Перш ніж говорити про справу брата Андрія Єрмака Дениса, давайте трохи згадаємо 2019 рік. У травні президентом став Володимир Зеленський. СБУ тоді ще очолював Василь Грицак, а ви працювали в департаменті контррозвідки. Яка обстановка була у Службі?
За кілька днів до перемоги Зеленського до мене в управління прийшли керівники СБУ: голова Василь Грицак, [його заступник Віталій] Маліков і мій куратор, тоді керівник департаменту контррозвідки Олексій Петров. Вони сказали: «Романе, ваше управління — найкраще в СБУ, воно виконує завдання, які виникли перед Службою безпеки після того, як Росія окупувала частину територій. Нас як керівників, тобто політичні фігури, змінять, але ти залишишся». Подякували мені за роботу, потім вишикували весь особовий склад — подякували і їм.
На фоні цього прийшов Зеленський, він заявляв, що його основне завдання — боротися з корупцією. Але вже тоді в СБУ почав зʼявлятися [Іван] Баканов. Уперше — на якійсь піврічній підсумковій нараді, ще за Грицака. Тоді мої колеги, які обіймали посади на керівних ланках, почали мені казати, що така робота [на окупованих Росією територіях], очевидно, більше не буде потрібна, а мені варто шукати місце в якомусь обласному управлінні.
У мене був знайомий Сергій, з яким я співпрацював. Він сказав, що дуже близько дружить з Денисом Єрмаком, був ухожий у виборчий штаб Зеленського.
Це ви про Сергія Шумського?
Так. Сергій не був у структурі СБУ, не був офіцером, він просто зі мною співпрацював. Він мені сказав, що старший брат того Дениса Андрій близький до Зеленського, що він буде відповідальним за реформу Служби безпеки України й кадрові питання в службі — це його перше завдання. А друге завдання — налаштувати окремий канал звʼязку з Росією не через [Віктора] Медведчука, а напряму. Сергій був при цих розмовах у штабі, був ухожий в їхню сімʼю, знає їхніх батьків, з Денисом дуже близький. Це була така перша згадка про знайомство. Я був здивований, кажу: «Ну це добре, якщо вони так налаштовані, можливо, щось нарешті зміниться».
У першому інтервʼю Денису Бігусу Сергій Шумський показав своє посвідчення гласного позаштатного працівника оперативного підрозділу СБУ.
bihus.info
«Щось нарешті зміниться»? Тобто вам не подобалось те, що відбувалося за попередньої влади?
У мене була історія, яка дещо змінила моє ставлення до влади, що прийшла після Революції гідності у 2014 році. У мене є «друг» Ігор Мосійчук, я з ним перетинався постійно по життю. Коли я був заступником керівника Полтавського управління СБУ, Мосійчуку доручили формувати партійний осередок обласного рівня Радикальної партії на Полтавщині. До мене прийшла людина — такий собі Ігор Кобець — і каже, що Мосійчук збирає кошти з майбутнього начальника служби поліції та прокуратури. Кобець тоді мав проблему з легалізацією карʼєра з видобутку піска, і Мосійчук запропонував за 100 тисяч гривень це питання вирішити. Кобець сказав, що готовий це задокументувати. І ми це зробили. Памʼятаєте, у Верховній Раді просто на екрані показували, як він бере гроші? Це ми задокументували його. Це була перша за часи незалежності фіксація, як депутат бере гроші.
Десь трохи пізніше Ляшко вивів свою партію на протест проти тарифів, вони поставили намети під Кабінетом міністрів. І тоді цю справу щодо Мосійчука поміняли на те, щоб це наметове містечко зникло. Так Мосійчук уникнув відповідальності.
