Дирекція Венеційської бієнале допомогла російським митцям пробратися в конкурс в обхід санкцій. Ось як вони це зробили — розповідають два італійські видання

Росія повертається на Венеційську бієнале вперше від 2022 року — павільйон представлятиме донька ексгенерала ФСБ і партнерка доньки Сергія Лаврова

У вихідні, 9 травня, відкривається 61-ша Венеційська бієнале. Вперше після початку великої війни на ній зʼявиться Росія — вона представить серію звукових перформансів під назвою «Дерево вкорінене в небі».

Росію ніколи офіційно не виключали з бієнале. У 2022 році російські художники Кирило Савченков та Олександра Сухарева разом із литовським куратором виставки Раймундасом Малашаускасом самі відмовились від участі — на четвертий день повномасштабного вторгнення. У 2024 році Росія передала свій павільйон Болівії.

Однак у березні цього року спецпредставник Володимира Путіна з культурного співробітництва й колишній міністр культури Михайло Швидкой сказав, що російський павільйон відкриється разом з усіма. Він уточнив, що Росія «ніколи не покидала Венеційську бієнале, а її участь там є подальшим доказом того, що російська культура не ізольована і спроби її «скасувати» не вдалися».

Комісаром свого павільйону Москва призначила артконсультантку Анастасію Карнєєву. Карнєєва — донька Миколи Волобуєва, колишнього офіцера ФСБ і топменеджера однієї з найбільших російських оборонних корпорацій «Ростех». Крім цього, Карнєєва разом із Катериною Винокуровою — донькою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова — заснувала компанію Smart Art, яка відповідає за організацію участі Росії у Венеційській бієнале.

Президент Венеційської бієнале захоплювався Путіним, а директорка бієнале допомагала росіянам отримати візу й шукала способи обійти санкції — все це викликало суперечки в італійському уряді

Як Росія опинилася на Венеційській бієнале — питання, яке розслідували кілька італійських видань. Наприкінці квітня Open і La Repubblica опублікували зміст листів і документів, якими з червня 2025 року обмінювалися президент бієнале Пʼєтранджело Буттафуоко, генеральна директорка Андреа Дель Меркато і комісарка російського павільйону Анастасія Карнєєва.

Там вони обговорювали візи для росіян та схему, як обійти європейські санкції. У листопаді Карнєєва написала Дель Меркато з проханням надати запрошення, щоб полегшити вʼїзд російських митців. Подібні запити повторювалися в наступні місяці, разом із проханнями про підтримку інших учасників. У тих самих електронних листах Карнєєва попросила Дель Меркато відновити російський павільйон на вебсайті та карті, де він раніше був вказаний як «Болівія».

Уже в січні 2026 року Карнєєва надіслала президентові бієнале П’єтранджело Буттафуоко детальний проєкт павільйону і тексти для каталогу. У лютому вона дякувала організаторам бієнале за «пошук рішення щодо організації павільйону».

Електронний лист Анастасії Карнєєвої до дирекції бієнале та, зокрема, до генеральної директорки Андреа Дель Меркато.

Проєкт російського павільйону для участі в бієнале цього року.

Співробітники бієнале разом із Карнєєвою розробили схему участі, яка не порушувала б санкцій ЄС. Схема виглядає так. Перед офіційним відкриттям бієнале російські митці виступлять на закритих переглядах для преси та фахівців. Виступи запишуть на відео. Коли виставка відкриється для всіх, ці записи транслюватимуть у російському павільйоні. Сам павільйон при цьому зачинять для відвідувачів.

Open вважає, що повернення Росії на виставку лобіював особисто президент бієнале Пʼєтранджело Буттафуоко. Він правий журналіст, який колись належав до молодіжного крила неофашистської партії «Італійський соціальний рух». Перед вторгненням Росії в Україну у 2022 році Буттафуоко захоплювався Володимиром Путіним, називаючи його «єдиним справді правим державним діячем». Коментуючи повернення Росії на бієнале, він сказав, що захід «відкритий для всіх».

Рішення Буттафуоко розкололо італійську владу. Міністр культури Алессандро Джулі оголосив бойкот відкриттю бієнале та вимагає відставки від представниці уряду в правлінні бієнале Тамари Грегоретті. За словами Джулі, він не знав про те, що Росія може брати участь у бієнале — тому що Грегоретті його не попередила.

Премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні дистанціювалася від скандалу. Вона сказала, що уряд не підтримує повернення Росії, проте змушений поважати незалежність Венеційської бієнале від рішень влади. (Її заступник Маттео Сальвіні привітав участь Росії.)

Журі бієнале в повному складі подало у відставку, а ЄС погрожує відкликати грант у розмірі €2 мільйони

Новина про повернення Росії зʼявилася 4 березня. Реакція на неї була гучною. Верховна представниця ЄС Кая Каллас оголосила, що ЄС скасує грант для бієнале у розмірі €2 млн, який був розрахований на три роки. «Поки Росія бомбардує музеї, нищить церкви і намагається стерти українську культуру — їй не місце тут зі своєю», — заявила вона. Бієнале отримала 30 днів на пояснення. Якщо відповідь не задовольнить Єврокомісію — грант заморозять або скасують.

Міністр культури Латвії Агнеше Лаце cказала, що бойкотуватиме відкриття виставки 9 травня, якщо Росія візьме в ній участь. Вона ініціювала спільну заяву 25 країн: вони закликали виключити Росію з Венеційської бієнале.

Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти пʼятьох учасників російського павільйону, зокрема проти комісарки Анастасії Карнєєвої та спецпредставника Путіна Михайла Швидкого. До санкційного списку також потрапила скрипалька Валерія Олейник, співак Ілля Татаков і вокаліст Артем Ніколаєв — їхня участь також запланована на Венеційській бієнале від Росії.

Тридцятого квітня, за дев’ять днів до відкриття виставки, Міжнародне журі 61-ї Венеційської бієнале оголосило про колективну відставку. Вони зробили це, щоб офіційно підтвердити: Росія та Ізраїль не зможуть претендувати на головні нагороди — «Золотого лева» та «Срібного лева».

У відповідь організатори бієнале скасували традиційні «Золоті леви», замінивши їх «Левами глядачів» — тобто голосувати будуть відвідувачі. Окремо організатори бієнале наголосили, що оцінювати можна всі національні павільйони «на засадах інклюзивності та рівного ставлення», а сама бієнале має залишатися «простором перемир’я в ім’я мистецтва, культури і свободи творчості». Тож за відзнаки глядачів зможуть змагатися Росія та Ізраїль. Водночас хто і як рахуватиме голоси — невідомо.