Дональд Трамп називає це завершенням війни, а лідери Ірану — своєю перемогою. Документ, на якому базуються обидві заяви, досі таємний
Війна на Близькому Сході триває вже понад три місяці. CША та Іран кілька разів за посередництва Пакистану домовлялись припинити вогонь і обговорити мирний план. Проте перемирʼя майже одразу зривалося: сторони обмінювалися серією авіаударів і звинувачували в цьому одне одного.
Дванадцятого червня премʼєр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф сказав, що США та Іран узгодили текст меморандуму про взаєморозуміння, який має стати першим кроком до миру. Його назвали «Ісламабадською декларацією», щоб підкреслити, що саме Пакистан став головним посередником у цих переговорах. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що угода «ніколи не була такою близькою». А його заступник Казем Гарібабаді дав зрозуміти, що Тегеран розглядає це як свою перемогу.
Міністр внутрішніх справ Пакистану Мохсін Накві (ліворуч) передає документ, пов’язаний із запропонованою мирною угодою між Іраном і США, міністру закордонних справ Ірану Аббасу Арагчі, 7 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Президент США Дональд Трамп поспішав підписати документ у день свого народження — 14 червня. Іранська сторона відмовилась робити це синхронно. Ці перемовини збіглися в часі з початком саміту «Великої сімки» (G7), куди якраз прямував американський президент. Цього року Франція спеціально підлаштувала дати зустрічі під графік очільника Білого дому, щоб уникнути торішнього сценарію — тоді Трамп достроково залишив саміт у Канаді, бо на Близькому Сході загострився конфлікт між Ізраїлем та Іраном.
На честь 80-річчя Трампа в Білому домі відбувся турнір зі змішаних єдиноборств UFC Freedom Fights 250. На фото Дональд Трамп та генеральний директор UFC Дана Вайт, 14 червня 2026 року. Дональд Трамп під час зустрічі лідерів G7 у Франції разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та премʼєр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, 16 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Лідери Ірану та США підписали меморандум 15 червня в електронному форматі, а офіційну церемонію запланували на 19 червня в Женеві. Тоді ж мають опублікувати текст документа і, за словами Трампа, повністю відкрити Ормузьку протоку.
Ось які пункти, за даними Reuters, можуть увійти в цей документ:
- Сторони негайно та назавжди припинять бойові дії на всіх фронтах, зокрема і в Лівані.
- Ормузьку протоку повністю відкриють для всіх торгових суден.
- Іран не вироблятиме та не купуватиме ядерну зброю.
- Поки лідери не укладуть остаточну угоду, Іран не буде збагачувати уран та розширювати ядерні обʼєкти.
- Поки країни не підпишуть фінальний договір, США обіцяють не запроваджувати нові санкції проти Ірану.
- Вашингтон розблокує $25 мільярдів — це іранські активи, які раніше заморозили США.
- США та країни Перської затоки мають підготувати план і профінансувати відбудову Ірану на щонайменше $300 мільярдів.
Гроші, які планують виділити на відбудову Ірану, викликали суперечки. Тегеран спочатку вимагав від США $400 млрд компенсації за збитки від війни. Однак Вашингтон відмовився — і тоді сторони придумали інший механізм. Замість компенсацій створять Фонд реконструкції та розвитку на $300 млрд. Це не гроші американського бюджету, а приватний інвестиційний фонд, який фінансуватимуть компанії зі США, країн Перської затоки, Азії, Африки та Південної Америки. Якщо Іран погодиться на умови угоди, країна отримає шанс залучити інвестиції в енергетику, логістику, виробництво та транспорт. Якщо угода зірветься — фонду не буде.
Наслідки обстрілів Тегерану. Жінка шукає вцілілі речі на руїнах свого дому в районі Берянак, 15 березня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
«Якби не я, ти б сидів у вʼязниці»: Дональд Трамп проігнорував інтереси Ізраїлю в переговорах — і це все ускладнює
Ізраїль не брав участі в переговорах США та Ірану. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль не погоджується з умовами американсько-іранської угоди стосовно Лівану та продовжить воювати проти терористів «Хезболли». Більшість членів уряду підтримали його курс. Водночас міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич запропонував бити лише по ліванській території, а не по іранській. Він вважає, це допоможе вдавати, що Ізраїль не підриває дипломатію президента США Дональда Трампа, але водночас Ізраїль збереже свободу дій проти «Хезболли».
Пізніше Ізраїль попросив у США можливості ознайомитися з текстом меморандуму з Іраном, але йому відмовили. Адміністрація Трампа нібито боялася, що Біньямін Нетаньягу оприлюднить деталі до офіційної презентації, повідомило CNN ізраїльське джерело.
Ізраїль називає пункт угоди про Ліван своєю «червоною лінією». У країні хочуть зберегти можливість бити по цілях «Хезболли», щоб захистити населені пункти на півночі країни та не допустити відновлення сил угруповання біля кордону.
