Ярослав Пастухов (він же Слава Пастук) народився в Києві, але провів на батьківщині лише перші чотири роки життя. У 1994 році він разом із мамою переїхав до Канади, де й почалася його інша, північноамериканська історія. Спершу вони жили в підвалі центру для українських емігрантів — посеред ділового району Торонто. У своїй книзі Пастук каже, що отримати це житло вдалося «завдяки маминому кулінарному таланту». Згодом вони переїхали в маленьку однокімнатну квартиру. Щоб не витрачати гроші на транспорт, Слава з мамою всюди ходили пішки, а на вечерю їли картоплю із сіллю. Завдяки економії родина змогла переїхати у власний будинок.
У школі Слава не був популярним хлопцем. Як він сам згадує, йому просто пощастило опинитися серед крутих підлітків. У старших класах він влаштувався працювати в магазин «Шопперс Драг Март» — розставляв товари на полицях й інколи приміряв на себе роль касира. Якось один із покупців запропонував йому «підзаробіток»: красти парфуми Lacoste, Hugo Boss і Tommy Hilfiger та інших брендів.
Пастук погодився без вагань. Він пояснює це просто: мовляв, якщо крадеш у магазину, а не в людини, — це ніби й не крадіжка. За це Слава отримував $60. Все йшло добре, поки одного разу він не забув витягнути захисну бирку з коробки одеколону Ferrari. На виході спрацювала сигналізація. Славу звільнили, а про цю історію швидко дізналися в школі — і за ним закріпилась репутація «поганого хлопця». Славі це подобалось.
В юності він пробував себе як комедійний автор під псевдонімом Яро Шепард — зухвало й саркастично писав про секс, жінок і наркотики. У двадцять Пастук уже крутився навколо медіатусовки: працював у маркетингу, безкоштовно писав тексти для онлайн-видань, ходив на концерти молодих реперів, а після шоу публікував рецензії у своєму блозі. Це привело його до співпраці з онлайн-журналом TOFLO, де він писав про хіп-хоп за квитки на концерти.
Слава Пастук у гумористичному скетчі, 2012 рік.
YouTube
А потім він витягнув щасливий квиток: у 22 роки Пастук отримав роботу редактора в американо-канадській медіакомпанії Vice. Зарплата там була майже вдвічі меншою, ніж на попередній роботі, але тоді для нього це не мало значення. З 90-х років Vice мала репутацію провокаційного, зухвалого й скандального медіа. Вони писали про наркотики й алкоголь як невіддільну частину міської культури. Журналісти Vice часто були в центрі гучних тусовок, нічного та вуличного життя. Працівниці медіа скаржилися на сексизм і домагання в колективі.
Слава працював у Noisey — музичному відділі Vice, де писав про хіп-хоп і нову поп-культуру, брав інтерв’ю в артистів, безкоштовно зависав на концертах, у студіях і клубах Торонто, обертаючись серед музикантів, продюсерів і промоутерів. Уночі він тусувався разом із героями своїх текстів, а зранку — часто просто з похмілля — писав про це матеріали. Сам Пастук згадує, що інколи після роботи чекав, поки офіс спорожніє, а потім крав звідти ящики пива або брендовані речі Vice. Так, наприклад, йому дісталися рожеві кросівки Adidas з логотипом медіа, які він носив ще багато років по тому.
Кадри з програми Forced Exposure на ютуб-каналі Noisey, 2015 рік.
YouTube
Врешті таке життя почало виснажувати його. Куди б Слава не приходив відпочити — до нього тягнулися молоді музиканти, фотографи й артисти, бо він міг дати їм «путівку в життя». Пастук почав багато пити. Він переконував себе, що алкоголь допомагає знімати стрес і засинати, хоча зараз визнає: це була відмазка. Найгірше, за його словами, починалося після кількох пляшок — у нього відмовляли гальма. І якщо поруч у цей момент опинявся, наприклад, кокаїн, він не міг втриматися.
У свої 23 роки Слава опинився майже на нулі. За три місяці тусовочного життя він витратив більше грошей, ніж Vice платило йому за пів року роботи. Тоді колега на ім’я Босо підкинув йому ідею «легкого заробітку»: організовувати вечірки в клубах, заганяти туди людей через інтернет і отримувати відсоток з продажу алкоголю.
Згодом вони вирішили піти далі й запустили власну щотижневу вечірку Stay Woke. Для цього орендували підвал Bambi’s у хіпстерському районі Торонто. Босо придумав, як використати професійний статус Пастука. Слава вів рубрику про місцевих діджеїв, тож вони пропонували музикантам бартер: Vice публікує про них матеріал — а вони безплатно виступають на їхній вечірці. Більшість артистів думали, що грають на офіційному івенті від Vice, хоча насправді просто допомагали двом друзям заробляти гроші.
Атмосфера вечірки Stay Woke, 2014 рік.
YouTube
Stay Woke стала популярною: у підвал набивалося стільки людей, що там буквально не було чим дихати. Серед натовпу крутилися хлопці в панамках і із сумками-бананками — майже нічого не пили, зате без кінця тиснули всім руки. Це були місцеві дилери, які приходили туди «на роботу» — продавати наркотики під шум вечірки. Закінчилося все раптово: якось прийшла поліція і закрила клуб через порушення пожежної безпеки та переповненість приміщення. «Бізнес» провалився, а Босо невдовзі звільнили з Vice — він постійно просипав наради. Далі в житті Слави був епізод, коли він намагався продавати наркотики через Tinder і зашифровані чати в Торонто.
