Що сталося в Мюнхені (США та Європа — головний фокус)
Гасло Мюнхенської безпекової конференції цього року означає, що старий, заснований на правилах порядок не просто тріщить — його ламають війни і конкуренція держав. Та головним питанням було, що саме Вашингтон тепер вимагає від Європи і чи лишається в Альянсі — не формально, а як справжній «старший партнер». Саме тому виступ держсекретаря США Марко Рубіо був у центрі уваги.
Свою промову Рубіо вибудував як велику розповідь про те, що Захід зробив не так після Холодної війни — і що потрібно змінити. Він говорив про ілюзію «кінця історії», про віру в те, що торгівля й міжнародні інституції автоматично забезпечать стабільність. Він прямо критикував деіндустріалізацію, називав її свідомим політичним вибором, а не неминучістю. Засудив «кліматичний культ», що, за його словами, шкодить добробуту громадян. Окремо згадав «безпрецедентну хвилю масової міграції», яка змінює та дестабілізує західні суспільства.
Рік тому на цій самій сцені віцепрезидент Джей Ді Венс говорив про те саме — але жорстко. Багато європейських політиків тоді сприйняли його виступ як публічну атаку на ЄС і ліберальний порядок. Цього разу змінився тон: Рубіо наголошував на «спільній цивілізації», повторював слова «друзі» і «разом» та заявив, що кінець трансатлантичної ери «не є ні нашою метою, ні нашим бажанням». Його фраза «ми завжди будемо дитиною Європи» стала головним заспокійливим сигналом.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс виступає на Мюнхенській безпековій конференції, 14 лютого 2025 року. Держсекретар США Марко Рубіо виголошує промову в Мюнхені, 14 лютого 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Проте водночас він озвучив умови. Рубіо сказав, що США хочуть від союзників «відповідальності та взаємності» і готовності діяти самостійно, якщо буде потрібно. Інакше кажучи, союз зберігається, але він більше не є безумовним. Європа має довести свою спроможність — передусім у сфері оборони й економічної політики. України в центрі уваги не було. Про війну він говорив, лише відповідаючи на запитання, і визнав, що США не знають, чи Росія справді готова до завершення війни.
Зал аплодував Рубіо стоячи, а Урсула фон дер Ляєн сказала, що почуте її «дуже заспокоїло». Втім, у кулуарах заходу кілька чиновників порівняли нинішній стан справ із насильницькими стосунками, у яких кривдник звинувачує жертву, вагаючись між насильством і солодкими розмовами. Сенатор США Рубен Гальєго, демократ з Аризони, сказав, що минулий рік був «американськими гірками емоцій» для європейських політиків. «Зараз я відчуваю себе токсичною дівчиною чи токсичним хлопцем, а Європа просто хоче, щоб ми були кращими», — сказав Гальєго.
«Венс vs Рубіо» в адміністрації Трампа
Саме ця різниця між тоном і змістом народжує інше питання — чи існує в адміністрації Трампа конкуренція між віцепрезидентом Джей Ді Венсом і дерсекретарем Марко Рубіо. Американські медіа вже кілька місяців описують дві течії всередині республіканського руху. Одна — більш ідеологізована й конфронтаційна, її уособлює Джей Ді Венс. Інша — більш прагматична, її представляє Марко Рубіо. Для багатьох іноземних союзників Рубіо виглядає зрозумілішим і передбачуванішим партнером. Він має досвід роботи в Сенаті, краще знає європейських лідерів і не вдається до публічних провокацій.
Венс, навпаки, говорить різко і часто свідомо провокує. Його риторика звучить як виклик — і союзникам, і опонентам. Він атакує те, що вважає слабкістю ліберального Заходу, і не намагається згладжувати формулювання. Саме тому в Європі його сприймають як символ більш націоналістичної та ізоляціоністської лінії.
Але цьогоріч у Мюнхені позиції США не змінилися. У промові Рубіо не було нічого, що суперечило б торішнім тезам Венса. Ідеться про ті самі вимоги — більше оборонних витрат, більше відповідальності, менше ілюзій щодо глобального порядку. Різниця лише в подачі. Цю думку озвучив президент Фінляндії Александер Стубб: «MAGA все одно означає анти-ЄС». Тон може бути різним, але стратегічний напрям лишається однаковим. Європа повинна стати більш самостійною — фінансово й військово — і менше покладатися на гарантії США.
Президент США Дональд Трамп приймає президента Фінляндії Александра Стубба в Овальному кабінеті Білого дому. Зустріч була присвячена двосторонній торгівлі, оборонній співпраці та війні в Україні, 9 жовтня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Чому Європа аплодувала (хоча умови стали жорсткішими)
Якщо різниця між Венсом і Рубіо — у тоні, то чому Європа аплодувала, хоча вимоги не змінилися? Тому що контекст був напружений. З початку року Дональд Трамп говорив про можливість анексії Гренландії та погрожував ЄС новими тарифами. У Мюнхені Марко Рубіо заявив, що кінець трансатлантичної ери не є метою США, але Європа має бути готовою діяти самостійно, якщо буде потрібно.
Європейські лідери також говорили про руйнування старого порядку. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму виступі заявив, що міжнародний порядок, заснований на правилах, більше не функціонує так, як раніше. Президент Франції Емманюель Макрон у Мюнхені повторив, що Європа має стати «геополітичною державою» і зменшити стратегічну залежність. Тому овації означали не згоду з новими умовами, а полегшення: США не оголосили про розрив стосунків.
Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тримаються за руки, на полях неформальної зустрічі лідерів ЄС у бельгійському замку Алден Бізен, 2 лютого 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Європа йде до оборонної (ядерної) зрілості
Щоб відповідати новим правилам, європейські лідери говорили передусім про оборону. Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі сказала, що потрібно більше інвестувати в оборонну промисловість. Ці інвестиції створюватимуть робочі місця, стимулюватимуть інновації та зміцнять спроможності як НАТО, так і самого ЄС. За її словами, торік Євросоюз знайшов близько €800 мільярдів на потреби європейської оборони. Частину цих коштів спрямували через програму спільних закупівель SAFE обсягом €100 мільярдів. Саме цього давно вимагає Вашингтон.
Другий вимір — ядерний. Макрон заявив про необхідність «перепроєктувати» архітектуру європейської безпеки та перезапустити розмову про ядерне стримування. Він додав, що Франція вже почала консультації з Німеччиною і Британією про це, але потрібне ширше європейське обговорення. Як це може виглядати, президент пообіцяв розповісти за кілька тижнів. Згодом президент Польщі Кароль Навроцький сказав, що теж підтримує розбудову безпеки Польщі на основі ядерного потенціалу.
Ще кілька років тому така дискусія була б майже неможливою. Питання ядерного стримування в Європі вважали надто чутливим, щоб обговорювати його публічно. Тепер про це говорять з головної сцени. Це означає, що Європа перестає сприймати оборону як винятково американську відповідальність і починає планувати власні сценарії безпеки.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і держсекретар США Марко Рубіо проводять двосторонню зустріч у межах Мюнхенської конференції, 13 лютого 2026 року.
Getty Images / «Бабель»