Підписавши закон, Володимир Зеленський торкнувся «свіжої рани», бо тема вступу України до ЄС і без того була хиткою, пише Der Spiegel. Політолог Маттіа Неллес каже, що протести можуть перерости в серйозну загрозу для самого президента й для країни, якщо він продовжить вперто й незграбно реагувати на критику. Die Zeit називає події вівторка найбільшим внутрішньополітичним потрясінням за останні роки. Видання вважає, що рішення Верховної Ради лише підтверджує звинувачення Зеленського в авторитарних тенденціях. Втім, самі протести поки не становлять реальної загрози для його влади, бо вони «обмежені активним громадянським суспільством, яке ставилося до нього з великим скептицизмом з моменту його перемоги на виборах».
На тлі цього французький щотижневик L’Express наголошує, що боротьба за українську демократію йде не лише на фронті, а й усередині країни. Видання цитує молодих мітингарів у Києві: «Ми роками працювали над тим, щоб наблизитися до Європи, лише для того, щоб за один день повернутися на 10 років назад».
Учасники протестів називають рішення влади порушенням «червоної лінії». Після Революції Гідності українці не готові миритися з тим, що хтось може бути вище закону — про це йдеться в репортажі The Washington Post з Києва. Видання зазначає, натовп кипів від люті людей, що пережили майже 3,5 року жахливої війни, щонічних атак безпілотників, втрати близьких і тепер мають зіткнутися зі страхами, що їхня країна відмовляється від тих самих цінностей, за які борються та гинуть її люди. Видання припускає, що це символізує зростаючу дистанцію Зеленського від покоління, яке започаткувало нову демократичну еру після подій 2014 року.
Про це каже і The New York Times, описуючи, як у вівторок ввечері сонце сідало на пагорбі трохи вище Майдану — у тому ж місці, де понад десять років тому почалися демонстрації проти Віктора Януковича, які й призвели до його усунення. Видання також цитує колишнього депутата Мустафу Найєма, який назвав момент «сумним і небезпечним», бо Україна, за його словами, «повертається у той же стан», проти якого тоді боролася. А 31-річна Катерина Амеліна розповіла, що її чоловік зателефонував з фронту, засмучений новинами про парламентське голосування: «Мій чоловік в окопах, і це рішення — не те, за що вони борються». NYT зазначає, що в Україні поширилася думка, що президент і його адміністрація замкнулися в собі, втративши зв’язок із народом.
Чому Володимир Зеленський вирішив відкрити внутрішній фронт саме в такий складний момент війни, коли тривають перемовини про посилення міжнародної підтримки після приходу Дональда Трампа до влади — це питання звучить в іспанському медіа El Confidencial. Воно наголошує, що навіть всередині країни це рішення виглядає незрозумілим, раптовим і здається повною катастрофою. Видання не виключає, що це пов’язано з особистими мотивами, а саме справою близького до президента Олексія Чернишова, а також розслідуваннями щодо партнерів Зеленського по «Кварталу 95».
Перші шпальти німецьких видань, присвячені темі антикорупційних протестів в Україні.
«Підступний ворог України: її власне керівництво», — під таким заголовком Politico опублікувало статтю, в якій звинувачує команду Зеленського в поступовому захопленні всієї влади протягом кількох останніх місяців. Офіс президента намагається послабити керівні та регіональні інституції, включно з парламентом, залякати критиків, намагаючись змусити їх замовкнути. Ворогів влада обзиває російськими маріонетками. Джерела Politico теж вважають, що це пов’язано зі зростанням антикорупційного тиску на оточення Зеленського — видання також згадують про розслідування щодо Чернишова та фігур, пов’язаних із «Кварталом 95». «Це логічна кульмінація затягування гайок у себе вдома. Новий наратив простий: або ти із Зеленським, або ти російський агент», — пише видання.
Володимир Зеленський робить Україну більше схожою на ворога, з яким вона бореться, і менше на країну, якою вона прагне стати, — про це йдеться в матеріалі The Economist. Видання називає підписання закону Володимиром Зеленським стратегічною помилкою та каже, що терпіння виборців Заходу не безмежне. Підтримка України й так слабшає, особливо на тлі повернення Дональда Трампа та зростаючого тиску на Європу. Якщо Київ почне нагадувати ту корумповану автократію, від якої намагався відійти після Майдану, — захищати його буде дедалі важче. The Economist також критикує Захід за надмірну поблажливість до Зеленського: його героїзм на початку війни змусив лідерів заплющувати очі на «зростаючий список невдач».
Західні партнери хотіли переконати Зеленського змінити курс. Про це стало відомо відразу з двох статей ― від The Economist та Financial Times. Європейський Союз прямо тиснув на Київ: комісарка Марта Кос попереджала в соціальних мережах перед підписанням закону, що це зашкодить євроінтеграції. За даними FT, у вівторок Зеленському особисто дзвонили Емманюель Макрон і президент Євроради Антоніу Кошта, намагаючись відмовити його. Тим часом послів G7 під час зустрічі з представниками української розвідки понад дві години тримали без телефонів — один із дипломатів назвав це спробою «змусити їх замовкнути» й завадити інформувати свої уряди про стрімкі події в Києві.
Німецьке Der Spiegel пише, що через скандальний закон євродепутати ставлять під сумнів як євроінтеграцію України, так і фінансову допомогу. Даніель Фройнд від партії «Зелених» нагадав: 40% держбюджету України фінансує ЄС. Транші можуть зупинити, якщо Київ «рухається не в той бік».
Загалом на кризу довкола тиску на українську антикорупційну систему звернули увагу медіа по всьому світу. Бразильське видання Estadão зазначає, що Зеленський зіткнувся з першим серйозним внутрішнім викликом з початку повномасштабної війни. Times of Malta згадує протести по всій країні. Сингапурське The Straits Times передрукувало матеріал Reuters про те, як молодь знаходить свій голос у протестах. А новозеландське NZ Herald опублікувало в себе статтю The Washington Post, в якій йдеться про те, що раптове рішення українського лідера підірвати роботу антикорупційних органів у Києві здивувало союзників і завдало тривалої шкоди амбіціям вступити до ЄС. Найбільша шведська щоденна газета Dagens Nyheter підсумовує, що після хвилі критики Зеленський оголосив про новий законопроєкт для збереження незалежності НАБУ і САП.
«Насолодилась» подіями в Україні й угорська пропаганда. Наприклад, рупор правлячої партії Fidesz та улюблене видання Віктора Орбана Magyar Nemzet пильно слідкував за кризою, опублікувавши одразу низку матеріалі. Їхні назви, наприклад, такі: «Зеленський та його люди вигадують жалюгідні виправдання», «Україна завдає Заходу удару в спину», «Навіть Брюссель соромиться будівництва Зеленським автократичного режиму».