Конструктори арки над четвертим енергоблоком ЧАЕС передбачили багато ймовірних негативних сценаріїв — але не війну. Арка розрахована, щоб витримати землетруси, торнадо, пориви вітру. «Але на воєнні дії ми не розраховували», — каже колишній головний інженер американської компанії Battelle Ерік Шміман. Він 15 років присвятив будівництву Нового безпечного конфайнменту — і конструкцію на 40 тисяч тонн, як пише видання, вважають «сучасним інженерним аналогом єгипетських пірамід». Арка стала однією з найбільших і найдорожчих споруд у світі.
Будівництво арки.
Getty Images / «Бабель»
Чотирнадцятого лютого в арку влучив російський «шахед». Конструкція тліла тижні, і що займання ліквідували — повідомили лише 7 березня. У повідомленні також ішлося, що приблизно половина північної частини арки — пошкоджена. І хоча за межами укриття радіаційний фон залишається нормальним, виконувати свої функції повною мірою воно вже не здатне. Спеціалісти з МАГАТЕ пояснюють чому.
Влучання дрона в конфайнмент 14 лютого.
Офіс президента / Telegram
Арку звели в першу чергу для того, щоб безпечно демонтувати спершу радянський саркофаг, а тоді й самий 4 енергоблок електростанції. Спеціальні крани для цього під аркою вже стоять, до кінця 2025 року фахівці мали б скласти план першого етапу демонтажу обʼєкта. У підсумку через роки на місці знищеного вибухом реактора мала б зеленіти галявина. Однак під час демонтажу навкруги би летів радіоактивний пил — від нього й мала захистити арка. «Міжнародна спільнота витратила стільки грошей і часу на зведення цієї конструкції тому, що вони знають рівень радіаційної загрози під нею», — каже спеціаліст із ядерної безпеки Greenpeace Шон Бьорні. Він який відвідав ЧАЕС невдовзі після дронового удару.
Зупиняти радіоактивний пил мала б насамперед металева внутрішня оболонка Нового безпечного конфайнменту. Зовнішнья оболонка — мала захищати конструкцію від опадів. Між ними інженери розмістили кілька шарів ізоляційного матеріалу, який мав би тримати вологість на рівні не вище 40%. Інакше стінки арки іржавіли б і розгерметизувалися значно швидше. Спеціалісти розраховували, що арка прослужить сто років.
«Бабель»
Ізоляційний матеріал усередині, а особливо півтораміліметрова каучукова мембрана, виявились легкозаймистими. Тому пожежникам довелося вирізати обшивку і знищити значну частину мембрани. Без прорізання отворів було не обійтись, каже головний інженер Нового безпечного конфайнменту Артем Сірий. Тепер через них опади потрапляють і на радянський саркофаг. Він не був розрахований на довготривалу службу, і вже руйнується.
Наслідки пожежі й ліквідації тління.
Instagram / «Бабель»
Спеціалісти з ядерної безпеки Greenpeace та українські чиновники запевняють, що Росія скоїла окремий воєнний злочин — і щодо цього обстрілу потрібно вести окреме провадження. Російська сторона усі звинувачення в умисному обстрілі відкидає. При цьому очевидно, що росіяни використовують ЧАЕС як інструмент шантажу, пише Нью-Йорк Таймс. Численні дрони, які РФ запускає ледь не щоночі, часто пролітають Зону відчуження. «Дзижчання дронів — добре знайомий для нас звук», — каже Сірий. А Greenpeace у своєму звіті додає, що зі 107 пожеж, які сталися в Зоні відчуження торік, чотири пʼятих спричинені російськими дронами чи їх уламками. Іноді ці дрони пролітають просто над сховищем ядерних відходів ISF-2.
Обсяг робіт попереду величезний. «Відновити арку до стану перед ударом практично неможливо. Щоб наблизити її до нього, доведеться витратити сотні мільйонів доларів», — каже Сірий. Треба буде закрити діру від удару дрона — найбільша має площу в 50 квадратних метрів. Далі потрібно закрити менші діри, якимось чином відновити мембрану й знизити вологість між зовнішньою та внутрішньою оболонками арки. Ліквідовуючи загоряння і тління, пожежники залили туди чимало рідини.
Рятувальники гасять осередок тління.
Getty Images / «Бабель»
Через радіоактивність обʼєкта зробити все це на місці, скоріш всього, неможливо — у цьому сходяться і українські, й закордонні експерти. Можливо, доведеться знову на рельсах відсунути арку на 180 метрів від енергоблока — де її з безпекових причин і будували. Але поки що варто зробити те, що можна втілити швидко, приміром, заклеїти дірки матеріалом на кшталт промислового скотчу, пропонує Шміман. Тоді система вентиляції всередині арки зможе знизити рівень вологи й цим сповільнити темпи корозії споруди.
Щоб конструкція «Бабеля» не втратила міцності, підтримайте нас: https://babel.ua/donate.