Обшуки ДБР у членів Комісії збіглися в часі з тим, що ви мали провести ще один етап кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК — а саме Павла Вовка та Євгенія Аблова, які фігурували на плівках НАБУ, а також суддів Печерського суду, зокрема судді Майдану Оксани Царевич і Сергія Вовка. Якщо говорити простою мовою, ВККС має вирішити, чи зможуть ці скомпрометовані судді працювати далі: вести засідання, виносити рішення. Чи бачите ви звʼязок між цими подіями?
Мені не відомі факти, які би вказували на повʼязаність речей. Ті провадження, про які я знаю (можливо, я знаю не про всі), стосувались практичного завдання [яке не зміг пройти Павло Вовк]. Інше провадження — щодо запитів [стосовно судді Царевич], які надсилав один з членів комісії.
Ще кілька, наскільки мені відомо, повʼязані з участю близьких осіб у конкурсі в апеляції. Тобто вони в масі своїй повʼязані якраз із конкурсом в апеляційну інстанцію.
А з чим тоді може бути повʼязана така кількість проваджень? І справа ж не лише в них. Парламент виключає міжнародників з добору членів ВККС. Далі створюють парламентську ТСК, яка мала б займатися правоохоронними органами, натомість вона взялася за ВККС і її члени погрожують примусово привести на своє засідання члена ВККС Сергія Чумака, який залишається суддею і, відповідно, його не можна приводити силою. Далі голова комісії Сергій Власенко подає заяву про злочин конкретно стосовно вас. Це все виглядає як спланована операція і тиск з боку влади…
Відчуваємо це і робимо з цього приводу заяви. Ми не можемо забувати про основоположний принцип побудови демократичної держави — розподіл влад. Є судова влада. Вона має бути незалежною. Це прописано в Конституції. Відповідно, жоден інший орган влади — виконавчої, законодавчої — не має права контролювати, ревізувати, втручатись у виконання повноважень судової гілки влади. ВККС — це частина судової гілки влади. Якщо не буде незалежної ВККС, як ми можемо говорити про незалежних суддів? Бо суддя починається з процедури призначення, тобто з нашої роботи. Ми повинні бути незалежними для того, щоб ми могли призначати незалежного суддю, який далі буде незалежно відправляти в правосуддя. Тому будь-яке втручання в діяльність комісії — це порушення принципу розподілу влад. За цю позицію всі члени комісії проголосували одностайно. І саме ця позиція є базою для наших заяв про те, що здійснюється втручання. Ми вважаємо, що парламентський контроль не поширюється на діяльність органів судової влади.
Діма Вага / «Бабель»
Власенко каже, що попри те що в завданнях комісії йдеться про правоохоронні органи й суди, у назві комісії є згадка і про органи судової влади…
А я зараз говорю про Конституцію. Я думаю, що різниця між Основним законом і назвою ТСК очевидна.
Тоді хто з боку влади може бути зацікавлений в тому, щоб контролювати ВККС і, відповідно, контролювати суддів, яких обирають на посади? Зрозуміло, хто за цим може стояти?
У мене можуть бути якісь припущення, але я точно не можу їх озвучувати, бо конкретних доказів я не маю.
Чи ви спілкуєтеся з кимось з Офісу президента? Раніше, може, з Андрієм Смирновим, бо він якраз займався судами, з Олегом Татаровим зараз?
Я жодного разу з ними не зустрічався. Я спілкувався виключно з Іриною Мудрою, оскільки вона в Офісі президента опікується питаннями судової реформи. З питань судової реформи ми з нею періодично зустрічаємось, спілкуємось. Офіс президента розробляє стратегію розвитку судової влади, тому очевидно, що ми зацікавлені обговорювати цей документ і доносити позицію комісії про те, що має бути в цьому документі щодо комісії. Ми також обговорюємо таймлайни. Оскільки конкурс фактично завершується указом президента, і Вища рада правосуддя, і Офіс президента мають знати, коли ми направимо рекомендації, і відповідно планувати свою діяльність. За нашу каденцію президент підписав укази вже щодо понад 400 суддів.
