На китайських технологіях тримається зв’язок на окупованих територіях, і велику роль у цьому відіграє китайська компанія Huawei. Коли Росія окуповує нові міста, вона одразу намагається відрізати їх від українського зв’язку, і головним виконавцем цієї «цифрової анексії» є компанія «Міранда-Медіа».
У 2025 році компанія розширила покриття не лише в містах, а й у селах, уздовж доріг і на об’єктах інфраструктури. Ключовим технологічним партнером у цьому процесі стала Huawei. Вона постачає все необхідне — від серверів, які керують потоками інформації, до антен і звичайних роутерів у квартирах. Китай дає Росії обладнання, щоб побудувати цифрову стіну навколо окупованих територій. Близько 6 000 базових станцій мобільного зв’язку розгорнули на окупованих територіях півдня і сходу — завдяки китайському обладнанню.
Вітальне відео на честь одинадцятиріччя «Міранди-Медіа».
vk.com
Китай обслуговує підприємства на окупованих територіях. Наочний приклад — Каранський кар’єр у Донецькій області. Китайські фірми не просто продали туди обладнання, а взяли на себе його запуск і обслуговування. Це означає, що кар’єр тепер залежить від китайських запчастин та інженерів. Без них виробництво просто зупиниться.
Весь щебінь із цього кар’єру Росія використовує для будівництва доріг і житла на окупованих землях. Притому китайські фірми офіційно не купують цей кар’єр і не стають його власниками — вони лише надають обладнання й технічну підтримку. Це допомагає їм уникати санкцій.
ТОВ «Каранський кар’єр» підписало угоди про співпрацю з двома китайськими підприємствами, листопад 2023 року. Китайський бізнесмен з візитом у Луганську.
vk.com
Китай допомагає Росії будувати на окупованих територіях окрему фінансову систему в обхід світових обмежень. Оскільки звичайні долари чи євро там не ходять, головним рятівником став китайський юань. Російський Промсвязьбанк, який контролює понад 70 відсотків усіх фінансових операцій, відкрив на кінець 2025 року 79 точок продажу юаня. Щодня там обертається в середньому 12,3 млн юанів, що дозволяє російській владі купувати товари і проводити платежі так, ніби санкцій не існує.
Водночас Китай дає Росії інструменти для контролю над грошима місцевих жителів. З 1 лютого 2025 року підприємців на окупованих територіях зобов’язали встановити онлайн-каси — і майже всі вони китайські. Щоб пришвидшити цей процес, Росія навіть пропонує податкову знижку до 28 000 рублів за кожен апарат. У результаті Китай не лише допомагає з розрахунками, а й дає технічні можливості відстежувати фінанси — фактично контролювати кожну транзакцію в окупації.
На ТОТ поступово з’являються китайські освітні та культурні проєкти. У червні 2025 року в окупованій Луганській області навіть говорили про можливість навчання студентів із КНР у місцевих вишах.
Ба більше, на окупованих Росією територіях з’являються й ініціативи, пов’язані зі шкільною освітою. Йдеться про ініціативну групу громадян КНР, які планують відкрити в Луганській області приватну школу за російськими освітніми стандартами — приблизно на 300 учнів, громадян КНР. Ініціативна група вже реєструє юридичну особу та шукає приміщення для цього закладу.
Водночас Китай намагається «підтягувати» українців до своєї культури. В окупованому Луганську оголосили набір до Центру вивчення культури КНР, де мешканцям пропонують зануритись у китайську культуру: вивчати китайську мову, каліграфію та живопис, проводити чайні церемонії, святкувати китайський Новий рік.
Центр вивчення китайської культури так званої «ЛНР».
vk.com
У Китаю є спеціальні блогери, які висвітлюють життя на окупованих територіях. Починаючи з 2022 року на окупованих територіях з’являється все більше китайських блогерів і журналістів, які працюють пліч-о-пліч із російськими пропагандистами. Хоча вони не мають офіційного статусу від Пекіну, їм відкрито всі двері: вони їздять у престури фронтовими містами, дають інтерв’ю та знімають «експертні» сюжети, які повністю повторюють російський наратив. Це дозволяє Китаю уникати санкцій, адже все подається як «особиста думка активістів».
Військовий кореспондент китайського телеканалу Phoenix TV Лю Юй Гуан працює на Донбасі та в Маріуполі, знімаючи репортажі для китайської аудиторії. Оперна співачка Ван Фай з Китаю співає на руїнах Маріупольського драмтеатру у 2023 році.
vk.com
Іран став офіційним ринком збуту вугілля й агропродуктів з окупованих територій. Компанія «Торговий дім “Донські вугілля”», яка керує десятьма шахтами на Луганщині (серед них «Должанська-Капітальна» та «Самсонівська-Західна»), внесла Іран до переліку країн для експорту у 2025 році. Окрім палива, окупаційні адміністрації запланували постачання продовольства для іранських замовників.
Окупаційна влада налагодила перевірку товарів для Ірану. У лютому 2025 року виробник кормів для риб із Запорізької області пройшов усі лабораторні тести російських наглядових органів і йому дозволили експортувати першу партію. Процес перевірки тривав з 2024 року, і за цей час вони відпрацювали, як оформлювати документи для іранського ринку.
На російських економічних форумах іранський бізнес домовляється про співпрацю з окупаційною владою. Під час заходу «Росія — Ісламський світ: KazanForum» у травні 2025 року представники Донеччини презентували іранцям проєкти в металургії та агросекторі. Після цього директор іранської компанії RI-Group Зареї Алі заявив на Таврійському інвестиційно-економічному форумі, що хоче інвестувати в будівництво та сільське господарство регіону.
Міжнародний економічний форум «Росія — Ісламський світ: KazanForum», травень 2025 року.
vk.com
Співпраця з Іраном перетворилася на економічну стратегію. Якщо у 2023 році все починалося з візитів іранських журналістів, то на 2026 рік уже затверджено графік участі окупаційних структур у міжнародних подіях, таких як Петербурзький міжнародний економічний форум і форум «РОСТКИ».