Командування ВПС США роками тролило новачків «секретною» доповіддю про інопланетян — а повірив увесь світ. Що? Так: історії про НЛО — це великий державний пранк (а також шахрайство і марнославство)

Результати розслідування можна підсумувати так: прибульців не існує, але в землян є почуття гумору.

Є дві новини — сумна і весела. Сумна новина полягає в тому, що в американського уряда немає жодного документально підтвердженого випадку контакту з інопланетянами або зразка інопланетних технологій. Немає уламків двигунів, немає неймовірних сплавів, немає тіл прибульців, інопланетних лазерів, фазерів і мазерів, а також справжніх відеозаписів польотів обʼєктів, які «перегортають наші уявлення про можливе і неможливе». Так виглядає сумна новина.

Весела новина полягає в тому, що серед американських військових найвищого рівня є люди з чорним почуттям гумору і смаком на розіграші. На жаль, ми (поки) не знаємо їхніх імен — але можемо бачити результати їхньої діяльності.

Правда десь поруч! І вона полягає в тому, що Командування ВПС США кілька десятків років тролило офіцерів-новачків, які щойно отримали допуск до державної таємниці. Їм влаштовували презентацію «слідів інопланетян» з добре фальсифікованими знімками та відео. Тисячі з них повірили в цю «таємницю». Деякі повірили в неї настільки, що боялися за своє життя, якщо вони кому-небудь про це розкажуть. Утім, деякі з них переповідали побачене своїм друзям і знайомим. Від них історії про прибульців витікали в медіа та «розслідування» активістів-уфологів і навіть у свідчення колишніх військових, які доповідали в Конгресі під присягою.

Напевно, найбільш відомим серед таких колишніх американських військових є Лу Елізондо. У 2024 році він випустив автобіографію, яка одразу стала бестселером. Якщо їй вірити, Елізондо народився в сімʼї кубинського революціонера, який бився проти диктатури разом з Фіделем Кастро, потім перейшов в опозицію, брав участь в операції в затоці Свиней, відкрив ресторан у Сарасоті та одружився на моделі Playboy. Елізондо навчався в кадетській школі, працював вишибалою в барі, заробив на навчання в коледжі. Після коледжу завербувався в армію і там, як пише Елізондо, відомий саєнтолог навчив його паранормального «дистанційного бачення» — вміння бачити обʼєкти на відстані в сотні кілометрів.

У 2009-му Лу Елізондо нібито завербували в «Розширену програму ідентифікації аерокосмічних загроз», де він працював багато років. Відомо, що після виходу з державної служби Елізондо злив журналістам найбільших американських газет три відео невідомих літаючих обʼєктів (так звані FLIR, GIMBAL і GOFAST). Знову ж таки, достовірно відомо, що ці відео справжні, їх робили пілоти авіаносних груп.

Звідки він дістав ці відео? В автобіографії Елізондо стверджує, що два з них (GIMBAL і GOFAST) він отримав у результаті спеціальної операції, яку сам і організував. Ударна група з атомним авіаносцем у супроводі крейсерів та есмінців пройшла Атлантикою і тим самим привернула увагу «наших немісцевих друзів». Операцію, пише Елізондо, узгодили через Обʼєднаний комітет начальників штабів. Ті самі відео вони отримали електронною поштою від Командування сил флоту США.

Після звільнення з державної служби Лу Елізондо почав збирати медійні дивіденди зі своєї професійної діяльності. У 2019 році він став ведучим передачі про літаючі тарілки на каналі History. Минулого року він видав автобіографію, зʼявився в подкасті Джо Рогана і не тільки в ньому. У кількох великих подкастах Елізондо сумарно зібрав шість мільйонів переглядів — жодних сумнівів, вони допомогли зробити його автобіографію бестселером.

Найцікавіше, на чому наголошує Лу Елізондо в подкасті Джо Рогана, — це те, що американський уряд приховує велику кількість якісних відео і фотографій, на яких невідомі обʼєкти показані з різних ракурсів у роздільній здатності 4k. Нетривіальність ситуації полягає в тому, що він може бути правий — але з уточненням: ці відео і фотографії, найімовірніше, є частиною багаторічного військового пранку. Сам же Лу Елізондо виглядає як талановитий шахрай, який скористався обставинами.

Американський уряд дійсно досліджував НЛО у двох дюжинах програм різного ступеня таємності. Перша з них зʼявилася в 1947 році. Свої комісії та групи дослідників в різні роки створювали командування Морських та Повітряних сил, ЦРУ, Міністерство оборони.

AARO — остання така програма, вона з’явилася три роки тому. Кілька сенаторів, зокрема й тодішній віцеголова комітету з розвідки Марко Рубіо, зобовʼязали уряд створити «Офіс дослідження аномалій в усіх доменах» (AARO) — на землі, у повітрі, у космосі та під водою.

Директором цієї програми та його першим заступником стали досвідчені інженери з багаторічним досвідом у сфері національної безпеки. Вони отримали найвищі рівні доступу до державної таємниці та допомогу Розвідувального співтовариства США, куди входять розвідки всіх міністерств і відомств. Команда приблизно із 40 людей підняла таємні та відкриті архіви, провела майже тридцять інтерв’ю. Вона розібрала всі відомі кейси НЛО — і не знайшла жодних слідів інопланетян. Але це не означає, що вона не знайшла нічого цікавого. Навпаки: в архівах знайшлися сліди пранків, операцій прикриття та ймовірного шахрайства.

