Румен Радев — колишній генерал ВПС та експрезидент, який блокує зброю для України, називає Крим російським і обіцяє «діалог з Москвою»
Лівоцентристська партія «Прогресивна Болгарія» отримала 44,7% голосів на виборах і, ймовірно, матиме монобільшість у парламенті. Лідер партії Румен Георгієв Радев готується стати прем’єр-міністром.
Він колишній генерал Військово-повітряних сил Болгарії. З 2017-го до січня цього року обіймав посаду президента. За болгарською Конституцією, країною управляє парламент, однак через постійну політичну нестабільність Радев як президент мав більший вплив: після кожного урядового краху — а їх було сім — він призначав технічний уряд, накладав вето на закони і формував порядок денний. У січні на тлі антикорупційних протестів він пішов у відставку, щоб узяти участь у виборах і стати прем’єр-міністром.
Антикорупційні протести в столиці Болгарії Софії, грудень 2025 року. Президент Болгарії Румен Радев оголошує про свою відставку на пресконференції 19 січня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Світові медіа описують Радева як проросійського політика або «дружнього до Кремля» й говорять про ризики його перемоги для Євросоюзу та України. За словами одного європейського розвідника, виборчу кампанію Радева цього року частково підтримувала мережа колишніх високопоставлених болгарських військових офіцерів, які мають контакти з російською військовою розвідкою. На посаді президента Радев неодноразово виступав проти болгарських поставок зброї Україні та санкцій ЄС проти Росії, називав Крим російським і закликав відновити імпорт російської нафти до Європи. Крім цього, понад рік він блокував 10-річну угоду про безпекове співробітництво між Болгарією та Україною. Тимчасовий премʼєр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписав її 30 березня — за три тижні до виборів. Після цього Румен Радев у своєму дописі на фейсбуку назвав угоду «загрозою національній безпеці» та «втягуванням у війну».
Водночас навіть тимчасові уряди Болгарії, які призначав сам Радев, не блокували санкцій ЄС проти Росії. Протягом своєї передвиборчої кампанії до парламенту та вже після перемоги Радев спростував звинувачення в проросійських поглядах. І пояснив свою риторику тим, що він обирає прагматичний підхід у відносинах з Росією: «Ми єдина країна ЄС, яка є одночасно слов’янською та східноправославною. Тож ми можемо бути дуже важливою ланкою в усьому цьому механізмі, щоб відновити відносини з Росією», — сказав він в інтерв’ю болгарському журналісту Мартіну Карбовському.
Голова КНР Сі Цзіньпін (ліворуч), очільник Кремля Володимир Путін та президент Болгарії Румен Радев під час пленарного засідання Петербурзького міжнародного економічного форуму (SPIEF 2019), Санкт-Петербург, Росія, 7 червня 2019 року.
Getty Images / «Бабель»
Болгарія стала одним з головних таємних донорів зброї та палива для України після початку повномасштабного вторгнення — «схема» ледве не призвела до відставки болгарського уряду
На початку повномасштабного вторгнення Болгарія відмовилася постачати зброю Україні. Проти цього виступав, зокрема, тодішній президент Румен Радев. Двадцять восьмого квітня 2022 року болгарський премʼєр-міністр Кирил Петков прилетів до Києва на зустріч з Володимиром Зеленським. Тоді вони публічно домовилися лише про енергетичну співпрацю та ремонт української військової техніки в Болгарії. Однак це була лише частина історії, деталі якої згодом стали відомі з двох великих розслідувань німецького видання Die Welt та болгарського Bivol.
На момент поїздки Петкова до Києва у квітні 2022-го болгарський уряд уже запустив таємний механізм комплексної військової допомоги Україні. Ключову роль відіграв сам премʼєр-міністр Кирил Петков: він сприяв тому, щоб болгарський уряд надав експортні ліцензії посередникам — Румунії та Польщі. Польський військовий аеропорт «Жешув» став ключовим хабом. Протягом двох місяців із Болгарії до Жешува курсували близько 50 рейсів зі зброєю та боєприпасами. Крім цього, Кирил Петков розповів, що паралельно працював і наземний маршрут для вантажівок через Румунію і Угорщину. Так лише за 164 дні Болгарія передала Україні зброї на суму $2,7 мільярда, а експорт, за словами Петкова, зріс на 200%. Оплачували поставки США та Велика Британія.
Зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Болгарії Кирилом Петковим, 28 квітня 2022 року.
