Як полковник Асада врятував світлини для журналістів
Полковник Мухаммад (імʼя змінене) у 2020—2024 роках обіймав важливу посаду в силових структурах Асада — очолював підрозділ зі збереження доказів військової поліції в Дамаску. Серед його завдань було фотографувати та вносити в архів тих, кого вбили сирійські сили безпеки.
Тієї ночі, коли режим впав, а в будівлях урядових структур панували хаос і пожежі, чоловік дістав жорсткий диск зі свого сейфа і таємно вивіз його з казарми. Пізніше через посередників цей диск потрапив до журналістів NDR. Мухаммад стверджує, що викрав його, аби викрити злочини режиму Асада.
Полковник Мухаммад у документальному фільмі NDR.
ndr.de
На диску понад 70 тисяч фотографій, більшість зроблено з 2015 по 2024 рік. На майже половині з них трупи сирійських військових, які загинули через нещасні випадки або з інших причин, наприклад, через самогубство. На решті — 10 212 вбитих сирійських в’язнів.
Найбільша кількість жертв припадає на 2015—2017 роки. Саме в той час був пік громадянської війни: більшу частину країни захопила «Ісламська держава», Асад ледь не втратив владу, а йому на допомогу прийшла Росія.
«Бабель»
На світлинах переважно тіла дорослих чоловіків, інколи трапляються жінки та неповнолітні, а також одне загорнуте в зелену ковдру немовля, яке померло у 2017 році, — у підписі йдеться, що це син увʼязненої жінки. Приблизно у половини тіл є сліди травм обличчя, голови або шиї, майже три чверті загиблих страждали від тяжкого виснаження, хоча у свідоцтвах про їхню смерть лікарі писали, що вони померли від «зупинки серцево-судинної системи» або «зупинки дихання».
Файли зі світлинами, які передав полковник Мухаммад.
ndr.de
Фотографії робили у військовому шпиталі «Хараста», що на північ від Дамаска. Туди звозили тіла з різних вʼязниць і катівень Сирії. Неподалік від шпиталю розташоване місто Аль-Кутайфа, де після падіння режиму знайшли масове поховання. Ще одне виявили південніше Дамаска — у районі міста Наджх. Після зміни влади зʼявились повідомлення про щонайменше 100 тисяч тіл у цих братських могилах. У жовтні 2025 року розслідування Reuters виявило, що у 2019—2021 роках сили Асада перевезли тисячі тіл з Аль-Кутайфи до секретного місця за 10 кілометрів. Операцію назвали «Пересунь Землю» — її метою було приховати злочини уряду Асада та допомогти відновити його імідж.
Розслідування NDR виявило, що деякі з лікарів «Харасти» зараз живуть і ведуть практику в Німеччині. Вони підтвердили журналістам факти катувань у шпиталі, проте заперечили, що робили це самі.
Команда волонтерської організації «Сирійська громадянська оборона» (відомі як «Білі шоломи») досліджує останки в масовому похованні поблизу міста Ас-Сабіна, 24 лютого 2025 року. «Білі шоломи» досліджують масове поховання в Дамаску, 17 грудня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Як ООН платила сирійській розвідці
130 тисяч документів різних сирійських розвідувальних агентств, які NDR отримало через інше джерело, проливають світло на політику Сирії з середини 1990-х років, коли правив батько Башара Хафез Асад, і до грудня 2024 року. Серед них є підтвердження того, що охоронна компанія Shorouk — це насправді підрозділ Головного розвідувального управління Сирії.
З 2014 по 2024 рік різні агентства ООН уклали з Shorouk понад 130 контрактів на щонайменше $11 мільйонів за послуги з безпеки для їхніх офісів. Хоча багато підрядників ООН були пов’язані з представниками режиму, це перший відомий випадок, коли організація наймала компанію, що належала розвідувальному апарату Асада. У звітах тієї ж ООН йдеться про те, як офіцери управління катували в’язнів, застосовували електрошок і ґвалтували.
В ООН заявляють, що під час найму Shorouk дотрималися своїх процедур, провели «посилену перевірку» і не знайшли жодних доказів, що компанія належить сирійським спецслужбам. Але також наголошують, що агентства ООН мали «надзвичайно обмежені ринкові можливості», щоб закупати багато критично важливих послуг. Так, у 2022 році під час тендеру на контракти ООН з безпеки Асад відкликав ліцензії кількох охоронних фірм. Це залишило ООН лише два варіанти: Shorouk і пов’язану з режимом компанію ProGuard. Обидві компанії класифікували як постачальників «високого ризику». На запит ICIJ в ООН відповіли, що просто не мали альтернативи, а Shorouk «забезпечила краще співвідношення ціни та якості».
