Свою реформу Богдан Кротевич ділить на три блоки й в кожному з них пропонує, як вирішити одну ключову задачу. Такими задачами він бачить «запит на справедливість», «контроль відповідальності» та «дотримання соціальних гарантій».
1. Запит на справедливість виникає тому, що військові не можуть прогнозувати строки своєї служби. Ці строки служби неможливо визначити, якщо не створити систему ротації бригад — з фронту в тил. Щоб створити таку систему, насамперед у війську потрібно сформувати резерв.
- Для цього потрібно 10—15% нових мобілізованих направити саме в резерв, дати їм потрібні навички та знання.
- Обрати «тестовий» корпус, а в ньому — бригаду, яка воює в його смузі та потребує відновлення. Порахувати кількість людей, яка буде потрібна для того, щоб замінити цю бригаду.
- Підготовлених бійців з резерву передати корпусу. Бригаду забрати з фронту на відновлення. Її смугу відповідальності передати іншим бригадам, і поповнити їх бійцями з резерву.
- Поки бригада знаходиться на відновленні, готувати резерв під її потреби.
- Далі обрати бригаду, в якій були найбільші втрати, найбільша нестача людей або ту, де піхота надто довго перебувала на першій лінії. Вивести її в тил, замінити її тою, що пройшла відновлення.
2. В окремому розділі Богдан Кротевич пропонує посилити відповідальність громадянина, якщо він ухиляється від військової служби або «пішов у СЗЧ».
- Якщо хтось тікає від служби, відповідати перед законом має не тільки він, але й ті, хто свідомо допомагає йому сховатися.
- Якщо військовий поїхав за кордон і не повернувся, Кротевич пропонує розбиратися через суд, а його майно на цей час тимчасово «заморозити», щоб він не міг його продати чи переписати.
- Якщо чиновники або керівники підприємств постійно не виконують те, чого від них вимагають під час мобілізації, треба карати їх особисто — в’язницею або забороною працювати на таких посадах.
- Якщо людина постійно ухиляється від військового обов’язку, їй варто тимчасово заборонити деякі речі — наприклад, водити машину, користуватися зброєю чи оформлювати певні документи.
- Якщо людину викликають до військкомату, а вона без причини не приходить, спочатку має бути штраф, а якщо вона продовжує ігнорувати — серйозніші наслідки через суд.
- Тим, хто вперше самовільно залишив частину, варто дати можливість повернутися на службу і перевестися в інший підрозділ, якщо це потрібно для кращого укомплектування армії.
- Хто може не йти служити через роботу, має вирішуватися не однією установою, а разом військовими та економічними структурами.
- Має бути один список усіх заброньованих людей, щоб держава бачила, кому і чому дали відстрочку.
3. Держава має зібрати соціальні гарантії в єдиний пакет, додавши туди пільги або спеціальні програми, які захищають сімʼю, коли військовий перебуває на фронті, поранений або загинув, і гарантують повернення в цивільне життя.
- Для військових і ветеранів треба зробити окремий пакет медичної допомоги, щоб вони знали, яке лікування і підтримку можуть отримати — і не лише в державних лікарнях, але й у приватних.
- Військовим і ветеранам мають спростити отримання пільг і послуг через один цифровий профіль, де все буде оформлюватися автоматично. Людині не доведеться щоразу збирати довідки та ходити по різних установах.
- Військовим мають допомагати не тільки зарплатою, але й з житлом, кредитами та поверненням до роботи після служби. Тим, хто хоче взяти житло, варто допомагати з оплатою кредиту. А тим, хто мав свій бізнес до армії, — дати можливість легше його відновити через пільги та підтримку.
- Військові мають бути захищені юридично і в той час, поки служать. Наприклад, щоб їхнє майно, бізнес чи важливі договори не постраждали через те, що вони на службі.