Агенція Linea 12 Models згадується в листуванні з другом Джеффрі Епштейна — Жаном‑Люком Брюнелем, якого судили за торгівлю людьми. Ми поговорили з керівницею агенції та двома моделями
Двадцять восьмого жовтня 2010 року Жан-Люк Брюнель пересилає своє листування з керівницею київської модельної агенції Linea 12 Models Машею Манюк на електронну адресу Джеффрі Епштейна. Вони обговорювали робочі плани української моделі, з якою Брюнель познайомився раніше в Парижі.
Жан-Люк пропонує організувати для дівчини роботу в США. Він пише, що зацікавлений в її приїзді до Нью-Йорка за офіційним запрошенням, щоб далі співпрацювати з його агенцією MC2 Management. Манюк у своєму листі уточнює деталі: коли саме моделі краще приїхати до США, на який період розрахована поїздка і хто має надіслати договір про представництво.
Скриншот опублікованого Мінюстом США листування керівниці Linea 12 Маші Манюк з Жаном-Люком Брюнелем.
justice.gov
Linea 12 Models згадують ще в одному файлі за 10 жовтня 2010 року. Невідомий відправник надіслав електронного листа Джеффрі Епштейну з рекомендаціями контактів для пошуку моделей і так званих шлюбних агенцій в Україні. «Стосовно модельних агенцій: дві з них — найкращі в Києві. Це L-Models (Стас, власник) і Linea 12 (Маша Манюк, власниця і директор), по всіх інших дрібних агентствах я можу знайти контакти, але переважно це дешевий ескорт», — йдеться в листі.
Скриншот опублікованого Мінюстом США листування невідомого відправника з Джеффрі Епштейном, де згадують Linea 12 та L-Models.
justice.gov
Після того як ці файли опублікували, користувачка Фейсбуку з ніком Veronica Boid звинуватила Машу Манюк у тому, що вона відправляла моделей до Епштейна надавати секс-послуги. Як доказ вона опублікувала своє старе фото та закликала СБУ закрити агентство, бо там «промивають мізки» дівчатам, які опинилися у скруті. Та невдовзі авторка видалила допис і вибачилася перед Манюк. Вона написала, що її висновки базувалися лише на чутках.
У розмові з «Бабелем» Veronica Boid сказала, що сама вирішила видалити допис і на неї ніхто на неї не тиснув — вона просто хотіла розповісти, як працює індустрія. Ми також знайшли автора фото, яке дівчина поширила у своєму дописі, — фотографа Юрія Корнійчука. Він сказав, що не памʼятає замовника, бо зйомка була давно — приблизно 10 років тому. За його словами, це був звичайний захід, імовірно, конкурс краси.
Допис користувачки з ніком Veronica Boid, який вона згодом видалила. Її допис з вибаченнями наступного дня.
Veronica Boid / Facebook
Ми також поговорили із Машею Манюк. Вона пояснила, що листування з Брюнелем, яке потрапило у файли, — це звичайна робоча рутина. Процес виглядає так: коли в Україні знаходять перспективну професійну модель, її пропонують закордонним скаутам. Після цього дівчина проходить відбір через спеціальну комісію (букінг-тейбл), яка й ухвалює рішення про контракт. «Саме про це й йшлося в листах. За своє життя я написала 50 тисяч таких повідомлень, це абсолютно професійний процес», — каже Манюк.
Керівниця Linea 12 розповіла, що в ті роки Брюнель був відомим французьким скаутом, він один-два рази на рік приїздив до Києва на кастинги. Вона не знала про публічні звинувачення проти Брюнеля в сексуальних домаганнях, а востаннє спілкувалася з ним приблизно 15 років тому. Про його смерть теж дізналася не відразу, а згодом від колег.
Водночас Маша Манюк сказала, що дівчина, яка публічно її звинуватила в постачанні моделей Епштейну, ніколи не була моделлю її агенції.
Джеффрі Епштейн і Жан-Люк Брюнель (крайній праворуч) в літаку.
US attorney's office
Слова керівниці агентства підтверджують і колишні моделі. Олександра Андрієвська розповіла, що працювала з Linea 12 близько двох років до початку повномасштабного вторгнення. «Мені немає чого поганого сказати про Linea 12. Наша співпраця була офіційною і ніколи не переходила межі моральності. Я працювала суто на показах і зйомках, мені ніколи не пропонували ескорт-послуг. Також я жодного разу не зустрічала в агентстві дівчат, які б мали такий досвід від імені компанії», — каже Олександра.
За її словами, чутки про ескорт у моделінгу не виник на порожньому місці — цим займалися окремі посередники, не пов’язані з агентствами. Зазвичай дівчат ловили вже після показів, у клубах чи на вечірках.
Ще одна колишня модель погодилася поспілкуватися з «Бабелем» на умовах анонімності. Дванадцять років тому вона працювала в іншому агентстві, але приїжджала до Linea 12 на кастинг для великого міжнародного проєкту. За її словами, у професійному середовищі Маша Манюк мала репутацію людини, яка ніколи б не стала ризикувати іменем: «Мої знайомі завжди відгукувалися про Машу як про професіонала. Навпаки, казали, що вона — чи не єдина людина в індустрії, яка точно не буде займатися ескортом. Вона сувора як керівник, але порядна людина. Саме тому інші директори агентств спокійно везли до неї своїх дівчат на кастинги. Якби були реальні прецеденти, про це б миттєво дізналися всі».
