Такий вигляд має поточна вертикаль командування ЗСУ. За три роки великої війни вона неодноразово змінювалася. Андрію Гнатову доведеться перевести ЗСУ на так звану корпусну систему.
«Бабель»
Перші публічні згадки про Андрія Гнатова зʼявляються у 2001 році ― тоді він закінчив інститут танкових військ у Харкові. Але служити обрав морським піхотинцем і перебував у єдиному в Україні регіоні, де дислокувалися відповідні війська, ― в Криму.
На початку 2014 року в ЗСУ налічувалося 650 морських піхотинців. Після того як Росія анексувала півострів, більшість із них перейшла на службу до окупантів. Гнатов був серед двохсот бійців, які залишилися вірними Україні й вийшли на материк.
Морпіхів одразу відправили виконувати завдання на сході України. Офіційно їхньою базою був Миколаїв, а фактично більшість військових перебувала в районі Маріуполя. До повномасштабного російського вторгнення вони тримали позиції в Широкиному. В одному з репортажів звідти з 2015 року є, зокрема, інший відомий зараз військовий, а тоді морпіх Сергій «Волина» Волинський.
Ще у 2014-му перед Гнатовим стояло чимало менеджерських завдань. З «решток» української морської піхоти, як він висловився в одному інтервʼю, потрібно було відродити повноцінний рід військ ЗСУ. Утворилася 36 окрема бригада морської піхоти, Гнатов спершу був її начштабу й заступником командира, з 2018-го ― командиром. Бригада активно розвивалась і стала основою для створення інших підрозділів ― наприклад, у 2016-му з її складу вивели батальйон, який з часом став основою 38 окремої бригади морської піхоти.
Бійці 36 окремої бригади морської піхоти під час міжнародних навчань Platinum Eagle – 2018 у Румунії. Вже тоді вони мали на озброєнні чимало сучасної іноземної військової техніки.
Wikimedia
Гнатов через втрату цінних кадрів не засмучувався. «Ще молодим капітаном у Криму я мріяв про те, що наш батальйон стане окремим полком морської піхоти. Всі з року в рік жили цією мрією ― і ця мрія не здійснилася, ― казав він. ― Тепер я бачу, що морська піхота з кожним роком набирає ті обриси, яких я не міг собі навіть у мріях малювати. Практично все, що можна сказати про морську піхоту України, можна розпочинати з [нашого й кількох інших підрозділів]». У ті роки Гнатов активно співпрацював з Юрієм Содолем, який у березні 2018-го очолював Командування морської піхоти.
Повномасштабну війну Гнатов зустрів на посаді начальника штабу ОК «Південь». Навесні 2023-го, коли почалися жорстокі бої за Бахмут, Гнатов очолив його оборону. Так він вперше опинився в підпорядкуванні Олександра Сирського, тоді ― командувача східного фронту (ОСУВ «Хортиця»). Підпорядкованим Гнатову був комбриг Павло Паліса — теперішній заступник керівника Офісу президента.
Двадцять четвертого червня 2024 року Володимир Зеленський призначив Гнатова керівником ОСУВ «Хортиця» замість Юрія Содоля, чиєю роботою були незадоволені військові й політики. Начштабу бригади НГУ «Азов» Богдан Кротевич, який активно критикував Содоля, призначення оцінив позитивно. «Гнатов дуже достойний офіцер, сподіваюсь, новини на фронті стануть кращими. Не уявляю, які йому доведеться проблеми розгрібати, і швидко це не буде», ― написав він того дня в соцмережі Х.
Далі карʼєра Гнатова розвивалася стрімко. Уже 24 серпня 2024-го Зеленський призначив його командувачем обʼєднаних сил ЗСУ, 26 лютого він став заступником начальника Генштабу, а за неповних три тижні — начальником Генштабу.
Одне з ключових завдань Гнатова на новій посаді ― забезпечити перехід ЗСУ на корпусну систему, яку вважають сучаснішою та ефективнішою за теперішній поділ на ОСУВ і ОТУ (детально ми писали про це тут). Військові оцінюють це призначення позитивно. «Характеризується тільки з позитивної сторони, грамотний і розумний, до людей ставиться людяно», ― розповів «Бабелю» офіцер, який обіймав керівну посаду в Міністерстві оборони.
18 червня 2022 року Зеленський присвоїв Гнатову звання бригадного генерала й особисто почепив нарукавний знак.
Офіс президента України / Facebook
«Бажаю генерал-майору Гнатову великих успіхів на новій посаді, ― написав Кротевич. ― Сподіваюся, що він матиме можливість сформувати команду з офіцерів, які не лише знайомі з теоретичними аспектами війни, а й мають реальний досвід на полі бою».