Бетонний мур на кордоні Ізраїлю (праворуч) та Лівану, 29 травня 2026 року. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу на військовому цвинтарі на горі Герцля вшановує пам’ять загиблих ізраїльських солдатів, 21 квітня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Раніше саме Нетаньягу підштовхував Трампа до початку війни проти Ірану. Однак Тегеран перехитрив опонентів і повʼязав військові дії Ізраїлю проти угруповання «Хезболла» в Лівані з ширшим конфліктом у Перській затоці. Це викликало роздратування американського президента, оскільки завадило США швидко вийти з війни. На початку червня, коли Нетаньягу планував масштабні удари по Бейруту, Трамп під час телефонної розмови назвав ізраїльського премʼєра «божевільним». «Якби не я, ти б сидів у вʼязниці. Я рятую твою дупу. Тепер тебе всі ненавидять. Усі ненавидять Ізраїль через це», — нібито сказав тоді Трамп, за даними поінформованих джерел Axios.
Меморандум між США та Іраном вимагає, щоб сторони припинили вогонь в усьому регіоні, зокрема й у Лівані. Трамп веде переговори так, ніби може самостійно гарантувати мир без допомоги Єрусалиму. Коли Ізраїль зафіксував, що 14 червня «Хезболла» знову обстріляла його територію, американський президент відмовився тиснути на Тегеран. Замість цього Трамп закликав Ізраїль заспокоїтися: «Ізраїль має право захищатися, але напад, на який він відповідав, був дуже незначним і безглуздим, ніхто не постраждав, не був поранений і не вбитий. [...] Це може бути початком довгого та прекрасного миру — давайте не псувати це!».
Наслідки ізраїльських авіаударів поблизу селища Кфар-Тібніт на півдні Лівану, 14 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Режим в Ірані не лише вижив, а й почав диктувати свої умови: він усе ще контролює Ормузьку протоку й захищає власну ядерну програму
Війська США та Ізраїлю завдали Ірану серйозної шкоди, але самі лише бомбардування й знищена інфраструктура не гарантують перемоги. Трамп розпочав цю війну з обіцянки повалити іранський режим, але три місяці потому влада все ще в руках Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Режим у Тегерані не лише вижив, а ще й завдав болю кільком державам Перської затоки — як покарання за те, що ті підтримали війну очільника Білого дому.
Командувач центрального штабу КВІР «Хатам аль-Анбія» Алі Абдоллахі Аліабаді (у центрі ліворуч) тисне руку начальнику штабу Збройних сил Ірану Хабіболлі Сайярі (у центрі праворуч), 24 травня 2026 року. Військовий радник керівника Ірану Мохсен Резаї приїхав на церемонію до мавзолею аятоли Рухолли Хомейні в Тегерані, 4 червня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Після того як сторони підписали меморандум, судна знову починають ходити через Ормузьку протоку. Але Іран і раніше дозволяв проходити туди тим, кому сам вважав за потрібне. У своєму святковому дописі Дональд Трамп заявив, що він особисто повністю дозволяє безкоштовно відкрити Ормузьку протоку. Оцінка розвідки США довела, що саме Іран може блокувати й відкривати протоку за власним бажанням — він уже це робив.
Трамп також оголосив, що Військово-морські сили США припиняють блокувати іранські порти. Президент дійсно має повноваження віддавати такі накази американському флоту, але це рішення означає лише одне: Америка забирає свої кораблі та йде геть, тоді як Іран залишається і повністю контролює регіон.
«Бабель»
Іран погодився, що не буде створювати чи купувати ядерну зброю, а також обмежить свої ядерні розробки, коли уклав цей меморандум зі США. Проте поки два місяці триватимуть перемовини, Тегеран і надалі володітиме своїми запасами урану. Зараз він має близько 440 кілограмів, які збагатив до 60% чистоти. За оцінками керівника МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, якщо Тегеран збагатить його до 90%, цього вистачить, щоб виробити понад 10 ядерних боєголовок.
Білий дім вимагає від Ірану передати весь наявний запас збагаченого урану Сполученим Штатам або знищити його на місці. Однак у меморандумі автори так і не прописали цю умову, а Тегеран наполягає, що залишить уран у себе і лише зменшить його концентрацію. Водночас іранці активно мінують входи до сховищ з ураном. Ці спірні питання делегації обох країн планують обговорювати наступні 60 днів.
Дональд Трамп каже, що готовий відновити бойові дії, якщо Іран не співпрацюватиме. Але в Тегерані сумніваються, що очільник Білого дому захоче це зробити напередодні проміжних виборів у США. Враховуючи, що американці війну не підтримують. За даними опитування, яке провели The Washington Post, ABC News та Ipsos, 61% американців вважають, що війна проти Ірану була помилкою, і лише 36% респондентів назвали це правильним рішенням.