А мене ще і звільнили, бо я документував прокурора, керівника ДАІ [Полтавської] області та кількох його підлеглих, які збирали гроші й передавали в Київ. Мільйон гривень у Київ і мільйон собі. Керівник обласного СБУ теж був у цій темі. Це все відбулося буквально із серпня по грудень 2014 року. Я приїхав до [Давіда] Сакварелідзе, показав йому всю схему, ми порушили справу, він навіть взяв ордери на обшуки, ми все задокументували. Я приїхав у СБУ, заступником Грицака тоді ще був [Віктор] Трепак, а Павло Демчина — мій знайомий — був його заступником. Я розказав все Павлу, і він пішов до Трепака. Повернувся, сказав, що все добре — працюємо. Але в підсумку Трепак мене звільнив з посади, щоб я не продовжував документувати керівника УМВС. І тоді я зрозумів, що нічого в нашій країні не зміниться, незважаючи на Майдан 2013 року. Тому я сподівався, що може цього разу будуть зміни.
І на тлі цих сподівань до вас у 2019 році прийшов Сергій Шумський.
Так, він сказав, що організував Андрію Єрмаку кілька зустрічей з працівниками СБУ, з керівником внутрішньої безпеки [Олександром] Саппою. Запропонував мені з ним зустрітись.
Де і коли була зустріч?
Це було десь в кінці травня — на початку червня 2019 року. Ми зустрілися в кафе на розі Прорізної та Пушкінської (зараз — Євгена Чикаленка). Перший раз ми були вдвох, а під час другої зустрічі Денис Єрмак стежив за безпекою — ходив дивився, щоб за нами ніхто не спостерігав.
Молодший брат Андрія Єрмака Денис.
Про що ви говорили на першій зустрічі?
Перш ніж йти, я доповів про зустріч своєму керівнику, начальнику департаменту Олексію Петрову.
Єрмаку я розповів, що ми робили. Пояснив, що в мене дуже молодий колектив, але хлопці не зіпсовані — ніколи не брали хабарів, але у них була подвійна зарплата. Думаю, саме тому ми були такими успішними і нам вдавалося будувати агентурну мережу на окупованих територіях. Я сказав, що ми допоможемо розбудувати службу, щоб вона вся працювала так, як наше управління. Він мене послухав. Було видно, що йому цікаво. Я відчув тоді його амбіції та сказав, що він може на нас розраховувати.
А він щось обіцяв?
Ні. Просто я презентував себе і сказав, якщо ви справді плануєте це робити, ми до ваших послуг. Потім через якийсь час Петров каже: «Дивись, в Офісі про нас з тобою хтось розповідає, що ми корупціонери, тому зустрінься з Єрмаком ще раз, поясни, що ми нормальні й що хочемо щось змінити».
А хто таке розповідав, відомо? Хтось з боку [Андрія] Богдана?
Я думаю, це не він. Петров мені не казав, хто це. Я не хотів зустрічатись, бо не бачив сенсу і вже все сказав. Але Петров мене вмовив.
І ви ініціювали другу зустріч теж через Сергія? Коли це було?
Десь через півтора тижня, може, за 10 днів після першої. Про зустріч домовлявся Сергій. Після цього я ще частенько зустрічався з Денисом Єрмаком.
Як ви познайомились з Денисом?
На другій зустрічі з Андрієм він вже був. Вони з Шумським встали з-за столу і сказали, що будуть дивитися, щоб за нами ніхто не стежив. Я повторив наші позиції. Андрій Єрмак вже більш офіційно поводився. Я прямо побачив, як він росте. На першій зустрічі він зі мною ділився чимось, розмовляв на рівних, оплатив навіть рахунок. А другий раз він досить холодно вислухав мене, і ми розійшлися.
А ви запамʼятали, як спілкувалися Андрій і Денис Єрмаки, які між ними були стосунки?
Ні, вони встали та пішли. Але згодом мені розповів Сергій, а після й Денис, що стосунки холодні, натягнуті. Денис раніше працював у бізнесі, у нього були гроші, але потім, я так розумію, його звідти попросили, і він продавав шубу подруги, щоб купити собі гвинтівку, коли йшов в АТО. І коли Денис був контужений і лежав у госпіталі, Андрій не підтримував його.