Вона каже, що моделей схиляють до ескорту зазвичай в обхід агенцій. Дівчатам пропонували напряму, і кожна обирала сама: «Були дівчата, які шукали «різних можливостей», але їх було дуже мало. Ті, хто реально будував карʼєру, розуміли: одна така згода — і про професійний моделінг можна забути».
Керівниця Linea 12 Маша Манюк (посередині) була ведучою реаліті-шоу «Маша і моделі» на телеканалі «ТЕТ».
teleprostir.com
Агенція L-Models: Згадка як про одну з найкращих агенцій Києва. Ми поговорили з двома її колишніми моделями
Агенцію L-Models згадують в тому ж документі, що й Linea 12, — у листі невідомого відправника. Співзасновниця та керівниця агенції Ірина Тимофєєва в коментарі NV спростувала будь-який звʼязок агентства зі справою Епштейна й ескортом.
Модель Кріс Кулик раніше працювала з L-Models. Вона розповіла «Бабелю», що тоді в агенції всім керували троє ключових людей, які «захищали моделей по повній програмі». Менеджмент контролював кожен крок дівчат за кордоном — від того, з ким вони спілкуються, до того, в які клуби ходять відпочивати. «Якщо вони чули якісь підозрілі імена, то одразу казали нам не ходити туди або бути дуже обережними. У цьому питанні я повністю довіряла нашому агентству та Стасу [Янкелевському]. Саме тому з ними було спокійно: я знала, куди їду, хто мене зустріне і що всі агенти фокусуються саме на fashion, а не на проституції», — згадує Кріс.
Модель Кріс Кулик (ліворуч) зі Станіславом Янкелевським, 26 вересня 2014 року. Фото Кріс Кулик з Інстаграму Станіслава Янкелевського, 30 вересня 2014 року.
Stas Yankelevskiy / Instagram
За її словами, в L-Models не було практики сумнівних поїздок, вони завжди вивчали всі зарубіжні агенції, з якими співпрацювали. Одного разу український агент попередив Кріс про сумнівну репутацію одного з відомих нью-йоркських агентств, коли дівчина думала перейти туди. Її слова (на умовах анонімності) підтверджує ще одна дівчина, яка мала контракт з L-Models: «Я чула багато пліток тоді про різні агенції, що вони таким займаються. Але мене особисто чи моїх подруг це ніколи не торкалося».
Ще одна українська агенція — 1Mother Agency — фігурує в давньому судовому позові Жан-Люка Брюнеля про наклеп щодо зв’язків з Епштейном
Агенція 1Mother Agency фігурує в судовому позові, який Жан-Люк Брюнель подав у 2014 році у Флориді. Французький агент тоді намагався судитися з власником вебхостингу Тайлером Макдональдом за наклеп: буцімто негативні статті в інтернеті про його звʼязки з Епштейном — це брехня, яка руйнує його бізнес і відлякує моделей.
Щоб довести в суді, що публікації в інтернеті шкодять його репутації, Брюнель використав своє робоче листування з київською агенцією 1Mother Agency. Як доказ він додав до справи електронний лист від директора 1Mother Agency Володимира Юдашкіна про те, що одна з українських моделей відмовилася підписувати контракт з його американською агенцією MC2. Дівчина прочитала в інтернеті, що Брюнель змушує моделей до «незаконних дій», і не хотіла ризикувати.
Cудовий позов Жана-Люка Брюнеля проти власника вебхостингу Тайлера Макдональда, де згадується 1Mother Agency, 2014 рік. Лист співзасновника 1Mother Agency Володимира Юдашкіна Жану-Люку Брюнелю, 17 жовтня 2014 року.
justice.gov
Після самогубства Епштейна і розпродажу активів Брюнеля видання The Daily Beast зʼясувало, що француз міг створити 1Mother Agency разом з Володимиром Юдашкіним у 2014 році. Моделі казали, що бачили Брюнеля в офісі в Києві та вважали його власником. Хоча генеральна директорка агенції Катя Таланова запевнила, що компанією володіла вона, а Брюнель не працював там і не мав жодних звʼязків.
Володимир Юдашкін натомість cказав, що він був співзасновником агенції разом з Брюнелем, а саме агентство назвав дітищем француза. «Жан-Люк звернувся до мене, і ми почали працювати разом», — розповів Юдашкін The Daily Beast. Він додав, що Брюнель хотів, аби дівчата з української агенції вірили, ніби їх кличуть у Нью-Йорк, бо вони найкращі. Насправді ж у них просто не було вибору — агенції були фінансово повʼязані, тому український офіс був зобовʼязаний віддавати своїх моделей саме в MC2.
Саме через це співзасновник агенції Володимир Юдашкін покинув агенцію у 2017 році. «Мені потрібно було брехати моделям про MC2, і це було для мене нестерпно», — сказав Юдашкін.
Співзасновник 1Mother Agency Володимир Юдашкін.
Юлія Черних / bit.ua
Пізніше українські моделі Наталія Кулаковська і Дарʼя Хлистун судилися з 1Mother Agency та звинувачували менеджмент у тиску і шахрайстві. Дівчата казали, що їх змушували працювати виключно з американською агенцією MC2, бо обидві компанії мали спільних власників.
«Бабель» звернувся за коментарем до Володимира Юдашкіна, проте на момент публікації матеріалу він не відповів. За даними з відкритих джерел, 1Mother Agency зараз не веде активної діяльності, а інстаграм-сторінку агенції востаннє оновлювали 28 липня 2022 року.