Коли вас запросили на ТСК, Власенко оголосив, що вас будуть заслуховувати в закритому режимі. Усіх вигнали з засідання, запис вели, але вже через день усе засідання опублікували. Чи попередили вас, що відео закритого засідання вирішили оприлюднити?
Ні, звичайно. Більше того, мене викликали навіть не як свідка. Мені надійшло запрошення просто поговорити в рамках звичайного діалогу між органами влади. Принаймні так це виглядало і так я це сприйняв.
Вас не попереджали, що це буде фактично допит вас як свідка?
Не було написано, що свідок, не було написано, що допит, не розʼяснили мені мої права й обовʼязки, не попередили про право на адвоката — нічого не було. Було зазначено, що засідання буде закритим, а потім чомусь воно стало відкритим.
До ТСК Сергія Власенка входять і інші противники судової реформи і участі міжнародних експертів у конкурсних відборах — депутати Максим Бужанський і Григорій Мамка.
Тимчасова слідча комісія
Чому саме зараз комісія зайнялась ВККС?
Мені важко сказати. Я можу лише припускати, але боюся помилитись. Ми працюємо ефективно — розглянули вже кілька сотень питань про відповідність суддів своїй посаді, активно проводимо співбесіди в апеляційну інстанцію. Є рекомендації в багато місцевих судів, деякі з них були на межі, бо там майже не лишалося суддів. У ці дні відбуваються кваліфікаційні іспити для кандидатів у ВАКС. І в лютому — березні будуть відбуватися співбесіди для цих кандидатів разом із громадською радою міжнародних експертів. Ми зараз оголосили конкурси в спеціалізовані адміністративні суди. Готуємось до цієї процедури.
Давайте про конкурс на суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду і Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Ці суди створили замість ОАСК. Вони матимуть виняткові повноваження, і їхні рішення будуть впливати на політичне життя країни. Очевидно, що до вас буде прикута велика увага, і не виключено, що на вас тиснутимуть через цей конкурс. То, може, це якраз артпідготовка?
Фактів, які би про це свідчили, я не знаю. Ну і знову ж таки, висувати якісь теорії, припущення я також не хочу.
До членів ВККС є ще одна велика претензія. Це участь у конкурсах родичів членів Вищої кваліфікаційної комісії, членів ВРП, родичів членів ВРП. Окремо в певних телеграм-каналах, які постійно критикують судову реформу після втечі Януковича, згадують і про вашого помічника Раімова, який виграв конкурс на посаду судді Господарського суду…
Він не помічник, він інспектор комісії.
Інспектор ВККС Руслан Раімов є одним з фаворитів конкурсу на посаду судді апеляційного адмінсуду.
ВККС / Facebook
Гаразд. У будь-якому разі участь у конкурсі родичів і знайомих членів комісії виглядає підозріло. Які запобіжники ви вживали, щоб цього конфлікту інтересів не було?
Тут важливо, щоб у вас не складалось враження, що це якесь системне явище. Бо саме таке сприйняття маніпулятивно намагаються навʼязати. На конкурс подалися 2 076 конкурсантів. З них лише дві людини — члени родини або близькі особи членів комісії — отримали рекомендацію від ВККС.
А скільки всього було родичів?
Четверо. У доборі в суди першої інстанції, який триває зараз, не пройшли три близькі особи членів комісії — вони не подолали якісь барʼєри, не пройшли той чи інший етап. Також не пройшли кілька інспекторів членів комісії. Мій інший інспектор (не Раімов) теж не подолав барʼєр, на жаль. Тому це не система.
По-друге, з самого початку ми звернулись до НАЗК і до Ради суддів України, які за законом розʼяснюють, як діяти, щоб запобігти конфлікту інтересів. Згідно з цими розʼясненнями ми й діяли. Жоден член комісії не ухвалював жодних рішень щодо своїх родичів, знайомих чи інспекторів. Усі були відведені на тих етапах, на яких нам рекомендувало НАЗК або Рада суддів України.
Крім того, ми спеціально оприлюднили всі тестові завдання й відповіді до них, а також 20 правових позицій Верховного суду до практичного завдання, щоб усі були в однакових умовах. А когнітивні тести готувала і проводила інша організація, послуги якої оплатили наші міжнародні партнери. Нам лише дали результат.
