Україна хоче в ЄС за прискореною процедурою, Брюссель відмовляє і каже, що правила для всіх однакові. Що буде далі? Ми запитали віцепремʼєр-міністра з питань євроінтеграції Тараса Качку

Саміт Європейської ради знову перетворився на кризовий: вона не може домовитись, що робити з Віктором Орбаном

Лідери країн Європейського Союзу регулярно збираються на засідання Європейської ради. Вона є свого роду «наглядовою радою» ЄС і визначає політичні пріоритети: які програми підтримки економіки запускати; як реагувати на кризи або конфлікти; які стратегічні цілі ставити на найближчі роки. Останнім часом ці зустрічі перетворюються на кризові. Сьогоднішній саміт мав розглядати довгострокові питання: як відродити економіку, регулювати міграцію, зверстати наступний багаторічний бюджет і побудувати безпеку. Та в Дональда Трампа були інші плани. Тож натомість говоритимуть про війну на Близькому Сході та її наслідки для енергетики. Президент України Володимир Зеленський теж приїде на цю зустріч.

Для України цей саміт важливий з іншої причини. ЄС має погодити пакет фінансової допомоги на €90 мільярдів, але не може це зробити через вето премʼєр-міністра Віктора Орбана. Орбан вимагає від України відновити транзит російської нафти через трубопровід «Дружба».

У європейських лідерів було кілька варіантів, як схилити Орбана на свій бік. Один з них — притягнути угорського премʼєра до Європейського суду. Орбан порушив принцип «щирої співпраці» ЄС: не дотримався обіцянки підтримати пакет, яку дав на саміті Європейської ради у грудні. Однак серйозно такий сценарій не розглядали, адже будь-які судові процеси триватимуть роками — це надто довго. Водночас суд над Орбаном зіграв би йому на руку перед виборами в Угорщині.

Другий варіант — відремонтувати нафтопровід «Дружба». Україна вже погодилась на пропозицію ЄС про технічну допомогу та фінансування. Утім, міністр закордонних справ Угорщини назвав це «політичною грою», а Віктор Орбан сказав, що не змінить свою позицію, допоки транзит нафти не відновиться: «Якщо немає нафти, немає і грошей».

Тож питання про гроші для Україні залишається підвішеним. Рада ЄС ухвалює такі рішення лише одностайно. Через це політичні суперечки впливають і на фінансову допомогу Україні, і на переговори про її вступ до ЄС.

Єврокомісія шукала сценарій швидкого вступу України в ЄС в обхід вето Орбана — але не знайшла такий, який би влаштовував усіх

Процес вступу України до ЄС гальмує позиція Угорщини. Через вето премʼєр-міністра Віктора Орбана Рада ЄС не може відкрити переговори за кластерами — блоками питань, що охоплюють різні сфери політики Євросоюзу. Саме тому європейські лідери почали обговорювати, як рухати процес розширення без згоди Угорщини.

Європейське майбутнє України обговорювали українські, європейські та американські лідери минулого року. Вступ України до Європейського Союзу почали розглядати як одну з ключових умов стабільного миру в Європі після того, як закінчиться велика війна. Президент Володимир Зеленський наполягав на тому, щоб прописати в майбутній мирній угоді між Україною та РФ чітку дату вступу України до ЄС, а 2027-й був цільовим роком.

Тому Європейська комісія розробила модель «зворотного розширення» (reverse enlargement). За нею Україна мала б стати офіційним членом ЄС, але без доступу до більшості повʼязаних з цим переваг, як-от право голосу чи Спільна сільськогосподарська політика. Ці переваги Україна отримуватиме поступово, залежно від прогресу реформ. Тобто спочатку Україна стає членом ЄС, а потім проводить необхідні реформи. Але 4 березня на неформальній вечері послів з Єврокомісією цю ідею відкинули.

Проти моделі прискореного вступу України в ЄС виступає не тільки Угорщина, але й інші уряди ЄС, зокрема Франція та Німеччина. Вони побоюються, що Київ зупинить реформи, такі як боротьба з корупцією, якщо Україна стане членом ЄС.