Червінський розповідає, що стосунки між братами Єрмаками були натягнутими. Андрій не підтримував брата і не допомагав фінансово, навіть коли той пішов в АТО.
Ірина Власюк / «Бабель»
Що було після другої зустрічі?
Буквально через 4―5 днів підʼїхав до мене Сергій, щось мʼявся, а потім каже: «Рома, мені неприємно тобі про це говорити, але вони попросили $10 тисяч за зустріч».
Я кажу: «Хто?» Ну, каже, Денис мені озвучив від Андрія. Я потім від іншої людини дізнався, що в проміжку між зустрічами Шумський запитував у цієї людини: «Як ти думаєш, чи є у Роми гроші?» Але точно не можу сказати, коли він питав, бо мені це ж переказували.
Як ви відреагували на це прохання?
Сергій же зі мною співпрацював, то я йому кажу: «Ось диктофон, якщо вони справді просять ці кошти, то я би хотів, щоб ти це для мене записав, а далі розберемося». При цьому Шумський мені вже тоді розповідав, що Андрій Єрмак постійно у Відні зустрічається з [Дмитром] Козаком, що вони формують нову лінію поведінки, намагаються вийти на звʼязок із Путіним і що Єрмак хвалиться, що має канал виходу на Росію. Я дав Сергію диктофон і попросив записати його чи Дениса, щоб я розумів, як вони все це озвучують.
Що він на це сказав?
Погодився. Але він хитрий. Я розумію, що з одного боку в нього Єрмак, який може завтра призначати всіх у СБУ, а з іншого ― я, який…
А вам не здалося дивним, що у вас просять $10 тисяч за зустріч?
Не те, що дивним, я був у шоці.
А це могла бути ініціатива самого Шумського?
Шумський не міг мені брехати, тому я дав йому диктофон. Я ж оперативник. А оперативник не вірить нікому і нічому. Я усвідомлював, що може він сам хотів з Денисом заробити. І в той же час я розумію: гроші за що — за посаду, виходить? Хоча ми конкретних посад не обговорювали, та і я ж не для себе посаду просив. Але Сергій мені розповідав, що СБУ тече, що приходить Саппа, каже, що хоче бути головою і питає, скільки це коштує. І Шумський каже: «Я це все слухаю і прозріваю». Але Шумський, як то кажуть, тривожна особистість. Він пішов додому, поспав, подумав і, я так розумію, вирішив цього не робити.
Десь у цей час ми провели операцію і затримали [Володимира] Цемаха. У мене ще в той час був телефон Андрія Єрмака, я йому скидаю інформацію, мовляв, ми продовжуємо успішно робити свою роботу. Але на моє повідомлення він не відреагував.
Уже тоді в СБУ змінилося керівництво. На посаду заступника голови СБУ прийшов Руслан Баранецький. Я доповідав йому, що ми екстрадували важливого свідка збиття Boeing МН17, і побачив, що йому все одно. Спитав мене лише про Палича — керівника катівні «Ізоляція», якого ми раніше затримали. І спитав ще так дивно: «Що він вам вивалює?»
А тут ще Сергій нічого не записує. Я вирішив поїхати у відпустку. А 12 липня дзвонить мені Петров і каже, що мене звільняють, примушують його підписати рапорт. Він сказав, що переведе мене в інший підрозділ, а я лише сказав, що, очевидно, він буде наступним. Він поклав слухавку, і мені буквально за 4 години подзвонили хлопці з ГУР і запросили до себе на роботу. Я сказав, що поки не готовий і ще подумаю.
Коли повернувся з Туреччини, я пʼять разів записувався до Баранецького на прийом — хотів зʼясувати причини звільнення, але мені ніхто нічого не казав.
До речі, коли Шумський прийшов просити $10 тисяч, я пішов до Петрова і сказав, що готовий затримати цих людей, готовий дати їм гроші, щоб посадити в тюрму. Він не дозволив.