А потім у Славиному житті з’явився чоловік на ім’я Кертіс. Він запропонував Пастуку забути про дрібний вуличний продаж наркотиків. Натомість — «чистий» бізнес, великі гроші й мінімум ризику. Схема виглядала так: молодим людям із «чистими» паспортами оплачували розкішні поїздки до Лас-Вегасу, а після цього вони мали перевезти валізи з кокаїном до Сіднею. За успішну доставку платили близько $20 тисяч готівкою.
Кертіс був головним організатором цієї схеми. За словами Пастука, він навчався на нейрохірурга й побудував усю логістику через зв’язки з мексиканським картелем — ймовірно, «Сіналоа». Його партнером був Діма — людина, яка відповідала за «силову» частину: стежив, щоб ніхто не звертався до поліції і не намагався обдурити організаторів. Саме в Діми нібито зберігалася база всіх учасників схеми.
Славу втягнув у цю історію їхній спільний знайомий Трей, що працював вербувальником для Кертіса. Спочатку Пастук нібито хотів зробити про це гучний матеріал для Vice, але поступово сам став частиною схеми — тому що прагнув грошей і адреналіну. Ліпший друг Слави, Алі, став першим, хто погодився на авантюру, сприймаючи це як «гангстерську пригоду». Тодішня дівчина Слави — Прія — теж спочатку мала брати участь, але в останній момент відмовилася — їй стало страшно. Тоді Пастуку довелося терміново шукати нового напарника.
Слава Пастук та його друг і спільник Алі Лалджі.
У пошуках напарника Слава прийшов до Джордана Гарднера — музиканта з дуету Èbony. Вони зі Славою познайомилися на музичній сцені Торонто, згодом потоваришували й почали жити разом: Джордану потрібне було житло, а в Пастука якраз було вільне місце. Коли дівчина Слави в останній момент відмовилася від «авантюри», він усе розповів Джордану. Той, за словами самого Пастука, почав напрошуватися поїхати замість неї.
Музикант Джордан Гарднер.
Наркосхема Кертіса протрималася ледь рік. Вони постійно залишали за собою сліди — наприклад, щоразу використовували те саме турагентство, того самого Діму як супровід для кожного кур’єра та ідентичні маршрути перельотів. Одного разу ледь не спіймали Алі: його обшукали, але тоді наркотиків просто не знайшли.
У 2015 році Джордана затримали в Австралії під час спроби перевезти майже 40 кілограмів кокаїну. Разом із Гарднером тоді наркотики перевозили й інші учасники групи, більшості з яких було трохи за двадцять. Зрештою всі вони визнали провину. Публічно тоді говорили про те, що Гарднера хтось завербував. Довести, що саме Пастук завербував Гарднера та інших учасників, слідству не вдалося. У своїй книзі Пастук пише, що після затримання Джордана в нього «все обірвалося всередині», але водночас стверджує: Гарднер знав, у що вплутується, і погодився на це заради грошей.
Сумки, в яких автралійська поліція виявила наркотики.
YouTube
Уся ця історія спричинила хвилю чуток і всередині Vice. Деякі працівники казали, що Пастук нібито і їм пропонував схожі «поїздки». У 2016 році Vice провела внутрішнє розслідування і звільнила Пастука.
У 2017 році історія зі Славою Пастуком і наркотиками стала публічною: журналісти почали збирати свідчення свідків, перевіряти всі переписки, в яких були натяки на вербовку. Виявилось, що він дійсно пропонував деяким співробітникам Vice позаштатне «завдання»: спершу поїхати в Лас-Вегас, отримати певні пакунки, а потім вирушити в Австралію, де ці пакунки мали забрати. Пастук цього не заперечує: каже, що намагався знайти когось серед колег із Vice, бо до останнього не хотів втягувати в цю історію Джордана Гарднера. Але коли ніхто не погодився, він дав Джордану «зелене світло».
Публікація Нейта Карті — одного із завербованих.
Велику роботу в розслідуванні зробили Адріан Хамфріс і Шон Крейг, репортери National Post. У 2019 році канадська поліція заарештувала Пастука. Після цього хвиля критики накрила й Vice: медіа звинувачували в тому, що їхня поблажливість до наркотиків і постійне паразитування на цій темі могли дати Пастуку відчуття безкарності.
У 2019 році Пастук визнав провину та пішов за грати на девʼять років. У 2022 році Славу випустили з тюрми раніше строку за хорошу поведінку. Того ж 2022 року Пастук випустив книгу Bad Trips, яку присвятив мамі. У ній він пише, що «свідомо вплутався» в історію з наркотиками, бо хотів підняти журналістський статус і отримати доступ до кримінального середовища.
Також він стверджує, що після розголосу історії багато працівників Vice наговорювали на нього: «Безліч людей, яким я навіть слова не казав про Австралію, заявляли, що я намагався їх “завербувати”, а вони відмовилися. Люди, про яких я ніколи не чув, “осідлали” цю історію, хоча ніколи не були до неї причетні». Втім, водночас Пастук прямо визнає: «Я не жертва, я сам винен».
Зараз Слава Пастук вільно веде соцмережі — має блоги в Тіктоці та Ютуб, іноді його навіть запрошують на подкасти, де представляють як «фенікса, що відродився з попелу». Тепер його історію ще й екранізують: американська кінокомпанія Neon працює над фільмом про Пастука. Щоправда, коли саме стартують зйомки, поки невідомо.
Слава Пастук зі своєю книгою Bad Trips.
YouTube