Навіть без зміни правил Україна може завершити «технічну» роботу вже до 2027 року — якщо ЄС допоможе

Жодну з ідей чи концепцій вступу України до ЄС не відкинули остаточно, водночас жодна з них поки що не має чіткої форми, каже в коментарі «Бабелю» Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Україна прагне повного і формального членства в Європейському Союзі за процедурою, передбаченою статтею 49 Договору про ЄС. Саме так до ЄС вступали всі інші країни. Водночас окремі деталі ще можуть обговорювати. Наприклад, обсяг прав після вступу або можливі перехідні періоди.

Саме тому Україна пропонує створити робочу групу і готувати майбутній Договір про вступ до ЄС. Зазвичай таку групу створюють лише після того, як країна закриває всі переговорні кластери. Але якщо почати цю роботу раніше, сторони зможуть краще використати час і пропрацювати всі умови майбутнього членства, вважає Тарас Качка. У такій роботі могли б взяти участь юристи, представники всіх країн ЄС та експерти, які знають чутливі питання кожної країни. За словами Тараса Качки, навіть якщо не змінювати правила, за якими ЄС може приймати нових членів, і не відходити від головного принципу (країна вступає в ЄС тільки після того, як проведе реформи), основну частину роботи можна завершити до 2027 року.

Переговори про вступ України перейшли в технічну фазу

Зараз Україна продовжує готуватися до вступу і синхронізує своє законодавство з правом ЄС разом із Європейською комісією. Переговори про членство вже перейшли в так звану технічну фазу. Це означає, що Україна працює над виконанням критеріїв, які отримала від ЄС, навіть якщо формальні рішення відкрити переговорні кластери ще не ухвалили.

Щоб зрозуміти, як працює цей етап, варто коротко пояснити структуру переговорів. Законодавство ЄС поділене на 33 розділи, які зараз згруповані у шість великих тематичних блоків — так званих кластерів. Перед відкриттям кожного з них країна-кандидат має виконати перелік умов («бенчмарків»). Це вимоги до реформ і змін у законодавстві, які Євросоюз вважає необхідними, щоб почати переговори у відповідній сфері.

Кластери офіційно не відкрили через угорське вето, але Україна та ЄС працюють через «львівський формат». Це неформальний механізм співпраці, який зʼявився після зустрічі українських та європейських переговорних команд у Львові в грудні минулого року. Він дозволяє 26 країнам ЄС разом з Єврокомісією продовжувати технічну роботу над вступом України.

Це виглядає так: Україна отримує від Євросоюзу перелік умов («бенчмарків», конкретних реформ і змін до законодавства), які потрібно виконати перед відкриттям переговорних кластерів. Паралельно українські та європейські експерти починають обговорювати ці зміни та готувати необхідні закони. Тобто Україна готується до переговорів наперед. Коли країни ЄС зрештою одноголосно погодяться офіційно відкрити кластери, значна частина технічної роботи вже буде зроблена.

Сімнадцятого березня Україна отримала «бенчмарки» за трьома останніми переговорними кластерами. Це третій, четвертий та пʼятий кластери: «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» і «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Отриманий документ з умовами Кабінет міністрів одразу направив до Верховної Ради, щоб спільно працювати над виконанням.

У грудні Україна отримала критерії за трьома іншими кластерами — «Основи процесу вступу до ЄС» (1), «Внутрішній ринок» (2) та «Зовнішні відносини» (6). Тепер Україна має повний пакет умов, які необхідно виконати, щоб вступити до ЄС.

Кілька напрямів у переговорах про вступ зараз потребують найбільшої уваги, каже Тарас Качка. Передусім це верховенство права, включно з реформою судової системи, антикорупційною інфраструктурою та стабільністю державних інституцій.

Друга велика тема — аграрний сектор і внутрішній ринок ЄС. Україна має одну з найбільших аграрних економік у Європі, тому інтеграція її виробників до спільного ринку Євросоюзу потребує узгодження великої кількості стандартів і правил.