Можливо, тому що Петров і ви були в контррозвідці, а вона виконує інші задачі. Цією справою радше мало займатися управління К.
Так. Але у нас є ієрархія, я маю прийти до свого керівника, мій керівник телефонує начальнику управління К, той дає мені оперативника, і я з ним співпрацюю. Ми ж не на базарі, ми у військовому колективі, я не можу сам до них прийти. Мені тоді заборонили це зробити. Ну як заборонили, сказали, що не на часі.
І десь у цей час зʼявляється Дмитро Штанько?
У мене був знайомий Володимир, на моє прохання він познайомив Штанька із Шумським.
Коли мене звільнили, я зустрівся із Шумським, кажу: «Сергій, дивись, Єрмак розповідає, що бореться з корупцією, зустрінься з ним, скажи, хай мене поновлять або кудись призначать, як обіцяли». Я вже розумію, що там зовсім інша історія, але засилаю його до Андрія Єрмака, щоб зʼясувати. Через два дні Сергій запросив мене на зустріч на Оболоні й сказав, що то Єрмак мене звільнив. Я питаю: «За що?» А він каже, що той всіх патріотів звільняє.
Дмитро Штанько, за словами Червінського, був готовий викривати корупцію, а Сергій Шумський її створював.
Юлія Вебер / «Бабель»
А Штанько в цей час вже працював з ними?
Не можу згадати, чи він вже був, чи ні.
Тобто виходить, до відпустки й на момент вашого звільнення ви попросили Шумського записати Дениса Єрмака, але він не записав.
Був ще один момент. Перш ніж піти у відпустку, я прийшов до Петрова і разом з ним був Олександр Поклад, на той час мій заступник. Кажу, що готовий документувати їх. Петров каже ні. Я кажу: «Добре, тоді я роблю свою роботу»; я дав Шумському диктофон, щоб він записував зустрічі, на яких йшлося про гроші. І я кажу: «Саня [Поклад], коли Шумський запише розмову з Денисом, подзвонить мені, я наберу тебе, а ти підʼїдеш до нього, забереш диктофон і послухаєш, що там є, бо я буду в цей час в Туреччині». І після цього мене зняли.
Зняли, тому що Петров чи Поклад розповіли Андрію Єрмаку?
Ні, не думаю, що вони розказали. Але потім мені стало відомо, що навесні чи влітку 2020 року Петров і Поклад дали свідчення слідчому у справі стосовно Штанька, що я нібито разом з ним організовував записи Дениса Єрмака. А Петрова, як я і казав, звільнили після мене в серпні [2019 року] — його відправили у Кропивницький.
Тобто на посаді з тих, хто були в той момент в кімнаті, залишився лише Поклад.
Ну, от я повернувся з відпустки, зустрівся із Шумським. Він сказав, що мене звільнив Єрмак і що він каже, що зажене всіх патріотів під плінтус, а якщо не вийде — втече в Пітер, там у нього є квартира. Я був у шоці.
А чому ви вірили Шумському? Він ще недавно казав вам, що нова команда хоче змінити країну на краще, підняти наверх кращих людей. До того ж Шумський був частиною схеми — ходив по людях і просив платити хабарі.
Я не вірив… Оперативник — це людина, яка отримує інформацію і все перевіряє. Тому я знайшов Штанька через такого собі Вову, не називатиму прізвище.
Ця людина в органах працювала?
Ні, але він працював постійно з К-шниками. Через нього, ймовірно, і зʼявилася записувальна техніка. Я поговорив із Дмитром і познайомив його з Шумським. Мені стало ясно, що Дмитро готовий [записувати Дениса Єрмака].
Тобто ви були ідеологом цієї операції і фактично Штанько виконував ваші команди?
Я не можу це ані підтвердити, ані спростувати. Я познайомив Штанька із Шумським, і далі вже вони мені розказували, що там відбувалось.
Ви не можете це підтвердити, бо ви як оперативник не мали права організовувати цю операцію і прослуховування?
