Релігійні свята для українців важливіші за День Незалежності. За даними КМІС за 2025 рік, найважливішими святами для українців є Різдво Христове (70%) і Великдень (69%). День Незалежності — на третьому місці (54%). Тобто релігійні маркери залишаються топовими в нашій свідомості. Атеїстів в Україні, до речі, менше ніж 10%. Один з них — Тимофій Брік.
Святкування Різдва 25 грудня — незворотний, але повільний процес. Традиції — це інерція, їх складно змінити миттєво. Ще у 2021 році більшість українців святкували Різдво 7 січня. У 2023 році вже третина людей були готові святкувати у грудні. Якщо цей тренд продовжився, цього року цифра мала б сягнути 50—60% (але напевне ми цього не знаємо). Традиція змінюється, коли синхронізуються держава, церква, бізнес (маркетинг) і звички людей. Якщо з Різдвом так і буде, 25 грудня стане святом більшості.
Українців часто називають традиційним суспільством, але це міф. Попри те, що війна змушує активно захищати власну ідентичність, в українців висока соціальна мобільність (вихователька стає реп-зіркою, комік — президентом, Брік — наймолодшим ректором), високий рівень освіченості жінок та постійні інновації. Традиційне суспільство просто наслідує старе, а українське — постійно бурлить і змінюється. Та сама дискусія про перенос дати святкування Різдва у традиційному суспільстві просто не виникла б.
Серед цінностей українців традиції лише на 5-му місці. За методикою Шалома Шварца, для українців перша трійка цінностей — це безпека, універсалізм (справедливість) і доброзичливість (турбота про своїх). Традиції — на пʼятому-шостому місці.
Маркетологи — нові творці традицій. Багато «споконвічних» традицій насправді є продуктом маркетингу або глобалізації. Образ Санти та вантажівки з вогниками — це Coca-Cola. Геловін прийшов через глобалізацію. А гендер-паті (вечірки з визначення статі дитини) — це нова індустрія, створена TikTok та Instagram, щоб змусити людей витрачати гроші.
Нова, справді важлива традиція — хвилина мовчання. Це приклад традиції, яка формується на наших очах і не є продуктом маркетингу. Щоденне вшанування загиблих о 09:00 стає новою соціальною нормою і ритуалом, який обʼєднує суспільство через спільний біль.
Ритуали — це соціальний клей (та іноді ксенофобія). Антропологи, як-от Броніслав Маліновський, довели: ритуали потрібні, щоб суспільство не розпалося. Але вони не обовʼязково зі знаком «плюс». У Нідерландах є традиція «Чорного Піта» (помічника Миколая із зафарбованим чорним обличчям), через яку суспільство сперечається про расизм. В Україні схожі дискусії виникають навколо вертепів і персонажа «карикатурного єврея» на Маланку.
Хто сказав «олівʼє»? Попри декомунізацію кухні (наприклад, зусиллями Євгена Клопотенка), старі звички сильніші. У 2022 році 44% українців все ще планували готувати олівʼє (хоч це менше, ніж 50% у 2020-му). А от витрати на різдвяний стіл зросли шалено: у 2020 році лише 4% людей витрачали на частування понад 3 000 гривень, зараз ця сума здається значно менш фантастичною через інфляцію.