Польща показала себе як непередбачувана країна, а таких не запрошують до найважливіших столів переговорів. Такою тезою пронизана колонка ексміністра закордонних справ Польщі Яцека Чапутовича для Rzeczpospolita — видання, яке вважають «голосом правих». Дипломат описує останні події метафорою: «Навроцький їхав на самокаті, а Зеленський сидів у танку, який відповів залпом не з гармат, а з медалей». Польський президент мав рацію, коли виступав проти героїзації УПА, але зробив це неефективно і демонстративно, вважає Чапутович. Назва українського підрозділу не змінилася, а Варшава лише підставила сама себе й знецінила державний символ. Провину за цей провал Чапутович покладає на Навроцького, який використав ситуацію для власного політичного маневру й спробував прикритися рішенням Капітули Ордена — літніми людьми, котрим за 80. Натомість Київ дав зрозуміти: жоден іноземний лідер не вказуватиме Україні, кого вважати героями. Без чіткої стратегії Варшава ризикує опинитися наодинці, вважає ексміністр. Вона просто перетвориться на гальмо для України в ЄС — і цим підірве безпеку самої ж Польщі.
20 червня Володимир Зеленський відправив орден Каролю Навроцькому «Новою поштою». Міністерка канцелярії президента Польщі Агнешка Єнджак сказала, що Володимир Зеленський «додав ще одну образу», повернувши орден кур’єрською службою.
Цю думку в інтервʼю для Gazeta Wyborcza розвиває інший колишній очільник МЗС Польщі — Адам Даніель Ротфельд. Він називає суперечку найбільшим подарунком, який обидва президенти могли зробити Росії, і зазначає, що Навроцький і Зеленський керувалися внутрішніми мотивами. Проте Навроцький, як колишній голова Інституту національної пам’яті, точно усвідомлював, чим є для Путіна ця війна за ордени між Польщею та Україною. А рішення Зеленського Ротфельд повʼязує з віком та походженням. Президент України народився 1978 року, і його знання про УПА, ймовірно, формувалися за радянськими підручниками, де на цих територіях повстанську армію таврували як «колабораційне фашистське формування». Цей історичний контекст, на думку ексміністра, є ключовим для розуміння логіки обох сторін.
Кароль Навроцький став зіркою для ксенофобів, а Володимир Зеленський — співучасником кризи, — констатує головний редактор Rzeczpospolita Богуслав Хработа. Він присвятив цій темі одразу кілька матеріалів. На його думку, польський президент взагалі не дбає про зовнішню політику, як і про те, що Західна Європа й надалі стоятиме за Зеленського. Цим кроком Навроцький просто заманив у пастку премʼєра Дональда Туска, якому тепер важко захищати партнерство з Києвом і водночас не виглядати слабким. Ба більше, Варшава самовиключилася з великої європейської гри: плани розширити трикутник Париж — Лондон — Берлін (E3) до «четвірки» разом із Польщею тепер остаточно поховані, вважає головред. Проте він покладає провину й на самого Зеленського, який нібито двічі зневажив поляків. Перший раз — коли назвав військову частину на честь УПА, хоча «чудово знав, як на це зреагують у Польщ». Другий раз — коли проігнорував численні натяки з Варшави та поскупився на бодай якийсь дружній жест, щоб пояснити ситуацію. Хработа вважає, що український президент фатально помиляється, якщо думає, ніби може спиратися лише на світові супердержави й ігнорувати сусідів. Через таку надмірну самовпевненість Зеленський став прямим співучасником кризи й тепер розділяє відповідальність за те, що країни впевнено прямують до повного розриву відносин, — пише він.
Росія від цього лише виграє, а на Польщу чекають важкі часи. Журналістка видання OKO.press Анна Мєржинська зазначає: жодні слова Кароля Навроцького про «могили предків» не приховають того, що його рішення підриває національну безпеку. Президент зробив це за кілька днів до міжнародної конференції з відбудови України в Гданську. Цей захід мав закріпити за Польщею статус лідера та відкрити величезні можливості для польського бізнесу на післявоєнному ринку інвестицій. Тепер ці політичні й економічні перспективи опинилися під загрозою.