Так. В СБУ ж відмовились реалізувати цю операцію. Усе, що я міг зробити законно, я зробив, у мене були звʼязані руки.
Ірина Власюк / «Бабель»
І після цієї відмови ви точно розуміли, що всі записи, які зробить Штанько, не матимуть жодної юридичної сили.
Так.
Тоді якою була ваша мотивація? На початку розмови ви говорили, як все детально документували, приносили докази керівникам, щоб потім справи передавали до суду, щоб підозрюваних саджали. А цього разу яка була кінцева мета, якщо докази незаконні?
Були хлопці з «К», які давали техніку. Якби там щось було реальне, ми б це реалізували. Штанько готовий був піти заявником, сказати, що він приводив на зустрічі людей, що був посередником у схемі.
А що заважало тоді цьому К-шнику, який давав Штанько техніку, оформити все юридично правильно?
Він отримав ці матеріали й сказав, що нічого робити не буде.
Побоявся?
Так, і потім навіть техніку забрав. А мені згодом Сергій і Дмитро вже розповідали, що це схема, яка називається «вхідний квиток». Що вони почали бігати з цими призначеннями по «Енергоатому», в одеські порти. Така активність почалась, що ми були шоковані.
Якщо послухати плівки, то на них постійно говорять про обіцянки призначень, але не про самі призначення — нікого так і не призначили. І немає доказів, які б вказували на Андрія Єрмака. Чому ви вирішили, що ця схема була повʼязана з ним, а не просто шахрайство брата? Можливо, Штанько давав вам послухати плівки, які так і не стали публічними?
Дивіться, мені Шумський сказав, що це було в присутності Андрія, що Андрій йому розповідав про «вхідні квитки», про всю цю історію. Тобто я не говорю, що я був свідком — це слова Шумського. Давайте його допитувати, хай він про це говорить. Я свою роботу зробив, захищаючи закон. Я не для себе це робив. Просто хотів, щоб це було зафіксовано, щоб було десь в історії, щоб ми зрозуміли, хто вони такі та як вони це все формують.
Так, але ви знаєте про складні стосунки між Денисом і Андрієм Єрмаками. У Дениса постійно були проблеми з грошима. Припустити, що Андрій довірив брату якусь важливу схему, доручив збирати доволі невеликі гроші за такі важливі призначення, складно. Йшлося про пять-десять тисяч доларів.
Там на одній з плівок є момент, коли Денису дзвонить брат, вони якраз із Зеленським у Штатах десь. І Денис каже: «Так-так, про вхідний квиток сказав». Тобто це все підтверджується. Це треба сидіти й аналізувати. Я розумію, що можна не довіряти цій історії. Але після того, як виплили плівки в інтернет, СБУ порушила справу.
Там всі порушили — і НАБУ, і ДБР, і СБУ.
І я попросив Шумського, піди скажи, що я знаю, що Андрій Єрмак працює на Росію, що він обіцяв знищити патріотів. Що він розповідав, як їздить на зустрічі з [Дмитром] Козаком, не маючи жодних повноважень. Шумський сказав мені, що він це все розповів.
Коли записи потрапили в інтернет, Шумський і Штанько виявились беззахисними. Вони розуміли, що їх можуть переслідувати. Я знайшов їм адвоката — Євгена Солодка, і він їх супроводжував в цій історії. Потім я через свого співробітника СБУ перевірив, і він сказав, що свідчення Шумського про Єрмака справді були у справі. Тому Шумському я довіряв.
Після того як плівки стали публічними, Дмитро Штанько (ліворуч) і Сергій Шумський за порадою Червінського почали спілкуватися з медіа.
YouTube / BIHUS info
Але це виглядає дивно: ви просите його писати Дениса, він відмовляється. Саме через його відмову у справі зʼявляється Штанько. Але потім Шумський все одно розказує вам про зрадника Єрмака-старшого, виходить у паблік і дає свідчення проти Андрія.
А з іншого боку, він попав в таку ситуацію, коли вже не міг поводитись інакше, бо був задокументований на цих плівках. І ми знаємо, яка була його роль.
