За часів Анджея Дуди Польща стала одним із головних союзників України. Він був поміркованим консерватором, офіційним членом опозиційної правої партії «Право і справедливість» (PIS). Дуда обирався двічі, на два терміни поспіль. У 2025 році поляки обрали Кароля Навроцького.
На відміну від свого попередника, Кароль Навроцький має більш жорсткі націоналістичні погляди й відверто антиукраїнську риторику. Формально він виступав як незалежний кандидат, але отримав підтримку тієї ж правоконсервативної партії PIS. Його перемога відображає внутрішні зміни настроїв Польщі. Значна частина населення зараз схиляється до ідеї «Польща передусім». Навроцький наполягає на тому, що поляки мають отримувати державну допомогу пріоритетно, і що її потрібно обмежити для іноземців.
Коли каденція Анджея Дуди завершилася, його державний секретар, що відповідав за зовнішню політику, написав великий матеріал про роль Польщі напередодні великої війни. Він дає розуміння того, як польські політики керуються інтересами власної країни та наскільки важливим для них є «волинське питання». Далі — його стислий переказ.
1
Польща першою у світі визнала незалежність України в 1991 році. А через три десятиліття — першою простягнула руку допомоги, коли Росія почала повномасштабне вторгнення. Президент Анджей Дуда обіймав посаду два терміни й зробив польсько-українське примирення одним зі своїх пріоритетів.
Суперечки між країнами виникали ще за президентства Петра Порошенка і були пов’язані з історичними моментами. З початку правління Дуди в Польщі активізували відновлення пам’яті про жертв УПА, що вплинуло на консервативних і правих виборців, зокрема тих, хто підтримав Дуду у 2015 році. Через це симпатія до України в цьому сегменті суспільства знизилася.
Ключовим фактором став закон України 2015 року, який надавав бійцям УПА статус комбатантів і фактично забороняв їх критикувати. У відповідь Сейм Польщі у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом, «здійсненим українськими націоналістами щодо поляків». Обидві сторони звинувачували одна одну в спробах «переписати історію» і протягом чотирьох років не ухвалили жодного важливого документа у відносинах. Хоча постійно контактували й відносно часто зустрічалися.
Президент Петро Порошенко разом з українською делегацією поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві, 8 липня 2016 року .
Getty Images / «Бабель»
2
Ситуація змінилася у 2021 році — вже за президентства Володимира Зеленського. І допомогли в цьому Сполучені Штати. Точніше, їхня невпевненість у спромозі української армії вистояти під час російського вторгнення.
Польсько-американські відносини були в той час напруженими. Адміністрація Байдена сприймала Анджея Дуду як друга Трампа, з яким у нього склалися добрі стосунки. Контактів між Польщею і США було мало, і більшу частину року Вашингтон не мав посла в Польщі.
За два дні до зустрічі Байдена з Путіним у грудні 2021 року США провели телефонну конференцію з лідерами Західної Європи, не запросивши Польщу. Лише після цієї розмови Білий дім ініціював телефонну розмову між Байденом і лідерами Бухарестської девʼятки, серед яких був президент Польщі Анджей Дуда. Він закликав США зайняти жорстку позицію щодо Росії, наголосив на принципі «нічого про нас без нас» і критикував слабку реакцію на дії Москви. Завдяки цим діям Дуда зміцнив свої взаємини із Зеленським.
Президент США й очільник Кремля — Джо Байден і Володимир Путін — провели переговори у форматі відеоконференції. Це відбувалося на тлі даних про скупчення військ РФ на кордоні України, 7 грудня 2021 року.
Getty Images / «Бабель»
Польща наголошувала, що США мають збільшити поставки зброї Україні. Сам Якуб говорив раднику президента США з нацбезпеки Джейку Саллівану, що Київ не вимагає присутності іноземних військ, зокрема американської армії, але йому потрібна зброя. Він також заявив, що в разі нападу Росії Польща готова стати головним логістичним центром постачання зброї — схожу роль відігравав Пакистан під час війни в Афганістані в 1980-х роках.
Порівняння з Пакистаном призвело до того, що військові та експерти з безпеки почали називати логістичний центр поблизу Жешува «Жешувар» — за аналогією з пакистанським містом Пешавар.
Getty Images / «Бабель»
3
Ні Сполучені Штати, ні європейські союзники напередодні повномасштабного вторгнення не були впевнені, що ЗСУ вистоять, і хотіли запобігти війні за будь-яку ціну. Навіть якби це означало дестабілізацію України та контроль Росії над нею.
Верхівка правлячої партії вважала, що можливий контроль Росії над Україною погіршить польську безпеку. Тож допомога Києву зберегти незалежність відповідає інтересам Польщі. За таких обставин наприкінці січня 2022 року відбулася триденна конференція Дуди й Зеленського в польській резиденції «Вісла».
Візит Зеленського до Польщі, 20 січня 2022 року.