Президент Польщі Кароль Навроцький заперечує, що суперечка пов’язана з внутрішньополітичними процесами в Польщі. «Суперечка стосується сприйняття історичних питань і того факту, що в Польщі ми не приймаємо червоно-чорний прапор Бандери», — сказав Навроцький, якого цитує Polsat News.
Getty Images / «Бабель»
Ба більше, Навроцький спровокував сплеск антиукраїнських настроїв і грає на руку Кремлю, ідеально вписуючись у російський міф про «боротьбу з нацизмом». Коли розвідка попереджає, що Росія може напасти на країни НАТО найближчим часом, таке руйнування єдності є фатальним для безпеки Польщі, вважає авторка статті.
Водночас інший журналіст OKO.press Маріуш Ялошевський додає суперечці прагматичний контекст. Він пише, що Навроцький свідомо розігрує карту антиукраїнських настроїв, орієнтуючись на майбутні парламентські вибори 2027 року в Польщі. Проте внутрішню політичну вигоду, на думку журналіста, отримав і Зеленський: конфлікт навколо ордена запустив в Україні ефект «згуртування навколо прапора», завдяки чому гучний корупційний скандал у його близькому оточенні миттєво відійшов на другий план.
Президент Володимир Зеленський під час круглого столу на саміті Європейської Ради в Брюсселі. На фото — розмова з новообраним премʼєр-міністром Угорщини Петером Мадяром, президентом Євроради Антоніу Коштою та премʼєром Польщі Дональдом Туском, 18 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Україна конкурує з Польщею, і назвала підрозділ на честь УПА, щоб висміяти Варшаву в очах Заходу. Таку позицію висловив польський генерал Леон Коморницький в інтервʼю центристському медіа Interia. Він вважає, що Київ свідомо грає за лідерство в Центральній та Східній Європі: «Україна нас не помітила, бо, з їхньої точки зору, ми конкуренти. [ ] Ми не можемо закривати очі» на побудову «основ політичної системи України на бандеризмі».
Більш гостро реагує колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, який ще на початку червня на знак протесту повернув український орден «За заслуги» II ступеня від Володимира Зеленського. В розмові з журналістами того ж видання він критикує Київ за інфантилізм, брак рефлексії та радянські замашки в публічній дискусії. Дипломат каже, що на відміну від Польщі, в Україні немає внутрішньої дискусії про помилки Зеленського. Замість цього там розпочалася «антипольська кампанія». Чиновники влаштували «стадне» масове повернення польських орденів і публічні образи: «Вони розуміють, що якщо вони зараз не кинуть польську медаль, то можуть опинитися в біді. Більшість цих людей не роблять це з радістю». Через таку поведінку Україна зараз віддаляється від Європи, демонструючи «спадок радянського авторитаризму», вважає Ціхоцький.
Ціхоцький — один з небагатьох послів, які не залишали Київ у перші тижні повномасштабної війни. У грудні 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вручив Ціхоцькому почесний знак «Хрест Заслуги».
X (Twitter) / «Бабель»
«Вимога, щоб Зеленський проціджував світ через сито польської чутливості, звучить як гарний початок довгострокової терапії. Нашої, а не їхньої», — такою фразою підсумувало cитуацію Polityka — найвпливовіший лівоцентристський тижневик, чий авторитет у польській пресі порівнюють з авторитетом Der Spiegel у Німеччині.
А оглядачка Яґєнка Вільчак зауважила, що вся ця історія лише зробить Зеленського сильнішим, бо українські політики ще ніколи не були такими єдиними, як зараз. Давні суперники, що постійно критикували один одного, — як-от Володимир Зеленський і Петро Порошенко — тепер обʼєдналися і разом повернули свої польські нагороди.