Росіяни посилили наступ у Запорізькій області: вперше за три роки на Гуляйпільському напрямку важкі бої. Що там відбувається?

Автор:
Валерія Цуба
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Росіяни посилили наступ у Запорізькій області: вперше за три роки на Гуляйпільському напрямку важкі бої. Що там відбувається?

Огляд ситуації на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках. На фото — боєць 110 окремої механізованої бригади, яка входить до складу 17 армійського корпусу.

«Бабель»

Гуляйпільський напрямок довго залишався відносно спокійним: востаннє там точилися бої ще навесні 2022 року. Влітку 2025-го бої відновилися, а восени війська РФ пішли у наступ. Гуляйполе нині — головний опорний пункт усієї оборони на цьому відрізку фронту. Невелику його частину утримує 20 армійський корпус, а основну — 17 корпус, який відповідає за весь Запорізький напрямок. Одинадцятого листопада речник Сил оборони Півдня підтвердив: наші війська залишили позиції поблизу п’яти сіл біля Гуляйполя. Ситуація залишається важкою і на сусідньому Оріхівському напрямку. Що це означає для оборони? Чи є загроза Запоріжжю? «Бабель» зібрав інформацію про обстановку на фронті та показує її на мапах.

Перші спроби російської армії просунутися від Великої Новосілки в напрямку Гуляйполя були ще у 2024 році. Тоді українські військові пояснювали, що замість фронтальних атак на укріплений Оріхів росіянам вигідніше обходити позиції через околиці Гуляйполя. Це відкрита степова місцевість із мінімальною кількістю населених пунктів, яка відкриває шлях на Запоріжжя та Дніпро. Влітку 2025 року росіяни почали діяти саме за цією тактикою.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський востаннє приїздив на Запорізький напрямок 29 липня 2025 року. Тоді він зазначив, що «бойових зіткнень там порівняно менше, ніж на інших ділянках».

Вже на початку вересня Олександр Сирський уточнив, що в серпні росіяни готували великий наступ на Запорізькому напрямку. Українські сили зірвали їхні плани, і (за його словами) на Гуляйпільському напрямку вдалося не втратити території. Водночас дані бойових мап показують, що саме з серпня російські війська почали поступово просуватися в цьому секторі. Відтоді вони просунулися приблизно на 20 кілометрів.

«Бабель»

Ситуація загострилася: зараз російські та українські позиції на цій ділянці розташовані дуже близько одна до одної. Чотирнадцятого листопада російські війська прорвали українські позиції та розстріляли українських військовополонених.

Військовий аналітик Ендрю Таннер каже, що українське командування приділяє недостатню увагу Запорізькому напрямку. Ще один військовий аналітик Майкл Коффман зазначив, що українська оборона навколо Гуляйполя виглядає дедалі менш згуртованою. Деякі аналітики припускають, що Росія намагається змусити Україну розгорнути сили в Запорізькій області, відтягуючи їх від Покровська.

Якщо наступ триватиме в такому темпі, то вже за три-чотири місяці росіяни можуть наблизитися до Запоріжжя впритул. Паралельно вони масовано обстрілюють місто та область: лише за одну добу зафіксовано майже 700 ударів по понад 20 населених пунктах.

Гуляйпільський напрямок

Українські війська обрали для оборони лінію річки Янчур, на північ від Гуляйполя. У цьому секторі небагато укриттів — поодинокі села і вузькі струмки з рідкою рослинністю між Великою Новосілкою та Янчуром.

Росіяни пройшли там близько 20 кілометрів за кілька місяців, але тепер їм складно постачати свої позиції через відкриту рівнинну місцевість і обмежені запаси бронетехніки на зиму.

«Бабель»

Однак сама позиція росіян доволі вигідна. Після прориву на Гуляйпільському напрямку їм залишилося близько 10 км до останньої лінії оборони, яка прикриває всю Запорізьку область зі сходу. Якщо росіяни перетнуть річку Гайчур, де розташована ця остання лінія оборони, усі укріплення на півдні Запорізької області можна буде обійти зі сходу.

Ключовим вузлом оборони на цьому відрізку залишається селище Рівнопілля. Завдяки висотам українські війська можуть контролювати підходи до Гуляйполя. За останніми даними, російські підрозділи вже зайшли в Рівнопілля і намагаються там закріпитися. Водночас 8 листопада начальник управління Штурмових військ ЗСУ написав, що Рівнопілля українські штурмовики «вже зачистити і пройшли далі».

Під сильним тиском також українські позиції в Зеленому Гаю. Крім того, диверсійно-розвідувальні групи ворога регулярно намагаються просочитися ближче до самого Гуляйполя. Російські воєнкори повідомляють, що їхні війська вже підійшли до східної околиці Затишшя — це останній населений пункт перед Гуляйполем по автомагістралі О-080618. Якщо Затишшя впаде, до міста залишиться буквально кілька кілометрів прямою дорогою.

Росіяни продовжують наступ й перпендикулярно траси Покровське — Гуляйполе (Т-0401) — важливого транспортного коридору між Дніпропетровською та Запорізькою областями. По самій трасі росіяни працюють дронами на оптоволокні, вона майже непридатна для руху.

Оріхівський напрямок

Тринадцятого листопада президент Володимир Зеленський відвідав Запорізький напрямок. Він побував у пункті управління 65 ОМБр «Великий Луг», яка утримує оборону на Оріхівському напрямку. Також президент зустрівся з бійцями 128 окремої гірсько-штурмової бригади, що обороняють позиції в районі Степногірська.

На цьому напрямку росіяни намагаються перерізати шлях постачання між Комишувахою та Оріховом (Т-0803). Також вони стягують більше сил у бік Степногірська — звідти йде дорога просто на Запоріжжя (Е-105).

«Бабель»

Бойові дії на цій ділянці потрібні не лише для тиску на українські позиції, а й для захисту важливої залізничної лінії Ростов — Крим, що проходить через Приазов’я. Оріхів розташований лише за 40 кілометрів від цієї гілки — вона в зоні досяжності для ударних безпілотників.

Зараз зруйнувати залізницю дронами набагато простіше, ніж проводити велику наземну операцію. Коли дрони з дальністю понад 100 кілометрів навчаться автоматично розпізнавати цілі, вони зможуть самі знаходити і бити по локомотивах і вагонах — ті мають помітну теплову сигнатуру (їх добре видно через тепловізори) і вирізняються на камерах. У зоні до 100 кілометрів така залізниця стане просто недієздатною. А Запоріжжя — лише за 80 кілометрів від цієї магістралі.