Друга служба ФСБ роками «вирішує українське питання» — розганяє Майдан, анексує Крим і створює псевдореспубліки. Як там все влаштовано? Переказуємо інтервʼю її колишнього співробітника

Автор:
Юлія Гира
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Друга служба ФСБ роками «вирішує українське питання» — розганяє Майдан, анексує Крим і створює псевдореспубліки. Як там все влаштовано? Переказуємо інтервʼю її колишнього співробітника

Олександр Федотов.

The Insider

Колишній співробітник Другої cлужби ФСБ, підполковник Олександр Федотов, який залишив службу у 2015 році та виїхав з Росії, дав інтервʼю російському опозиційному виданню The Insider. Він розповів, як ФСБ спершу намагалася утримати Віктора Януковича при владі й координувала дії проти Майдану, а після його втечі переключилась на Крим. Як проходив референдум на півострові, навіщо Росія створила псевдореспубліки на сході України та чому ФСБ так любить труїти російських опозиціонерів — переказуємо головне з інтервʼю.

Наприкінці 2013 року, коли на Майдані почались заворушення, співробітників Другої служби ФСБ відправили до Києва. Керував операцією генерал Олександр Татько, перший заступник керівника служби. Спочатку метою було допомогти Віктору Януковичу утриматися при владі та впоратися з Майданом за допомогою бойовиків із харківської організації «Оплот».

Януковича постійно консультували стосовно того, що він має робити, але президент виявився боягузом: то давав наказ розганяти мітингарів, то одразу ж відкликав спецпідрозділи. Коли стало зрозуміло, що він не втримається на посаді, Росія вирішила анексувати Крим.

З листопада 2013 року в Татька було три довгі секретні відрядження до Криму, кожне приблизно на місяць. Щоб на робочому місці в Москві ніхто не помітив його відсутності, службова машина Татька з блимавкою приїжджала та їхала з роботи щодня, в офісі залишалися помічник і секретар.

Начальник управління ФСБ по Чечні генерал Ігор Хвостіков (ліворуч) та перший заступник керівника Другої служби ФСБ генерал Олександр Татько (праворуч), 18 березня 2016 рік.

Facebook

Незаконний референдум у Криму організовували за підтримки корумпованих чиновників міської та районної адміністрацій. На півострові Татько діяв вже без Януковича, але спирався на місцевих, наприклад, на Сергія Аксьонова, який мав кримінальне минуле.

Голосувати людей виганяли зведені полки «оборони Криму» — по суті, місцеві жителі разом з найманцями. Більшість кримчан воліли триматися подалі від політики й сидіти вдома, їм всі ці зміни були непотрібні. Тому, коли кажуть, що весь Крим «хотів повернутися в рідну гавань», — це неправда. Людям пояснювали: Крим у будь-якому випадку стане частиною Росії, а тих, хто не прийде на дільницю, поставлять на особливий облік.

Ніхто не хотів, щоб у майбутньому референдум визнали нелегітимним, тому всі документальні докази цього ретельно приховували. Діяв суворий режим усних домовленостей, дзвінків по засекреченому звʼязку й особистих зустрічей. Активно курсували конверти з позначкою «тільки особисто». Що було всередині — ніхто не знав. Відкрити такий конверт не мав права ніхто, крім адресата. Будь-який документ про організацію референдуму міг стати фіаско для Путіна.

Зведені полки «оборони Криму» патрулюють біля міжнародного аеропорту Сімферополя, 28 лютого 2014 рік.

Getty Images / «Бабель»

Після того як захопили Крим, постало питання — як його утримати. Російська армія була не готова [до війни]. Тож логіка російської влади була такою: потрібно створити на території України осередок напруги, який не дозволить новому уряду негайно зайнятися поверненням півострова. Так виникли «ЛНР» і «ДНР».

До їхнього створення долучились ті ж люди, які раніше намагались розігнати Майдан, зокрема Євген Жилін та його «Оплот». Ще один учасник тих подій — Роман Михайлович Мацулевич. Він заходив у Крим від організації російського сенатора Франца Клінцевича, був його офіційним помічником. Ці самі люди потім брали участь в організації боїв на Донеччині.

Засновник проросійської організації «Оплот» Євген Жилін (ліворуч) та колишній ватажок «ДНР» Олександр Захарченко (праворуч).

Facebook

Згодом Мацулевич у приватних розмовах розказував про постачання найманців під час битви за Донецький аеропорт, у якій брав участь і «Оплот». У Росії це великий бізнес: багато людей з бойовим досвідом за пристойні гроші беруть участь у бойових діях. Ці гроші, зрозуміло, на 100% державні.

Ігор Гіркін (Стрєлков) звільнився зі Служби за пів року до анексії Криму. Проте вже в Криму і на Донеччині він знову взаємодіяв із ФСБ. Це спростило контакти між ним і керівництвом на місці в особі Татька. У Другій службі ФСБ Гіркін працював у відділі, що займався чеченською тематикою та ісламським екстремізмом.

Ігор Гіркін (Стрєлков).
Будівля ФСБ у Москві.

Ігор Гіркін (Стрєлков). Будівля ФСБ у Москві.

Getty Images / «Бабель»; Wikimedia / «Бабель»

Для всіх війна [2022 року] була шоком. Навіть Мацулевич, який брав участь у подіях на Донеччині, сильно здивувався. Частина співробітників ФСБ були проти. Але перебуваючи в системі, вплинути на такі рішення було неможливо. Можна або зняти погони й піти — і це, напевно, не найгірший вибір, або залишитися і підкорятися наказам.

Отруєння російських опозиціонерів — політика, на 100% узгоджена з Путіним. Саме співробітники Другої служби ФСБ отруїли Олексія Навального, Дмитра Бикова та Володимира Кара-Мурзу. Опозиціонерів ФСБ переважно труїть, щоб ліквідація виглядала як природна смерть. Це створює поле для маневру. Цим займаються оперативники другого відділу Служби разом із «Лабораторією» (НДІ-2 ФСБ). Вони знають, як отрута взаємодіє з тілом і з навколишнім середовищем (на відкритому повітрі швидше випаровується), куди її наносити (у напій, на шкіру, одяг), яке дозування, як його розраховувати. Кожен такий епізод викликає міжнародний резонанс, тому все погоджують особисто з Путіним.

Похорон Олексія Навального в Москві, 1 березня 2024 року.
Комплекс, де розташована «Лабораторія», співробітники якої допомогли отруїти Навального.

Похорон Олексія Навального в Москві, 1 березня 2024 року. Комплекс, де розташована «Лабораторія», співробітники якої допомогли отруїти Навального.

Getty Images / «Бабель»; The Insider