Я можу усвідомлювати, що Андрій Єрмак міг бути не в темі. Що Денис брав для себе ці $10 тисяч. Але він бігав до Андрія і розмовляв з ним, зустрічав його під Офісом. Андрій давав [Денису] якусь інформацію. Тобто всі ознаки, що Андрій і Денис діють спільно, були.
Добре, давайте не будемо говорити, що це був Андрій Єрмак — ми цього не довели, тому що слідства повноцінного не було. Якби ці плівки не зʼявилися в інтернеті завчасно, після того як Андрій Єрмак став головою Офісу, можливо, усіх тих людей і призначили б. Ми цього не знаємо. Я сподівався саме на це. Але плівки зʼявились раніше, і на цьому все припинилося.
А як плівки взагалі стали публічними?
Не знаю.
У кого взагалі міг бути фізично доступ до плівок? Бо Штанько в інтервʼю нам казав, що він не знав, хто писав. Хтось повісив на нього апаратуру, а потім зняв. Зрозуміло, це не схоже на правду.
Це така позиція Дмитра, бо використання таких технічних засобів — це порушення Цивільного кодексу.
Тобто флешку міг розмножити той же Штанько, вона могла бути у кількох людей?
Так.
У нас є інформація, що до поширення цієї інформації міг бути причетний Ігор Коломойський.
Коли мене посадили у вʼязницю, у перший місяць до мене прийшли мої адвокати й сказали, що є пропозиція від Офісу президента. Є два пункти. Перший — ти визнаєш, що винний в обстрілі літаків в Кропивницькому на аеродромі, і тобі дають умовний термін. Але для виконання першої умови ти маєш сказати, що замовником плівок був Коломойський. Я сказав, що готовий сказати про Коломойського. Тобто я хотів сказати, що він непричетний. А першу умову взагалі не був готовий навіть обговорювати. Так обидві пропозиції зникли.
Коломойський був непричетний до запису чи до поширення?
До запису.
А до поширення?
Не знаю.
За нашою інформацією, Коломойський пропонував [вашому керівнику в ГУР Василю] Бурбі купити флешку із записами за мільйон доларів. Чи пристав на пропозицію Бурба, ми не знаємо. Але плівки все ж зʼявились, а оприлюднила їх випадкова людина в українській політиці, як і багато людей у списку «слуг» — нардеп від «Слуги народу» Гео Лерос. Як ідеолог цієї історії ви мали б знати і про це.
Я своєї мети досягнув.
Депутат від «Слуги народу» Гео Лерос оприлюднив записи, а згодам подав заяви про злочин до НАБУ і САП. Також його допитали в СБУ. Лерос ніколи не казав, де він взяв флешку.
А яка була мета?
Я хотів задокументувати й посадити до вʼязниці Андрія і Дениса Єрмаків. Але вийшло інакше. Бачите, вони стали публічними. Я не добіг.
Ви не цікавились, як плівки стали публічними?
Я запитував одного і другого [Шумського і Штанька]. Усі були здивовані й один на одного дивилися. Ще Володя такий був.
Той, хто вас познайомив зі Штаньком?
Так, він з К-шниками спілкувався і казав, що вони хотіли ці плівки реалізувати. Ми навіть посварилися, бо йому сподобалася тема з «Енергоатомом», він хотів когось призначити туди через Дениса Єрмака і Андрія. І він почав ламати всю цю систему. Намагався Штанька вилучити зі схеми, щось таке.
Коли ви востаннє спілкувалися з Денисом?
Коли писали плівки, я інколи з ним зустрічався. Ніби хотів зʼясувати, чому його брат мене звільнив. Денис себе ніс патріотом, а я використовував протиріччя, казав, як же так? Ти ж можеш у нього запитати. А Денис казав, що не може до нього потрапити. Вони аферисти обоє.
А де зараз Шумський?
