Люди часто думають, що корупція — це мільярди, політики, корпорації, грошові хабарі. Але корупція — це коли хтось використовує свою владу і повноваження задля особистої вигоди. Наприклад, людина мала дати мені довідку, але каже: «Не дам, поки не даси шоколадку». Це дрібниця, але з таких дрібниць раніше складалося повсякденне життя багатьох українців.
Люди самі нерідко готові дати хабар, якщо сума невелика, а покарання малоймовірне. Є дослідження, у якому людям пропонували уявити різні побутові ситуації — наприклад, отримати водійські права або довідку від лікаря, який не хоче швидко її видавати. У кожному сценарії змінювали умови: розмір хабара, час очікування послуги, ризик того, що про хабар дізнаються інші. Виявилось, що коли хабар невеликий, а ризик бути покараним низький, люди частіше погоджуються його дати.
60% українців вважають, що корупція зростає, але лише 15% стикалися з нею особисто. Тобто більшість людей надають проблемі корупції великої ваги, хоча самі з нею не стикаються. Головним джерелом зла люди вважають саме політичну корупцію, з якою безпосередньо вони не стикаються.
Про корупцію треба говорити дескриптивно, а не нормативно. Тобто краще показувати конкретні цифри й констатувати факти, ніж домішувати в тему емоції та гасла. Якщо щодня говорити, що ми долаємо корупцію, ефект буде зворотний — зʼявиться атмосфера недовіри. Це називають backfire.
Корупцію в Україні постійно жваво обговорюють — так вона потрапила в топ тем. Візьмемо нещодавні антикорупційні протести — більшість людей дізналися про проблему через ЗМІ та соцмережі. Багатьох обʼєднало відчуття несправедливості: «погані» щось зробили, а «хороші» хочуть це змінити. Саме це вивело людей на вулиці. І цей момент треба використати для максимально конструктивного діалогу про суть проблеми, а не для поширення політичних тез.
Люди шукають одне «магічне» пояснення природи корупції. Є три основні версії. Перша — це людська природа: люди скрізь хочуть отримати вигоду й обійти правила, аби швидше щось отримати. Друга — культура: у деяких суспільствах звикли вирішувати питання через знайомства і домовленості. Якщо держава погано працює, люди будують такі звʼязки — через кумівство, домовленості або хабарі. Третя — політика і несправна система: коли влада не працює, люди користуються дірками в системі.