Наприклад, ця група перевірила результати роботи всіх своїх попередників — зокрема й тієї програми, у якій працював Лу Елізондо. Стислий (на півтори сторінки), але неймовірно цікавий опис того, що відбувалося в програмі, де працював Елізондо, можна знайти в нетаємній версії доповіді AARO.

«Розширена програма» (AATIP), куди найняли Лу Елізондо, справді існувала у 2009—2012 роках. Пошуком «летючих блюдець» вона не мала займатися, а мала досліджувати потенціал новітніх аерокосмічних технологій. Для цього уряд виділив їй $22 мільйони. Контракт на засвоєння цих грошей отримала приватна космічна компанія відомого на той час підприємця Роберта Бігелоу.

Роберт Бігелоу займався готельним бізнесом, розробляв експериментальні модулі для Міжнародної космічної станції та був завзятим прихильником теорії про те, що прибульці вже відвідали Землю і перебувають серед нас. Щоб довести це, він навіть придбав відоме «паранормальне» ранчо у штаті Юта — сенсаційні публікації про прибульців на цьому ранчо місцеві газети публікували ще з кінця 1970-х років.

Його компанія й отримала державний контракт. Не до кінця зрозуміло, чи пішла хоч якась частина з $22 мільйонів на дослідження саме новітніх технологій. Але з доповіді AARO зрозуміло, що компанія Бігелоу досліджувала на ранчо «сумеречні фігури» та невідомих «істот», використовувала те саме «дистанційне бачення» і збиралася найняти екстрасенса, але не встигла — у 2012 році військові закрили AATIP. Після цього Бігелоу через знайомого конгресмена намагався вибити в уряду ще грошей на «інтелектуальні дискусії» про існування прибульців, але в нього нічого не вийшло.

Ранчо залишалося у власності Бігелоу ще кілька років. Після того як на ньому засвоїли державний контракт, сенсаційні чутки про місцевих інопланетян почали експлуатувати телевізійники. У 2013-му на ранчо зняли спеціальний випуск комедійного реаліті-шоу — там майже всерйоз шукали прибульців. Ведучим цього шоу був Джо Роган.

Отже, ми маємо дві версії того, що відбувалося з дослідженнями НЛО, до яких був причетний Лу Елізондо, — його власну і версію AARO.

Або Лу Елізондо, який володіє паранормальними здібностями, організував операцію з ударною авіаносною групою в Атлантичному океані й отримав відео з кораблями прибульців. Або Лу Елізондо допоміг спритному підприємцю засвоїти мільйони доларів на державному контракті, а після звільнення зі служби вирішив побудувати карʼєру в медіа, використавши армійські відео, на яких зафіксовані птахи, розвідувальні дрони або хмари. (Правда десь поруч!)

Кейс із дослідженням паранормального ранчо за $22 мільйони навіть не є найцікавішим результатом роботи AARO. Найцікавіше стало відомо, коли коментарі американській пресі почав давати її керівник.

Донедавна програму очолював Тімоті Філіпс. Інженер за освітою, він багато років працював в офісі директора Національної розвідки. У квітні 2025 року він вийшов на пенсію і почав спілкуватися з пресою. У свіжому інтервʼю він розповідає, що під час роботи AARO не знайшла жодного сліду інопланетян. Але вона викрила багаторічний державний пранк — причому не один.

Наймасштабніший з цих пранків командування ВПС влаштовувало для новачків, які щойно отримали доступ до інформації з певним грифом секретності. Їх бріфували про розробку антигравітаційного двигуна на основі інопланетних технологій, показуючи сфальсифіковані, але якісні знімки та відео. Цей брифінг вважався чимось на кшалт обряду посвяти. Але дехто з них в нього повірив і, як каже Тімоті Філіпс, навіть роки по тому боявся про них розповідати.

Зрозумівши, що цей пранк існує вже не один рік, керівники AARO прийшли з доповіддю до Евріл Гейнс — тодішньої директорки Національної розвідки. У 2023 році за наказом Евріл Гейнс військові зупинили свій розіграш. Вони благали не ганьбити їх і не включати історію про пранк у нетаємну версію доповіді AARO — їм пішли назустріч.

«Світ став дивним, але ми в ньому всі разом», — вигукує Джо Роган на початку свого останнього стендапу для Netflix. «Я впевнений, що прибульці справді існують, — каже він далі. — Якщо їх немає, я відчую себе повним ідіотом. Я записав про них стільки дебільних розмов».

Бажаючи довідатись про літаючі тарілки, Джо Роган записував подкасти з колишніми пілотами винищувачів, парапсихологами, відставними аналітиками з армійської розвідки, документалістами, сенаторами. Він хоче їм вірити. Це добре відчувається, наприклад, коли він розмовляє з Луїсом Елізондо. В історії Елізондо повно слабких місць — але Джо Роган навіть не намагається випробувати її на міцність.

У березні 2023 року Джо Роган придбав будівлю старого театру в Остіні та відкрив там клуб стендап-комедії. За парадними дверима у фойє він повісив модель літаючої тарілки, відомої серед уфологів як Sport Model: один з американських конспірологів стверджував, що її залишки американський уряд досліджує в «Зоні 51». Щоб потрапити в зал, глядачі проходять під тарілкою — ніби ризикуючи бути вкраденими з нашої планети й опинитися дуже далеко від людей.

Але від людей подітися нікуди — від їхнього бажання володіти увагою натовпу, бажання відчувати свою особливість, бажання мати гроші й вплив та від їхньої готовності використати тих людей навколо, які хочуть їм вірити. Залишається тільки сміятися.