Давайте спершу розберемось: хто в Міністерстві оборони буде вносити підприємства в Перелік підприємств оборонно-промислового комплексу, які і матимуть пільги?
Не знаю. Їх визначить міністр оборони. Думаю, це буде колегіальний орган МО. Це все буде в підзаконних актах, їх ще буде багато, в них пропишуть конкретні директиви. Якби цей закон з’явився в 2022 році, йому б усі раділи. Зараз [між владою та активістами] багато конфліктів і недовіри, хороша ініціатива сприймається як зрадофільська. Я був на понад 100 заводах. Сто двадцять три депутати підписали [законопроєкти як ініціатори], бо ми підтримуємо нашу головну складову безпеки і ВВП. Замість цього отримуємо звинувачення у зраді.
А як буде формуватися Перелік? Бачу, що є кілька вимог до підприємця: не менше 90 відсотків доходу має отримувати саме від оборонки, має сплачувати податки. Будуть якісь іще?
Законом, напевно, було б неправильно давати вичерпний перелік, бо тоді ми втратимо маневреність. Взагалі [ми придумали Defence City] тому, що Україна має бути країною зброярів. Далі десь пів року ми зустрічалися з асоціаціями, профільними підприємствами на засіданнях комітету [Верховної Ради], я очолював робочу групу. [Спочатку] не було чіткої концепції [як посилити індустрію]. У нас було багато ітерацій. Промисловість хотіла повної недоторканності. Ми шукали баланс.
У країні за три роки війни в оборонці з’явилося понад тисячу нових виробників. Є кейси, коли люди збудували сучасні підземні приміщення для заряджання боєприпасів. Але на них заводять кримінальні справи за те, що вони побудували щось не за проєктом, чи не оцінили вплив на довкілля, або не дотримуються законів про охорону праці. Люди були вимушені порушувати [законодавство], щоб захистити виробництво. Вони розуміли, що рано чи пізно буде якась амністія, бо головне ― це поставки [на фронт]. Ми хочемо, щоб цей проєкт поширювався на доброчесних виробників зброї.
Українські виробники після початку повномасштабного вторгнення почали розробляти різні дрони. А також іншу зброю.
Militarnyi / «Бабель»
А як ви збираєтесь вирізняти доброчесних?
Формально доброчесний виробник виглядає так: він не має податкових заборгованостей, не має виконавчих проваджень, не має затримок перед замовником. Посередники, прокладки — це все до таких виробників не відноситься. Недоброчесні аферисти, які оточили Міністерство оборони ще з часів [колишнього міністра оборони Олексія] Резнікова, під таку амністію не потраплять.
При цьому нам важливо [із водою] не виплеснути дитину. Сьогодні виробник ракетного обладнання має 8 кримінальних проваджень, всі вони до корупції не мають жодного стосунку, наприклад, не так землю відвели. Чого ми хочемо — снарядів чи дотриматися всіх правил?
Підприємства хотіли, щоб до них взагалі не можна було заходити. Вони казали, що за [колишнього президента Віктора] Януковича був перелік [особливих] підприємств, і щоб почати їх перевірку, потрібен був підпис особисто Януковича. Потім [міністр оборони Дмитро] Саламатін це скасував. Але зараз це не спрацює. Тому ми запропонували зробити так: якийсь районний прокурор не зможе порушити справу, а лише генеральний прокурор — він візьме на себе політичну і юридичну відповідальність.
Чому б тоді просто не написати в законі, що декриміналізація не поширюється на злочини, пов’язані з корупцією? Зараз там такого немає.
Це гарна ідея. Я не знаю чому. Але точно можу сказати, що між першим і другим читанням законопроєкт все одно зміниться. Defence City передбачає зміни і до податкового кодексу, і до митного, і регуляторні. Оця кримінально-процесуальна складова виглядає найбільш скандальною. [Голова комітету ВРУ з питань правоохорони Сергій] Іонушас каже, що там криво прописані зміни КПК.
Ініціатива йшла з парламенту. В парламенті працює робоча група, де, наприклад, є Галя Янченко, вони возяться з проблемами ОПК. [До групи доєднався міністр оборони Рустем] Умєров, з яким у антикорупціонерів конфлікт. Вони кажуть, що генеральний прокурор — це не запобіжник. Якщо він не запобіжник, то чому рекордна кількість народних депутатів є суб’єктами кримінальних розслідувань?
Для того щоб порушити провадження щодо тільки-но релокованого підприємства, прокурору треба буде їхати в Київ, пояснити генпрокурору, чи справді є склад злочину. Зараз єдині, в кого є гроші — це оборонні підприємства, тому всі зграями на них нападають.