Пресслужба Офісу президента України
Через таємні поставки зброї урядова коаліція Болгарії в травні 2022-го ледь не розпалася.
Уряд Кирила Петкова тримався на союзі чотирьох партій, серед яких була й проросійська Болгарська соціалістична партія (БСП), близька до президента Румена Радева (зокрема у питаннях відносин із Москвою). Соціалісти погрожували вийти з коаліції, якщо Софія офіційно схвалить військову допомогу Києву. Такий крок міг би призвести до відставки всього уряду Петкова. Але конфлікт тоді вдалося обійти політичним напівзаходом, оскільки офіційно Болгарія вивозила боєприпаси в Румунію та Польщу як «комерційний експорт», а вже звідти вони йшли в Україну.
Згодом військові поставки Україні з боку Болгарії публічно підтвердила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час свого візиту на Вазовський машинобудівний завод (ВМЗ) — найбільший державний оборонний завод Болгарії. За її словами, третина зброї, яку використовувала Україна на початку великої війни, надходила з Болгарії.
Болгарські осколково-фугасні міни калібру 82 мм на озброєнні 93 окремої механізованої бригади в Донецькій області, жовтень 2022 року.
93-тя ОМБр Холодний Яр
Окрім зброї, Болгарія також стала одним із найбільших експортерів дизельного палива і часом покривала 40% потреб України. Цим питанням почав займатися колишній міністр фінансів Болгарії Асен Василев, після того як представник України розповів йому про дефіцит пального у квітні 2022 року на зустрічі Світового банку в Вашингтоні.
Болгарія має нафтопереробний завод поблизу Бургасу на узбережжі Чорного моря, ним тоді керувала дочірня компанія російської компанії «Лукойл». Підприємство працювало на російській нафті, яку постачали танкерами з Росії. Після сигналу з українського боку Василев переконав тодішню болгарську компанію «Лукойл» експортувати надлишки нафти до України. За його словами, компанія погодилась, бо частина працівників також публічно засуджувала війну, розв’язану Росією. Близько половини виробленого палива було потрібно Болгарії, а решту вона постачала до України. Вантажівки та цистерни регулярно курсували через Румунію до України, а в деяких випадках паливо завантажували у вантажні поїзди.
У відповідь Росія влаштовувала кібератаки на Болгарію, спрямовані на електропостачання, поштові відділення, часом вони навіть перешкоджали виплаті пенсій державним службовцям. Москва також намагалася підкупити членів парламенту, проникнути до урядових установ і припинила постачати газ до Болгарії. З часом уряд Петкова прибрали — парламент висловив йому вотум недовіри. А вже в грудні 2022 року новий парламент Болгарії вирішив офіційно дозволити постачати зброю в Україну.
Малоймовірно, що новий прем’єр Румен Радев піде шляхом Віктора Орбана — економіка Болгарії критично залежить від грошей ЄС
Тепер, коли Румен Радев стане премʼєр-міністром, він отримає нові важелі влади, зокрема зможе впливати на рішення уряду про військову допомогу Україні та, ймовірно, спробує відновити діалог про імпорт російських енергоносіїв.
Але в питанні санкцій ЄС проти Росії простір для маневрів у нього невеликий — Радев уже публічно заявив, що не блокуватиме рішення Євросоюзу в цій сфері. Варто врахувати, що Болгарія — одна з найбідніших країн ЄС. Ключовим роботодавцем є оборонна промисловість. У жовтні 2025 року відбулася подія, що фактично заклала довгострокову пастку для будь-якого майбутнього болгарського премʼєра — незалежно від його особистих відносин з Москвою. Німецький концерн з виробництва озброєння Rheinmetall і болгарська державна компанія ВМЗ (Вазовський машинобудівний завод) підписали угоду про спільне підприємство вартістю ~€1 млрд, у якому німецька компанія матиме 51% частки, а ВМЗ — 49%. Болгарія профінансує свою частку за рахунок кредиту в рамках європейського механізму SAFE для збільшення інвестицій в оборону. Крім цього, підприємство створить близько 1 000 нових робочих місць. Тож конфліктувати з ЄС майбутньому премʼєру не вигідно.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер (ліворуч) і директор ВМЗ Іван Гецов (праворуч) підписують угоду про спільний проєкт будівництва заводу у присутності прем’єр-міністра Болгарії Росена Желязкова (у центрі), 28 жовтня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»