Гендер — це не лише біологія, а ключовий соціальний конструкт
Гендер — одна з фундаментальних тем соціології. Наука чітко розрізняє стать (біологічні параметри) і гендер. Гендер — це соціальний конструкт, тобто набір ставлень та очікувань суспільства до чоловіків і жінок. Ці очікування зумовлені багатьма факторами — культурою, релігією, традиціями. Наприклад, в Іспанії від жінок очікують, що вони вийдуть заміж раніше, ніж у Швеції. А у Грузії майже 60% людей вважають, що жінка не має заробляти більше за чоловіка; в Україні цей показник становить 30%.
Модель «чоловік-годувальник» не давня традиція, а наслідок індустріалізації
Історично нерівність повʼязана з розподілом ресурсів. Але сучасна модель «чоловік-годувальник» (breadwinner) сформувалася доволі нещодавно — у XVIII—XIX століттях. До індустріалізації чоловіки та жінки часто працювали разом у домогосподарствах (наприклад, на фермах), і між ними був певний паритет. Згодом зʼявились фабрики та заводи, чоловіки пішли працювати й заробляти гроші, отримали контроль над фінансами. Жінки залишилися вдома. Вони теж працювали — доглядали за дітьми, готували їжу, вели господарство, але ця робота виявилась неоплачуваною.
Дискримінація жінок — доведений факт, навіть експериментально
Те, що дискримінація існує, — встановлений науковий факт. Нобелівська лауреатка Клаудія Голдін провела знамените дослідження «сліпих прослуховувань» в оркестрах. Коли відбіркова комісія бачила претендентів, вона наймала значно менше жінок. Але коли музикантів ховали за ширмою, ймовірність того, що жінку візьмуть на роботу, зростала на 25—30%. Це довело, що комісія оцінювала не лише талант, але й стать.
Існує два типи дискримінації: «за смаком» і «статистична»
- Дискримінація «за смаком», або за преференціями. Це коли, наприклад, роботодавець просто вважає, що «жінка має бути на кухні», і тому не наймає її на роботу.
- Статистична дискримінація. Це набагато складніший системний механізм. Суспільство з дитинства готує чоловіків і жінок до різних ролей — через школу, телебачення, церкву. Класичний приклад — уроки праці: хлопчиків вчать працювати лобзиком, а дівчаток, наприклад, шити нічні сорочки чи вишивати. Хлопці вивчають математику і робототехніку, а дівчатам кажуть «це не жіноча справа». Через це в дорослому віці їхні резюме обʼєктивно відрізняються, і HR-менеджер, який не має жодних гендерних упереджень, скоріше найме чоловіка, ніж жінку.
Прогрес у правах жінок зупинився і навіть почав відкат
Масова культура формує або посилює стереотипи у ставленні до жінок. Популярна зараз у соцмережах теза про те, що чоловік повинен заробляти й утримувати жінку — гарний приклад. Соціологиня Пола Інгленд зафіксувала у США регрес у питанні прав жінок. У 1990-ті роки гендерний розрив в освіті та зарплатах активно скорочувався. Однак у 2010-х ситуація погіршилася: жінки продовжують здобувати освіту, але це вже не трансформується в рівні карʼєрні можливості чи гроші.
Нерівність — це не «закон природи», закони формує суспільство. Деякі культури історично мають три гендери
Аргумент, що традиційні ролі — це природно, соціологи заперечують. Суспільство — це те, що ми створюємо самі. Антропологи, які вивчали племена на островах Океанії, знайшли культури, де історично було три гендери: чоловіки, жінки й «домогосподарки». «Домогосподарками» в цих племенах називали чоловіків, які виховували дітей та вели господарство, і це вважалося нормою. Це доводить, що звична нам двогендерна система — лише один з багатьох можливих соціальних конструктів.