У законопроєкті також дуже розмито прописані умови декриміналізації. Поняття «значна суспільно корисна мета» і «укріплення обороноздатності» — це дуже абстрактно. Як це все буде визначатися?
Ми хочемо, щоб Міністерство оборони визначило, що їм потрібно. Наприклад, зараз іде війна дронів, відповідно дрони, високоточна зброя — це пріоритет, тож напевно ці виробники будуть пріоритетними. Завтра зʼявляться роботизовані платформи зі штучним інтелектом — змінювати закон? Ми задаємо рамку, а Міністерство оборони вже вирішить, хто значний, а хто ні — своїми підзаконними актами.
Ми не робимо цей закон під [міністра оборони Рустема] Умєрова. Індустрія тікає з України. Вже 17 підприємств релокувалися за кордон. НАБУ зараз «доганяє» найбільшого і найкращого виробника тепловізійних прицілів Archer — мовляв, вони не виробляють нічого, а лише збирають китайські комплектуючі. Це маячня, у них свої матриці! Тож підприємство було вимушене релокувати виробництво в Чехію. Ми своїми руками вигнали підприємство топового світового рівня.
Приціли української компанії Archer.
Getty Images / «Бабель»
Давайте на прикладах. Візьмімо справу директора Леоніда Шимана. Його завод ставив не ті хвостовики на міни, неправильно зберігав порох, і міни не спрацьовували. Можна сказати, що він просто хотів швидко виконати контракт і все робив на благо оборони. Це декриміналізують чи ні?
Якщо є доведений умисел, звичайно [ні]. Насправді, правоохоронці мають довести що [в нього був злочинний] намір. Ще є тонка межа [між сталим виробництвом] і [виробництвом] нового продукту, якого раніше не існувало. Наприклад, є виробник, який розробляє, скажімо, «тротил 2.0». Сила ударної хвилі — вдвічі вища [ніж у звичайної вибухівки]. Немає ні ДСТУ, нічого. Хлопці на колінці зробили новий продукт, випробовують на гроші благодійників. Як тільки вони отримають бюджетне замовлення — одразу будуть кримінальні справи. Чому? Немає [відповідної процедури] сертифікації. Де баланс?
Затримання одного з фігурантів справи про поставку бракованих мін.
Facebook / Служба безпеки України
Ще одне питання про зміни до КПК. Проєкт закону пропонує, щоб клопотання про обшук розглядали разом із людиною, у якої той обшук будуть проводити. Це ж суперечить самій меті обшуку.
Так, у цій частині проєкт недосконалий. Голова комітету [ВРУ з питань правоохорони Сергій] Іонушас вже сказав, що буде реєструвати альтернативний проєкт, щоб мати місце для маневру і виписати все правильно. Я розраховував, що комітет буде майданчиком, де ми знайдемо золоту середину між тим, як заспокоїти виробників, і збереженням мети цих слідчих дій.
Якщо всі дані в реєстрах будуть закриті, вся інформація про діяльність оборонки буде закрита, чи матиме Антикорупційна рада Міністерства оборони, наприклад, можливість контролювати закупівлі?
Ну є ж вісім правоохоронних органів, якісь громадськості подобаються, якісь ні, але вони все досліджують. Ще є перевіряючі органи...
Але врешті-решт усе вирішує генеральний прокурор. Це може викликати недовіру... Як громадськість може це контролювати?
[Як із зараз], методами громадського контролю. [Члени] громадської ради при Міністерстві оборони мають право отримати допуск до державної таємниці і ознайомитися з контрактами. Запитайте, скільки членів ради отримали доступ до державної таємниці. Ви будете здивовані. Бо говорити і працювати — це різні речі. Доступ до державної таємниці передбачає, що треба повідомляти заздалегідь про всі перетини кордону, виконувати певні зобов’язання. Ніхто з цим не хоче звʼязуватися. Тихенько собі в WhatsApp передають таємні документи, підставляючи себе під кримінальні справи. А коли почнуть когось за це «наздоганяти», вони скажуть, що громадській раді мстяться за те, що вони корупцію викривали. Хай отримують доступ [до державної таємниці] і контролюють.
Коли ви хочете виносити проєкти, пов’язані з Defence City, на голосування?
Планували 15 липня голосувати за основу. Але можливо, винесемо три інші частини — податкову, митну і регуляторну. А по цій скандальній [частині], про кримінальну відповідальність, будемо шукати компроміс.