До речі, це теж викликає критику, бо і тестові завдання, і 20 позицій можна завчити, а це не виявляє справжніх знань, здатності аналізувати тощо...
Ви частково праві, але ми зважували ризики першого і другого підходу і дійшли висновку, що нам важливіше забезпечити справедливість цього конкурсу. Ми її таким чином забезпечили.
Конкурсанти тягнуть номерки з чаші і так займають свої місця під час тестування. Члени комісії не знають, чию роботу вони перевіряють.
ВККС / Facebook
Але конкурс складається також зі співбесіди, яка має ту саму вагу, що і всі попередні конкурси. І навіть якщо член комісії не розглядає свого родича, інші члени комісії знають, що це його родич. Як тут гарантувати незалежний підхід?
Є 400 балів, які людина може отримати за підсумками співбесіди. Як вони розподіляються? Сто балів вони можуть отримати за особисту і соціальну компетенцію. Триста балів — це етика і доброчесність. За нашим положенням, ми презюмуємо, що всі, хто до нас прийшов, доброчесні. Але ми змінили підхід до обрахування: ми не додаємо балів, ми їх віднімаємо. Це забезпечує рівний підхід до всіх конкурсантів. Згідно з положенням, ми можемо віднімати по 15 балів за одне або кілька незначних порушень. І кожного разу ми мотивуємо це в рішенні, щоб кожен кандидат розумів, за що знімаємо бали. Це можна оскаржити в суді.
Плюс є громадська рада доброчесності. Це 20 незалежних людей з різних громадських організацій. ГРД заздалегідь отримує всі суддівські досьє, аналізує їх, незалежно від того, чи родичі це членів ВККС, чи ні. І далі вони дають висновок.
Не хочу зупинятись на всіх питаннях ТСК про конкурси — деякі звучали дивно, але було одне питання конкретно про вас. Власенко розказав, що ви тиждень були на лікарняному, а потім за 10 хвилин ввели в систему оцінки за практичні роботи конкурсантів — це надто швидко. Ви пояснили, що читали роботи у роздрукованому вигляді протягом тижня. У ТСК це викликало багато запитань, наприклад, хто вам їх роздрукував. Ви відмовились відповідати, пославшись на Конституцію. У підсумку Власенко подав у ДБР заяву про злочин, який кваліфікували як втручання в роботу інформаційних систем. Чому ви відмовились відповідати, хто роздрукував роботи? Чи мали ви читати їх саме в системі?
Ну дивіться. Я прийшов на роботу, увімкнув компʼютер. Як ви думаєте, є документ, який дозволяє мені включити компʼютер? Ні. Потрібно ж керуватися логікою і здоровим глуздом. Неможливо занормувати все, що людина робить на своєму робочому місці. Програмне забезпечення передбачає можливість роздрукувати — там є кнопка «роздрукувати». Ми цим користуємось. Я не бачу в цьому проблем. Зараз мені потрібно буде перевірити понад 400 робіт на конкурсі з добору суддів у першій інстанції. Чотириста робіт прочитати на моніторі — це важко. Їх і на папері важко читати, але очевидно, що з папером працювати зручніше. Тому я буду й надалі користуватись цим функціоналом. Він абсолютно легальний, передбачений програмою. Наголошую: усі роботи анонімні. Жоден член Комісії не знає і не може дізнатись, чию саме роботу він перевіряє. Тому немає жодного значення, роздрукована робота чи ні.
Я не розумію, чому вони питають, хто роздрукував. І просто додам контексту: за планом Ukraine Facility наша комісія спільно з ВРП мала до вересня цього року заповнити не менше 20% вакансій в судовій гілці влади. Якщо ми цього не виконуємо, в бюджет України не надходить кілька сотень мільйонів євро. Тому, не перебільшуючи, кожен день мав значення, і ми докладали максимальних зусиль, щоб встигнути вчасно завершити конкурс. Комісія виконала зобовʼязання і завершила свою частину роботи в серпні.
Після допиту Пасічника на засіданні ТСК голова комісії Сергій Власенко подав до ДБР заяву про злочин. ВККС вважає, що дії ТСК — це тиск.
Діма Вага / «Бабель»