірити цю цифру проблематично — родина не публікує повного переліку своїх активів, а майно оформлене на різні компанії.

Однією з найгучніших закордонних покупок Прокопіу грецька преса називала квартиру в One Hyde Park — житловому комплексі у лондонському Найтсбриджі. Нерухомість тут купують шейхи, російські олігархи, власники офшорних компаній і український мільярдер Рінат Ахметов. За повідомленнями грецьких медіа, Прокопіу заплатив за квартиру понад €20 мільйонів.

У Греції родина інвестує передусім в Афінську рів’єру, де Прокопіу виріс. Його компанії долучилися до перебудови колишнього аеропорту «Еллінікон»: тут зводять житло, офіси, готелі, парк, порт і 200-метровий хмарочос Riviera Tower. Один із проєктів родини оцінюють приблизно у €500 мільйонів.

Та напевно найвідомішу покупку Прокопіу зробив у Портофіно. У 2007 році, після фінансового краху італійського промисловця Франческо Амброзіо, на продаж виставили його маєток Villa Cristina. Віллою зацікавився Сільвіо Берлусконі. Але Прокопіу вже володів сусіднім маєтком і, за версією грецьких медіа, дуже хотів об’єднати обидві території.

Villa Cristina в Портофіно, Італія.

peterktravels.com

Портофіно, Італія.

mnk1989 / Instagram

Преса описувала торги як braccio di ferro — боротьбу на руках. Берлусконі не поступався, Прокопіу відповідав вищою ставкою. Переміг грек. За різними повідомленнями, він заплатив від €15 до €25 мільйонів. Сам Прокопіу цю угоду не коментував.

Про свої компанії він взагалі говорить стримано, про родину не говорить майже ніколи. Виняток — яхти. За даними Boat International, колекція Прокопіу складається з чотирьох великих яхт: 106,5-метрової Dream, 69,5-метрової Nomad і двох вітрильників — Athos та Adela. Ресурс SuperYachtFan оцінює Dream приблизно у $150 мільйонів.

У 2018 році журналісти Boat International провели день на яхті Dream. Прокопіу розповів, що замість замовляти нову яхту купив пасажирське судно 1997 року і вирішив повністю його переробити. Від старого корабля залишилися лише корпус і машинне відділення. Коли роботи завершили, Прокопіу визнав, що збудувати нову яхту було б дешевше і швидше.

Під час перебудови він приїздив на верф майже через день, а щовечора годину розмовляв телефоном із керівником проєкту — морським архітектором Ніколасом Дендріносом з Olympic Yacht Services. Вони переносили басейн і вертолітний майданчик, змінювали щоглу, вирішували, як прокласти комунікації та влаштувати вентиляцію. Прокопіу особисто наполіг, щоб на яхті відчинялося якомога більше вікон, їх на судні понад сто. Згодом він жартував, що подекуди перестарався: «У туалеті вистачило б одного вікна, а не чотирьох».

«Водії вантажівок»

У жовтні 2022 року на конференції Maritime Cyprus зазвичай публічно стриманий Прокопіу доволі відверто говорить про все, що його дратує. Нафта залишатиметься основним паливом ще сто років, а водень, аміак, метанол і батареї називає «вигадкою», яка не стане реальною альтернативою ані за його життя, ані за життя його дітей.

Він заперечив, що ціни на нафту виросли внаслідок великої війни, розкритикував втручання Єврокомісії та багатомільйонні витрати на системи очищення баластних вод. Частина учасників аплодувала. Інші мовчки переглядалися або опускали очі в телефони — так описує атмосферу журналістка Lloyd’s List. Після панелі один з учасників сказав: «Такого не говорять на публічному форумі. Це саме ті погляди, які краще залишати при собі».

Наступного року Прокопіу повернувся на ту саму конференцію. На сцені він сидів у бейсболці і сперечався з європейською політикою декарбонізації. Його компанії, розповів він, замовляють судна з економнішими двигунами, використовують повітряне змащення корпусу і так скорочують споживання палива на 35—40%. Ось реальний спосіб зменшувати викиди. «Решта — просто bullshit», — завершив Прокопіу. У залі, де сиділо близько восьмисот представників галузі, пролунали оплески.

У липні 2026 року, коли Греція домагалася винятку для перевезень російського LNG, Прокопіу особисто не сидів за столом переговорів у Брюсселі. Проте результат переговорів був цілком матеріальним: одинадцять пов’язаних із його групою кораблів зберегли контракти з Yamal LNG, а п’ять спеціалізованих Arc7 не втратили маршруту, для якого їх будували.

Сам Прокопіу відкидає думку, що судновласники мають відповідати за походження вантажу і за те, кому він приносить гроші. «Ми лише водії вантажівок, які перевозять вантажі з пункту А в пункт Б», — каже він.