Instagram / Володимир Зеленський
Насправді її планували ще у 2021 році — вона мала відновити контакти двох країн після пандемічного локдауну. Анджей Дуда хотів зрозуміти, наскільки Зеленський здатний здійснити прорив в «історичних питаннях» і подивитися, наскільки надійним партнером він буде. Але всі теми перекрила можлива війна.
Конференція налагодила довіру між командами і сформувала приязні особисті стосунки двох президентів. На зустрічі Анджей Дуда заявив, що в разі війни Польща відкриє кордони для біженців і створить центр постачання зброї для України. Він також вимагав від «Укрзалізниці» розблокувати транзит через Україну з Китаю та Центральної Азії, а Україна пообіцяла інформувати Польщу про перебіг переговорів із Росією.
Тимчасовий прихисток для українських біженців на околиці Перемишля, 5 березня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Щодо історичних питань, Дуда наголосив, що поляки гостро реагують на прояви «культу винних» у Волинській трагедії, таких як Роман Шухевич і Клим Савур. Він запропонував компроміс — Україна виключає їх зі списку національних героїв, а Польща утримується від вимоги засудити весь український націоналістичний рух міжвоєнного періоду та Другої світової війни. Україна погодилася. Втім, Якуб Кумох наголошує, що це було лише «своєрідне тактичне припинення вогню», а не тривала польсько-українська угода.
Польща на всіх рівнях заявила українській стороні, що не приєднається до жодних ініціатив, які змусять Україну поступитися Росії. Коротким випробуванням цієї обіцянки стала зустріч Веймарського трикутника — Польщі, Франції та Німеччини — в лютому 2022 року в Берліні. На ній Анджей Дуда відмовився підписати декларацію, що закликала Україну виконати Мінські угоди. Дуда назвав це «пасткою Путіна».
Президент Польщі Анджей Дуда виступає під час спільної пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом перед зустріччю Веймарського трикутника в Берліні, 8 лютого 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Він також ніколи особисто не зустрічався з очільником Кремля і вважав це принциповим питанням.
4
З огляду на неминучу загрозу війни Анджей Дуда включився в міжнародні переговори. Зокрема, він брав участь у форматі зустрічей «10+1», організованих США.
До початку вторгнення відбулося три таких онлайн-зустрічі — 24 січня, 11 та 18 лютого 2022 року.
Особливо важливою була розмова 11 лютого. Дуда виступив за жорсткі санкції проти Росії, зокрема за удар по російській валюті. Він переконував, що в разі нападу слід обвалити рубль і заявити, що Україні постачатимуть дедалі смертоноснішу зброю. Польща, на відміну від інших країн, не мала механізмів для економічних санкцій проти Росії, а тому була готова стати перевальним пунктом. Дуда також хотів виключити Росію з міжнародного культурного обміну і спорту. Згодом ідею спортивних санкцій підтримала Урсула фон дер Ляєн.
Віртуальна зустріч, організована Джо Байденом на тлі нарощення Росією військ на кордоні України. Зокрема, в ній взяв участь і Анджей Дуда, 24 січня 2022 року.
NATO / Website
5
За день до повномасштабного вторгнення Анджей Дуда запланував приїхати в Київ. Разом з президентом Литви Гітанасом Наусєдою він хотів особисто підтримати волю українців до опору і гарантувати, що в України буде зброя. Плани про візит тримали в таємниці.
Тристороння зустріч президентів України, Литви та Польщі в Києві, 23 лютого 2022 року.
president.gov.ua
Це була також остання можливість зустрітися з командою польського посольства. На відміну від усіх країн-союзниць, Польща залишила в Києві свого посла, попри всі ризики. Кумох розповідає, що особисто ініціював це рішення, хоча воно стосувалося його давнього близького друга. Його підтримали президент і тодішній міністр закордонних справ Польщі. Польща сигналізувала, що вірить в ефективну оборону України.
За два дні після початку великої війни Анджей Дуда закликав надати Україні швидкий шлях до членства в ЄС, включно зі статусом країни-кандидата. Це мало підтримати моральний дух України та показати її перспективне повоєнне майбутнє. Таку ж заяву 28 лютого опублікували ще сім президентів Центральної та Східної Європи. Відмовилися лише Угорщина та Румунія — через технічні причини. Польща також знайшла підтримку в президента Словаччини Зузани Чапутової.
Того ж дня Україна подала заявку на членство в ЄС.
Володимир Зеленський підписує заявку України про членство в Європейському Союзі, 28 лютого 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
6
Попри всю допомогу Україні, Польща діяла насамперед у власних інтересах. Вона розглядала передачу озброєння не як «подарунок», а як засіб боротьби проти країни, яка може загрожувати незалежності Польщі. Водночас Анджей Дуда завжди ставив на перше місце події на Волині. Вирішення цього питання між Україною та Польщею триває досі.
Підтримка польським суспільством біженців і активна допомога Україні підвищили авторитет президента Дуди. Після вторгнення він став одним із найшанованіших лідерів на Заході. Коли він критикував інші країни — це дуже серйозно сприймали місцеві медіа, його слова мали вплив.