Співробітники Shorouk біля автомобіля ООН, 2018 рік.
У 2022 році Human Rights Watch та неурядова організація «Сирійська програма правового розвитку» попередили ООН про численні повідомлення, що Shorouk пов’язана з режимом Асада. Тоді ж офіс керівника команди ООН в Сирії вирішив переглянути контракти з компанією, а в сирійській розвідці забили на сполох. У документах високопоставлені офіцери розвідки рекомендували наголосити представникам ООН, що в них немає іншого вибору, окрім як покладатись на сирійські компанії. Представникам іноземних компаній планували відмовляти у візах, а якщо вони спробували б найняти місцевих працівників — режим збирався наполягати, що має спочатку затвердити їх «з міркувань безпеки». Зрештою чиновники розвідки Асада отримали бажане: контракти ООН, укладені з Shorouk у 2023 і 2024 роках, були більшими за всі попередні.
Після падіння режиму Shorouk не зникла — лише змінила старий сирійський прапор на логотипі на новий. Її вебсайт і сторінка на Facebook досі активні.
Старий логотип компанії. Новий логотип компанії, опублікований 15 грудня 2024 року.
Генеральний менеджер Shorouk Ваель аль Хау в листі директору Головного розвідувального управління у 2021 році прохав допомогти отримати дозвіл на зброю і писав, що Shorouk має отримати особливе ставлення, бо це «єдина компанія, що належить і контролюється Головним розвідувальним управлінням». На запит ICIJ він заявив, що платив сирійській розвідці гроші за захист, але заперечив, що та володіла компанією. Він також заперечує, що охоронці компанії шпигували за посадовцями ООН, і каже, що нічого не знав про службові записки розвідки, які стосуються його фірми.
Як сирійських військових тренували партнери-диктатури
Документи 2000 року показують, що сирійських військових відправляли до Північної Кореї, де вони навчалися будувати підземні укріплення. Імовірно, це було частиною співробітництва у сфері створення ядерної зброї. Раніше було відомо, що принаймні з 2001 року Сирія будувала таємний ядерний об’єкт, для якого коштом Ірану закупила ядерний реактор у Північної Кореї. Шостого вересня 2007 року його знищили ізраїльські літаки. Північна Корея провела перші ядерні випробування 9 жовтня 2006 року.
У Росії та Китаї сирійських військових навчали вже після початку громадянської війни. До РФ вони їздили у 2012 і 2014 роках, а в КНР навчались користуватись радаром YLG-6M.
У документі розвідки за 2023 рік йдеться, що «китайські друзі» проводили курси з прослуховування розмов у мережі 4G. А «іранські колеги» того ж року навчали розвідку сирійських Військово-повітряних сил, як найефективніше зламувати замки та копіювати ключі.
Графіті біля входу до посольства Росії в Сирії, 15 грудня 2012 року.
Getty Images / «Бабель»
Що буде з «Досьє Дамаска» далі
Журналісти наразі змогли скласти списки з понад 1 500 людей, яких влада Асада заарештувала та частина з яких загинули під вартою. Списки передали кільком неурядовим організаціям, що опікуються правами людей у Сирії, і Незалежній установі ООН з питань зниклих безвісти в Сирії. Журналісти вже змогли зв’язатися із сім’ями деяких закатованих сирійців.
Також матеріали отримала Федеральна прокуратура Німеччини, яка переслідує колишніх членів режиму Асада. У Німеччині за останні роки засудили кількох членів силових структур Асада за воєнні злочини та злочини проти людства. Найгучнішою була справа Анвара Раслана, якого в січні 2022 року засудили до довічного позбавлення волі за злочини проти людства. У 2011 році він був полковником сирійської розвідки й керував тортурами ув’язнених у дамаській в’язниці «Аль-Хатіб», яку неофіційно називають «Пеклом на землі». Зараз німецька прокуратура веде кілька десятків справ щодо злочинів режиму Асада і вже допитала понад 2 тисячі свідків.
Люди, що шукають безвісти зниклих членів сімʼї, зібралися біля лікарні «Муджтахід». Туди після повалення режиму перевезли близько 40 тіл з ознаками тортур — їх знайшли в морзі шпиталю «Хараста», 11 грудня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»