Фільм «Молодий Сталін» заснований на однойменній книзі британського історика Саймона Себага Монтефіоре. Разом із режисером Гелою Баблуані він і написав сценарій до стрічки. У книзі, як і у фільмі, розповідається про зародження революційного руху в Російській імперії, у центрі якого опиняється Сталін. Колишній учень семінарії став бандитом і в 1907 році пограбував банк у грузинському місті Тифліс. Цей випадок увійшов в історію як одне з найбільших пограбувань у Російській імперії.
У центрі сюжету — дореволюційне життя Сталіна, коли він займався рекетом, пограбуваннями, підпалами та політичними вбивствами. За словами історика Монтефіоре, злочини та здобутки молодого Сталіна «набагато масштабніші, ніж ми можемо собі уявити». Сталін був не просто бандитом, він майстерно вів підпільну роботу і проникав у служби безпеки царської Росії, чим вразив Володимира Леніна. Саме рання біографія загартувала Сталіна й дала йому навички, які він потім використав, щоб стати одним із найкривавіших диктаторів в історії.
Фінансує фільм компанія Access Entertainment, засновником якої є Лен Блаватнік — мільярдер українського походження, що має американське та британське громадянство. За останні кілька років компанія вклалася в виробництво кількох середньобюджетних артхаусних драм: «Зона інтересів» про Голокост та «Конклав» про політичні інтриги у Ватикані. У біографії Лена Блаватніка є важлива для української аудиторії деталь — вже третій рік він перебуває під санкціями України. За що саме — невідомо.
Мільярдер Лен Блаватнік, 24 вересня 2024 року, Лондон, Англія.
Getty Images / «Бабель»
Хто такий Лен Блаватнік
Лену Блаватніку 67 років. Він народився в радянській Одесі, навчався в Москві, разом із родиною емігрував до США в 1978 році і продовжив навчання в Колумбійському університеті. В Америці він заробив перші статки і на початку дев’яностих, у часи приватизації, приїхав до Росії. Разом із колишнім однокурсником Віктором Вексельбергом він заснував інвестиційне підприємство «Ренова», яке вкладалося в російську промисловість. Однією з найбільш вигідних інвестицій Блаватніка стала купівля частки державної Тюменської нафтової компанії (ТНК). Із часом він став акціонером російсько-британської ТНК-ВР, а в 2013-му продав свою частку в цій корпорації за 7 мільярдів доларів. З того часу статки Блаватніка зросли до 37 мільярдів.
У нульових роках Блаватнік купував частки в компаніях, пов’язаних із шоу-бізнесом. У 2011 році, у розпал кризи музичної індустрії, він придбав лейбл Warner Music. Він також інвестував у десятки стартапів, включаючи Spotify та модний бренд Tory Burch. Блаватнік володів частками в російських «Амедіа» та «СТС-медіа», які продюсують і виробляють фільми, серіали і телешоу. (У 2014 році він намагався їх продати, але чи вдалося це йому — достеменно не відомо). За розрахунками Bloomberg у 2022 році, Блаватнік володів активами у Росії на суму пів мільярда доларів. Його речниця пояснювала це тим, що він намагався їх позбутися — але цьому перешкоджають його колишні російські партнери.
Багато років Лен Блаватнік вкладається в елітну нерухомість. Одна з його інвестицій — готель «Бельгроув» у Флориді, в партнерстві зі Стівом Віткоффом — спеціальним представником США з питань Близького Сходу.
booking.com
У 2018 році Блаватнік заснував благодійний фонд Blavatnik Family Foundation. Він вклав понад 320 мільйонів доларів у наукові дослідження, часто через університети Ліги плюща. Ще мільярд доларів Лен розділив між Гарвардом, Оксфордом, Єльським університетом, Стенфордом, коледжем Міддлбері, університетами Південної Каліфорнії та Колумбії. А у 2017 році один з корпусів британського музею мистецтва Tate Modern отримав ім’я Блаватніка — корпус був зведений на його пожертви.
Протестувальники біля галереї Tate Modern закликають мецената Лена Блаватніка захистити «свободу преси» в Ізраїлі. Активісти стверджують, що новинний канал, що належить мільярдеру, скасував програми з критикою уряду Ізраїлю.
Getty Images / «Бабель»
Після початку повномасштабного вторгнення Блаватнік кілька місяців ніяк не коментував війну. Однак у травні 2022 року в заяві, наданій Bloomberg компанією Access, зазначалося: «Пан Блаватнік та компанія Access Industries вважають, що те, що відбувається в Україні, абсолютно немислиме, і засуджують насильство, що триває». Він прямо не звинувачував Росію у вбивствах, однак задонатив «мільйони доларів благодійним організаціям, які допомагають українським біженцям». Він також фінансував проєкт з оцифрування архівних документів, пов’язаних з Голокостом в Україні для Меморіального центру «Бабин Яр» у Києві.