Я його зустрів випадково, це був 2023 рік, здається. Він сказав: «Я знаю, у тебе проблеми, можу запропонувати тобі виїхати, у мене є люди в Одеській області, бригада якась. Можу влаштувати туди на службу». Я відповів: «Дякую, не потрібно».
Виїхати куди?
Типу тікати.
Ірина Власюк / «Бабель»
Коли плівки стали публічними, Штанько чекав від вас якоїсь підтримки?
Вони [Штанько і Шумський] питали, що їм робити. Я сказав: «Для того, щоб захистити себе, ви маєте йти в публічність». Тому що насправді Штанько працював чітко — він викривав корупцію, а Шумський її створював.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Дмитро Штанько пішов добровольцем на фронт?
Так, з перших днів він пішов у ТРО, але по суті це було ДФТГ, вони не були оформлені належно. І коли влітку він проходив медичне обстеження, СБУ порушила щодо нього справу, що він нібито «ухилянт», і весь час її активно супроводжувала, хоча це не їхні функціональні обовʼязки ― цим має займатися Нацпол.
Але в підсумку він опинився у складі 93 бригади в Бахмуті. Ви спілкувалися з його командиром?
Я і з ним спілкувався, приїхав до нього. Його відправили туди в серпні [2022 року, а мене — у вересні]. Я планував бути в Покровську. Я поїхав до нього, щоб допомогти безпілотниками, які ми ще в ССО почали робити, щоб його авторитет у частиніжо підняти. І добу провів з ним.
Дмитро Штанько загинув 5 жовтня 2022 року. У нього лишилося троє дітей.
Що він там робив?
Він був солдатом і мав ним лишатися ― це була вимога контррозвідки до командира. Бо насправді Дмитро був підполковником запасу поліції, що передбачало призначення його на посаду з командирськими фунціями. Один з його командирів розповідав, що Штанька на фронт привіз військовий контррозвідник. Штанько сам мені розповідав, що його переслідувала військова контррозвідка. Проти нього порушили кримінальну справу, що він нібито ухилянт, наділи браслет. У нього троє дітей. Старшому хлопцю 18, але в нього були підстави для оформлення відстрочки. Проте він ними не скористався. Дмитро намагався залишитись в Києві біля своїх. Намагався говорити з керівником ТЦК. Той сказав, що у нього через Дмитра проблеми, які закінчаться, коли він повернеться в чорному мішку. Дмитро мені сказав, що він це записав, однак ми так і не знайшли запис у нього в телефоні, бо телефон розбився під час вибуху.
Ще Дмитро казав, що як тільки приїхав на передову, тільки поклав сумку, йому сказали виходити на позицію, куди одразу прилетіла міна. Побратима поруч вбило. І потім він заступав на ту позицію кожні три дні. Потім перша контузія, яку він переніс на ногах. Потім друга. Військова контррозвідка у структурі СБУ щодня дзвонила командиру, контролювала, що Дмитро робить і щоб він довго на реабілітації не засиджувався. І щодня звітували, де він і шо робить.
У 2020 році після публікації плівок і взаємних звинувачень фігурантів скандалу розслідувати справу почали одночасно кілька відомств. Гео Лерос, Дмитро Штанько і Сергій Шумський подали заяви в Національне антикорупційне бюро, Андрій Єрмак — в СБУ і Держбюро розслідувань. Загалом зареєстрували щонайменше пʼять проваджень. За даними джерел «Бабеля» у правоохоронних органах, НАБУ відкрило кримінальне провадження про зловживання впливом. Однак згодом САП не знайшла ознак корупційного злочину у справі, оскільки на важливі посади кандидатів не призначили. Справу перекваліфікували на шахрайство та передали до Національної поліції, а згодом за рішенням Офісу генпрокурора до СБУ. Там її обʼєднали з провадженням, яке вже розслідувала СБУ, — про незаконне отримання інформації групою осіб та заволодіння коштами за нібито «працевлаштування» на керівні посади в органах влади. У цій справі досі триває досудове розслідування.