У день теракту, 29 липня, Служба безпеки України оприлюднила кілька аудіоперехоплень. У них бойовики так званої «ДНР» між собою казали, що вибухівку заклали всередині колонії. Вони не чули звуків ракетного удару — не було характерного свисту чи вибуху зовні. Також у перехопленнях ідеться, що напередодні в барак, який найбільше постраждав, навмисно перевели окремих людей. Це був перший вагомий доказ, який Україна представила світу того ж дня.
Для міжнародної спільноти потрібне було офіційне незалежне розслідування. Через п’ять днів після теракту генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення спеціальної місії для розслідування вибуху в колонії. Вона мала зібрати докази на місці теракту, поспілкуватися з полоненими і персоналом колонії та провести незалежне розслідування. Місію створили за запитом як України, так і Росії, аби зберегти нейтралітет.
Міжнародний комітет Червоного Хреста теж попросив у російської сторони доступ до місця вибуху. Втім, не для розслідування, а щоб надати допомогу пораненим і забрати тіла загиблих для належного обліку. ООН підтримувала діяльність МКЧХ — як єдиної міжнародної організації, що має опікуватися військовополоненими.
Поки міжнародні організації готували офіційне розслідування, незалежні аналітики й журналісти почали вивчати обставини трагедії. Менш ніж за місяць після вибуху американський телеканал CNN опублікував власне розслідування. Воно базувалося на аналізі фото- і відеоматеріалів, супутникових знімках до і після вибуху, а також висновках судових експертів і фахівців зі зброї. Вони дійшли висновку, що версія Росії про удар HIMARS — малоймовірна. Експерти не підтвердили застосування цієї зброї, але й не змогли точно сказати, що спричинило загибель полонених.
Саме в цьому матеріалі вперше прозвучала версія, що Росія могла використати термобаричну зброю — вакуумну бомбу, яка спочатку вбирає кисень з повітря, а потім створює сильну ударну хвилю й високу температуру. Саме цю бомбу могли застосувати всередині барака.
Колонія № 120 в Оленівці — кадри ззовні та зсередини. Саме тут 29 липня 2022 року стався вибух у бараці з українськими військовополоненими.
reuters.com / «Бабель»
ООН наполягала на початку розслідування безпосередньо на місці теракту. Хоча Слідчий комітет Росії прибув туди майже одразу і міг замести сліди, навіть через кілька місяців Росія не надала МКЧХ і місії ООН повного й безперешкодного доступу до місця трагедії. Через це розслідування так і не розпочалося. Сам Слідчий комітет Росії з 13 серпня 2022 року публічно не звітував про перебіг розслідування.
Пʼятого січня 2023 року Антоніу Гутерреш офіційно розформував місію через відсутність безпекових гарантій і умов для роботи на місці трагедії. Місія формально існувала близько п’яти місяців (майже 156 днів), але так і не змогла виконати своїх завдань. За три роки доступу до території колонії не отримала жодна міжнародна організація.
У жовтні 2023 року ООН офіційно відкинула версію Росії про те, що причиною вибуху в колонії були американські ракети HIMARS, які нібито використали українські військові. У звіті Управління ООН з прав людини сказано, що Росія не надала жодних доказів цієї версії. Водночас за три роки жодна міжнародна організація офіційно не визнала, що теракт був саме спланованим Росією, а не через необачність окремих людей.
У 2023—2024 роках «Спільнота Оленівки» та незалежні правозахисники проводили своє розслідування теракту в Оленівській колонії. У грудні 2024 року вони попросили Міжнародний кримінальний суд розслідувати масове вбивство і катування українських військовополонених. До звернення додали докази воєнного злочину. У рамках розслідування також встановили імена осіб, які, ймовірно, до нього причетні. Проте дотепер рішучих дій з боку суду не було, а часових обмежень на відповідь немає.
Імовірно, причетні до теракту:
Начальник колонії Сергій Євсюков (ймовірно, загинув 9 грудня 2024 року в Донецьку) та його заступник Дмитро Нейолов;
Директор Державної служби виконання покарань Мін’юсту «ДНР» Юрій Дорошенко;
Директор Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) РФ Аркадій Гостєв, його заступники Валерій Боярінєв і Рустам Степаненко;
Керівник угруповання ФСВП у «ДНР» Кирил Попов;
Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін та його заступник Костянтин Корпусов;
Командувач Південним угрупованням військ РФ в Україні у червні-вересні 2022 року Сергій Суровікін.
Родини полонених з бараку «200» започаткували День памʼяті загиблих у теракті. Згодом ініціативу розширили — це мав бути день вшановування всіх, хто загинув у російському полоні. Перша петиція визнати його офіційно зʼявилася 11 липня 2023 року. Вона набрала необхідну кількість голосів, але у відповіді йшлося, що «новий день памʼяті може перевантажити календар». Лише 22 липня 2025 року день памʼяті офіційно затвердили. Його відзначатимуть щороку 28 липня.
Хоча офіційно Україна каже про щонайменше 53 загиблих, точна кількість досі невідома. Ідентифікувати та поховати вдалося 47 оборонців. У полоні також перебувають приблизно 50 важкопоранених внаслідок теракту.
Зі списків відомо, що в бараці були лише бійці «Азову», проте в «Спільноті Оленівки» наголошують, що російські списки не можна вважати цілком достовірними. Нині немає жодних свідчень про те, що там були бійці інших підрозділів, але й точної поіменної кількості загиблих і вцілілих теж немає.
Після теракту в колонії Оленівки родичі полонених «Азову» вийшли на перші акції підтримки, Житомир, 1 серпня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»