Тексти

Прикордонників вдруге звинувачують у тому, що вони неефективно витратили 23 мільярди гривень на зброю. І вдруге це не так. Пояснюємо чому

Автори:
Катерина Коберник, Оксана Коваленко
Дата:
Прикордонників вдруге звинувачують у тому, що вони неефективно витратили 23 мільярди гривень на зброю. І вдруге це не так. Пояснюємо чому

Анастасія Лисиця / «Бабель»

У кінці грудня 2024 року Міноборони передало Державній прикордонній службі (ДПС) 23 мільярди гривень. Ці гроші забрали в Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яка, на думку міністерства, не встигала витратити виділений на неї бюджет. Антикорупціонери — голова ЦПК Віталій Шабунін і головний редактор «Наших грошей» Юрій Ніколов — назвали це аферою і заявили, що прикордонники та міністерство «бабки віджали» й планують «пиляти». Зокрема, Ніколов наголошував, що закуповувати зброю ДПС планує через сумнівну польську компанію PHU Lechmar — не виробника, а просто «прокладку» з поганою репутацією. Згодом зʼясувалось, що насправді Lechmar — відомий посередник на ринку зброї (детально про це ми писали раніше). Двадцять четвертого березня народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, який нещодавно став блогером-розслідувачем, опублікував відповідь ДПС на свій депутатський запит і заявив, що антикорупціонери були праві — Lechmar провалила поставки зброї за останніми контрактами. «Бабель» звернувся за поясненнями до ДПС — там кажуть, це неправда і маніпуляції. Розбираємо всі твердження депутата Железняка і пояснюємо, де він помилився.

Железняк каже: На 10 березня 2025 року дебіторська заборгованість за контрактамми з Lechmar була 26,5 мільярда гривень, і це доводить, що постачальник ненадійний.

Насправді це не так. Дебіторська заборгованість — це термін від оплати за продукцію до поставки у визначені контрактом строки. У випадку з Lechmar вона виникла автоматично після того, як ДПС перерахувала компанії 100% передоплати

Працювати зі 100-відсотковою передоплатою замовникам невигідно. АОЗ зазвичай намагалась зробити її мінімальною. Високою передоплата може бути, якщо, наприклад, замовник отримує дефіцитну зброю, на яку на ринку високий попит.
— 23 мільярди, і не свідчить про надійність чи проблемність польської фірми. Проблема — це прострочена дебіторська заборгованість, коли строки поставок сплили, а зброю Сили оборони не отримали.

Железняк каже: Дебіторська заборгованість Lechmar — 26,5 мільярда гривень, тобто на 3,5 мільярда більше за суму останнього контракту з компанією.

Таке можливо? Ні. Насправді, згідно з даними ДПС, у 2024 році прикордонники витратили на закупівлю зброї не 23 мільярди, а майже 60 мільярдів гривень, тобто було ще два транші — на 5,8 і 31,1 мільярда. Очевидно, частина цих грошей теж пішли через Lechmar, і до 23 мільярдів додалось ще 3,5 мільярда за попередніми контрактами.

Зброю на 33,4 мільярда гривень за контрактами 2024 року прикордонники вже отримали. Для порівняння: у 2024 році лише 30% свого бюджету АОЗ витратила на контракти з поставками того ж року.

Железняк каже: Прогнози антикорупціонерів про те, що Lechmar зірве поставки зброї на 23 мільярди, справдились.

Насправді ні. Згідно з даними ДПС, простроченої дебіторської заборгованості за контрактами на 23 мільярди зараз немає — тобто строки поставок не наступили, а компанія виконує свої зобовʼязання.

Железняк каже: Прострочена дебіторська заборгованість за «тими свіжими контрактами» (очевидно, мова про 23 мільярди) — 1,7 мільярда гривень.

Це не так. У ДПС стверджують, що ця заборгованість стосується попередніх контрактів з Lechmar і виникла через форс-мажорні обставини

Настання форс-мажору ДПС засвідчила в Торгово-промисловій палаті.
. Поставка мала відбутись в лютому 2025 року. Товар, який мали поставити, не боєприпаси.

ДПС наголошує, що за тиждень в березні — з 10 по 17 — вона змогла зменшити суму простроченої дебіторської заборгованості на 2,2 мільярда гривень — до 5,6 мільярда. Це борг, який накопичився за три роки повномасштабної війни.

Для порівняння: за даними Міноборони, у 2024 році 5% бюджету АОЗ витратила на контракти, строки поставок яких сплили, а зброю агенція так і не отримала. Учасники ринку зброї, з якими спілкувався «Бабель», стверджують, що обійтись без зривів строків поставок, особливо коли йдеться про дефіцитну зброю, неможливо. У таких ситуаціях попит значно перевищує пропозицію, і замовникам доводиться ризикувати.