Що відбувається біля Куп’янська? Ми розпитали офіцерів трьох бригад, які стоять на цьому напрямку, чи є загроза котлів (бонус: порівнюємо мапи фронту DeepState і Suriyak)

Автор:
Валерія Цуба
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Що відбувається біля Куп’янська? Ми розпитали офіцерів трьох бригад, які стоять на цьому напрямку, чи є загроза котлів (бонус: порівнюємо мапи фронту DeepState і Suriyak)

48 окрема артилерійська бригада імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського

Наприкінці минулого року росіяни просочились у Купʼянськ. Вони не захопили місто, але зайняли вигідні позиції. Сили оборони місяцями вибивали їх звідти, нарешті у квітні це майже цілком вдалось. Але росіяни продовжують прощупувати шляхи до міста. Щоб зрозуміти, що відбувається на Купʼянському напрямку, ми поговорили з офіцерами трьох бригад: Назаром Войтенковим — офіцером відділення комунікацій 33 ОМБр, Михайлом Гришком — начальником відділення комунікацій 43 ОМБр, Надією Замригою — майоркою, начальницею відділення комунікацій 14 ОМБр. Для оглядів фронту ми насамперед орієнтуємось на дані мапи DeepState. Цього разу ми порівняли її з мапою Suriyak — це проєкт анонімного аналітика, який висвітлює війни на Близькому Сході та в Україні з 2017 року. (Мапа Suriyak відрізняється від DeepState тим, що показує лінію фронту песимістичніше: наприклад, на Купʼянському напрямку вона показує щонайменше дві глибокі «кишені».) У тому, що відбувається на цьому напрямку, розбиралася кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба.

Для Росії Купʼянськ від самого початку війни має стратегічне значення — це важливий логістичний вузол. Місто стоїть на перехресті двох ключових трас — Р-07 (зʼєднує з Харковом) і Р-79, а також залізниці з вузлом Купʼянськ-Вузловий. Через це Купʼянськ є своєрідними воротами між Росією і північно-східними регіонами України.

«Бабель»

У 2022 році росіяни захопили Купʼянськ, але восени того ж року українські війська повернули його під свій контроль під час великого контрнаступу. Без окупації Купʼянська майже неможливо оточити Харків. Тож у червні 2025 року російські сили активізували наступ на цій ділянці. Як і по всій лінії фронту, тут вони скористалися моментом, коли корпусна реформа тільки починалася: корпуси заступали у свої зони відповідальності й часто не в повному складі.

Від червня до грудня 2025 року росіяни просунулися в напрямку Купʼянська приблизно на 10 кілометрів і частково проникли в місто. Майже 20 кілометрів у напрямку міста росіяни проповзли підземними трубами — на ділянці між Купʼянськом і селищем Вільшана. На виході з труб вони перевдягалися в цивільне, щоб непомітно проникати до міста.

До січня 2026 року українські сили знищили всі такі підземні шляхи. Тому зараз Росія не наступає на Купʼянськ з півночі (з боку Лимана Першого або Вільшани). Росіян, які просочились у сам Куп’янськ, після довгих міських боїв, що тривали ще з грудня, українські сили вибили майже повністю. На цій ділянці фронт стабілізувався, росіян відтиснули з міста аж за річку Оскіл, що є природним барʼєром. Саме таку обстановку на Купʼянському напрямку зараз показує мапа DeepState.

Однак якщо спиратися на дані мапи Suriyak, Росія переорієнтувала свої сили на південний схід від Купʼянська, де має успіхи. За даними мапи, там утворились дві глибокі «кишені»: між Кучерівкою і Курилівкою та між Курилівкою і Колісниківкою. (Мапа DeepState дає інші дані.)

«Бабель»

Чи справді зараз росіяни наступають на Купʼянському напрямку?

Як кажуть українські підрозділи, ані великого наступу, ані прориву немає. Але про глуху оборону теж не йдеться. У 33 бригаді уточнюють, що росіяни постійно намагаються забігати в тил українських підрозділів і завдавати шкоди насамперед логістиці. У 43 бригаді додають, що росіяни здебільшого використовують тактику постійних «прощупувань» — локальні розвідудари, точкові штурми та спроби закріпитися на слабших ділянках фронту. Проте на великий наступ вони ставки не роблять.

Де на Купʼянському напрямку нині найважче?

Основні зусилля росіян на Купʼянському напрямку зараз зосереджені на Піщаному. Російські сили змогли закріпитися на ділянках південніше села і побудувати там опору. Хоч це й не дає їм прямого плацдарму для наступу, саме південніше Піщаного розташовані важливі панівні висоти. Саме село, яке ще утримують українські сили, стоїть у низині.

Також пріоритетною для росіян є Курилівка, звідки вони намагаються прорватися до Ківшарівки, закріпитися там і потім вийти до Купʼянська-Вузлового. Останні два міста фактично зливаються між собою: вони є логістично важливими, мають багато розвʼязок і дають вихід до річки. Але поки що ці міста для росіян — надто далека перспектива. Як уточнюють у 33 бригаді, ще на етапі спроб захоплення Курилівки росіяни наткнулися на оборонні рубежі, які не дають їм це зробити.

«Бабель»

Яка тактика росіян на Купʼянському напрямку?

Вони накопичують сили та чекають на погану погоду (туман, хмарність), коли українські розвідувальні дрони не можуть спостерігати передній край оборони. Потім вони рухаються вперед маленькими групами — двійками чи трійками. У 33 бригаді кажуть, що російські піхотинці часто блукають полями, шукаючи шляхи для проникнення, особливо у смузі їхнього підрозділу. Тут 33 бригада має перевагу: завдяки дистанційному мінуванню росіяни натрапляють на міни, тому бояться заходити в лісосмуги.

Тактику «прощупувань» малозахищених місць росіяни поєднують з обстрілами артилерією, безпілотниками й спробами переправитися через річку Оскіл. Вони постійно шукають цілі за допомогою розвідувальних дронів, як-от «Орлан» і «Князь Вєщій Олег». Утім, як кажуть у 14 бригаді, лише у смузі відповідальності їхнього підрозділу за одну добу вони знищили шість таких апаратів.

Чи є зараз загроза, що росіяни знову просочаться в Купʼянськ?

Навіть попри те, що до літа активність на всьому Купʼянському напрямку, ймовірно, збільшиться, повторне проникнення в Купʼянськ зараз неможливе. До міста дістатися важко, а всі легкі, тобто підземні шляхи, вже обірвані. Про це кажуть представники всіх трьох бригад, з якими ми спілкувалися.