Розповідаючи про теперішні події в Лос-Анджелесі, американські медіа згадують про два інші великі протести в американській історії.
Перший відбувся в 1992 році в Лос-Анджелесі після того, як суд виправдав поліцейських, що жорстоко побили темношкірого Родні Кінга. Тоді загинули 50 людей, заарештували майже 12 тисяч, акції вирували в місті тиждень ― і теж залучили Національну гвардію, але на прохання губернатора штату.
Другий випадок ― мітинг 6 січня 2021 року у Вашингтоні, внаслідок якого натовп прихильників Дональда Трампа на короткий час захопив будівлю Конгресу. За це до тюрми потрапили понад 1 500 людей ― Трамп, повернувшись до влади, усіх їх помилував. Навіть тих, хто нападав на поліцію ― тоді внаслідок сутичок поранили майже 140 офіцерів. На таке вибіркове ставлення Трампа до мітингів звертає увагу видання The Wall Street Journal. Традиційно прореспубліканське, воно описує рішення Трампа залучити Нацгвардію скоріше критично.
Протести в Лос-Анджелесі 1992 року.
Getty Images / «Бабель»
Взагалі, підтримують дії Трампа з-поміж великих американських медіа хіба що Fox News. Там протести називають «бунтами» (riots), наголошують на хаосі в Лос-Анджелесі та цитують у заголовках Трампа, який запевняє, що без Нацгвардії місто «спалять дотла». Демократів на Fox News звинувачують у тому, що вони нібито неспроможні контролювати ситуацію і протидіють федеральній допомозі. Навіть WSJ зазначають, що більшість каліфорнійців проти депортації мігрантів, які не мають проблем із законом, навіть якщо вони у країні нелегально.
А переважна більшість інших медіа взагалі сприймають реакцію Трампа на протести критично. Наприклад, Financial Times зазначають, що спочатку, в неділю, у протесті брали участь не більше ніж двісті людей і все обмежувалось одним кварталом. І хоча місто майже не пошкодили, Трамп вирішив залучити Нацгвардію.
Спочатку протести проходили мирно. Напис на плакаті: «Нелегальні прибульці (закреслено), друзі, сусіди, однокласники, колеги, наймані працівники, сімʼя».
Getty Images / «Бабель»
FT також звертають увагу на провокаційну роботу міграційних служб. Наприклад, минулої пʼятниці, 6 червня, агенти затримували мігрантів у модному районі в центрі Лос-Анджелесу, де ті переважно шиють одяг. Наступного дня вони перенесли увагу на будівельний гіпермаркет Home Depot, де іммігранти зазвичай шукають роботу на будівництвах. Трамп заявляє, що заарештовують багато засуджених злочинців і членів кримінальних банд ― підтверджень цьому немає.
Мігранти пропонують свої послуги покупцю Home Depot, 2006 рік.
Getty Images / «Бабель»
Утім, іще важливіше за ці деталі ― чим мотивується Трамп. З одного боку, він очевидно хоче позбиткуватись із ліберальних Каліфорнії та, особливо, Лос-Анджелесу, які він часто описує як пекло на землі, оскільки штатом і містом керують демократи, пише The Washington Post. Також у такий спосіб Трамп, схоже, намагається мобілізувати своїх прихильників перед проміжними виборами до Конгресу наступного року. Нагнітання емоцій ― один з улюблених інструментів чинного президента США. «І, як це часто буває, опоненти Дональда Трампа грають йому на руку, ― каже WSJ республіканський соціолог Віт Айрс. ― Це саме така бійка, як він любить: його вороги несуть мексиканські прапори повз автівки, що палають».
8 червня протести стали насильницькими.
Getty Images / «Бабель»
«Відновлення порядку» в місті може бути лише побічним наслідком головної цілі Трампа ― радикалізувати політичні табори, пише The Economist. Саме конфронтація є метою, оскільки ані мер міста, ані губернатор штату, ані поліція Каліфорнії не вважали за потрібне залучати нацгвардійців. А ще вона може віднадити від протестів інші американські міста чи штати, опозиційно налаштовані до Трампа. І якщо це так, то наміри американського президента годі називати демократичними. «Не можу залізти в його голову, але це те, що робив би диктатор, ― каже The Washington Post конгресменка-демократка Зої Лофгрен. ― Якщо людей це не турбує, вони зможуть стати свідками того, як свобода в нашій країні зникатиме, ніби вода в піску».
Дональд Трамп говорить про події в Каліфорнії 9 червня. Він звинувачує керівництво штату й міста в тому, що ті нездатні контролювати ситуацію. Обидва очільники ― представники Демократичної партії.
Getty Images / «Бабель»
Медіа, які традиційно підтримують демократів, звертають увагу саме на це: влада США дедалі більше віддаляється від демократичних принципів. The Atlantic взагалі вважає ймовірним, що до наступного року спровокованих у «блакитних», продемократичних штатах заворушень побільшає. Це стане приводом для Трампа оголосити принаймні в частині США надзвичайний стан і розгорнути там війська ― та контролювати вибори.
Учасники протестів 8 червня.
Getty Images / «Бабель»
Тим часом медіа The Free Press, яке створила колишня редакторка NYT, у репортажі з протестів ділиться тривожним відчуттям змін. «Я був на десятках масових протестів на кшталт того, що вибухнув у Лос-Анджелесі, ― пише автор матеріалу. ― Те, що я побачив там у неділю, було іншим. Таке відчуття, ніби це може бути прелюдією до чогось ще гіршого. Перш ніж полетіло каміння, протестувальники кидали нешкідливі предмети, як-от порожні пластикові пляшки, й отримували від поліції ґумові кулі та світлошумові гранати. «Вони стріляли навмання», — сказав мені протестувальник Луїс Галлардо з Далласу».
Нацгвардійці та поліцейські після початку насильницької фази акції.
Getty Images / «Бабель»