Ситуація на Покровському напрямку станом на початок січня. Актуальна ситуація.
«Бабель»
1
Сергій «Філя» Філімонов, командир «Вовків Да Вінчі»
Противник не збирається наступати на Покровськ. На початку зими ворог стояв за півтора кілометра від Покровська. Зараз там наші позиції. Є місця, де ворог за три кілометри від міста. Але відстань не важлива, бо наступу на Покровськ немає. Тож паніка, що почались бої біля або в самому Покровську, — перебільшена. До зими противник захопив багато важливих населених пунктів. Наприклад, Новогродівку і Селидове. Це міста, від яких пряма дорога на Покровськ. Тоді стало очевидно: маючи стільки плацдармів для наступу на місто, противник не збирається брати його штурмом. Він розширює фронт. Його мета — ізолювати місто, перерізавши логістику.
Українські сили не лише стоять в обороні. Наш батальйон в останній місяць просувається уперед. Деяки селища, що мають стратегічне значення для майбутнього наступу, ми частково звільнили. Не говоритиму назви, щоб не розкривати ці дані противнику. За два місяці наша єдина велика втрата — селище Котлине
Траси на Покровськ не заблоковані противником. Наприклад, траса Межова — Покровськ ще влітку частково перебувала під вогневим контролем ворога. Зараз там зросло використання FPV-дронів на оптоволокні
Окремий батальйон Вовки Да Вінчі / «Бабель»
Тактика ворога — просочуватися групами. Вони збирають групи в Авдіївці, Селидовому, Українську та інших населених пунктах. Ці групи довозять до конкретних точок, висаджують, і далі вони рухаються пішки. Майже в усіх бійців противника знаходимо
Ще одна тактика ворога — це механізовані штурми. Коли погода погіршується і можливість використовувати дрони обмежена, ворог починає рухатися до позицій на техніці. Вони штурмують на різній техніці, починаючи від багі, мотоциклів і жигулів до БМП, танків, БТРів і «Тайфунів». Техніки використовують вони дуже багато. Це завжди комбіновані операції.
Проблемою все ще є незадовільний стан фортифікацій. Місто укріплювали не один раз. Зараз цим займаються люди, які цей напрямок захищають, — сам підрозділ або ж хтось під його керівництвом. У лютому ми зупинили просування ворога на своїй ділянці фронту лише тому, що самостійно укріпились. Зараз техніка противника часто не доходить до наших позицій, бо підривається на протипіхотних мінах. Але так не на всіх лініях.
Є слабкі місця — це новостворені «зелені» бригади, які ставлять на передові ділянки фронту. Через брак досвіду вони втрачають позиції та людей. Чи більша активність ворога на їхніх ділянках? Ні. Противник просувається лише через те, що там слабша оборона. З позитивного — останнім часом такі бригади міняють.
Складно й через те, що у нас дуже широка смуга оборони. Батальйон часто утримує ділянку, яка за довжиною відповідає бригадній. Це велика проблема, бо кількісно батальйон не може закрити всі порожні місця між позиціями. І так ворог просочується. Відстань між нашими передовими позиціями та ворогом — місцями 15 метрів. Десь — до 600.
Окремий батальйон Вовки Да Вінчі / «Бабель»
Навпроти нас стоїть 90 танкова дивізія ворога. Деякі їхні підрозділи ми двічі знищували повністю: вони виходили на повне відновлення і вже втретє вступають у бій. Так, ворог має значну перевагу в людях, але з такими великими втратами це не може тривати довго. Для нашого батальйону вдалий день — щонайменше 10 знищених противників. Тож можна уявити їхні втрати за місяць.
Противник не може постійно наступати в такому темпі. У цей же час головком [Олександр Сирський] дає зрозуміти, що його стратегія ведення бою — це звільняти території, контратакувати. В обороні перемогти неможливо. Тому припускаємо, що зараз готуються умови для наступу.
2
Командування 155 бригади
Перший бій бригади на Покровському напрямку відбувся 6 грудня. Тоді ворог наступав. Наші підрозділи перебували в селищах Новотроїцьке і Шевченко. І якщо Новотроїцьке ворог повністю контролює, то в Шевченку ситуація інша. Підрозділи Сил оборони перебувають у північно-західній частині селища. Ми знищуємо ворога, який досі намагається захопити селище. Шевченко — важливий логістичний вузол.
Зараз відстань між нашим підрозділом і ворогом коливається від 20—30 метрів, коли ворог сидить у сусідньому будинку, до 1,5 кілометра.
Траси Межова — Покровськ і Покровськ — Костянтинівка ворог не контролює. Але противник активно обстрілює підʼїзди до Покровська, використовуючи FPV-дрони. Це ускладнює логістику, тому ЗСУ часто використовують більш безпечні маршрути для переміщення. Ворог втратив наступальний потенціал і вже не намагається оточити Покровськ. Він продовжує штурми з великою кількістю техніки та особового складу, але через значні втрати йому не вдається прорвати оборону.
Чи будемо ми наступати — сказати важко. Для цього ми повинні мати перевагу в силі й техніці. Тому говорити про великі наступальні операції поки що зарано. Успіх наступу значною мірою залежить і від того, наскільки сильно ворог постраждав від наших атак. Зараз він виснажений, але ніхто не знає, що буде за місяць.
155 ОМБр ім. Анни Київської / «Бабель»
Якщо ворог захопить Покровськ, він зможе просуватися до інших важливих населених пунктів Донецької області, таких як Добропілля і Костянтинівка, а також далі за межі Донецької області. Зараз підрозділи Сил оборони, за підтримки військових адміністрацій, укріплюють рубежі, які в разі відходу допоможуть стримувати ворога.
3
Представник командування оперативно-тактичного рівня
У грудні-січні ворог намагався штурмувати та швидше захопити більше територій. Він скористався тим, що у нас недостатньо стійкої піхоти, а піхотні підрозділи укомплектовані лише на 20—30%. Наприклад, батальйон, що мав займати смугу оборони від 5 до 7 кілометрів, був розтягнутий до 15 кілометрів. Це означає, що між позиціями відділень і вогневими точками нашої піхоти відстань могла становити від 800 метрів до кілометра. Вони не могли бачити одне одного. Противник цим скористався. Він знайшов слабку ланку на цьому напрямку — там, де оборону тримають новостворені бригади.
Звідти вони проривали оборону, щоб зайти в населені пункти й далі в Покровськ. Це їм не вдалось, тому що після зміни керівництва на нашому напрямку підхід до оборони у нас теж змінився. Росіяни втратили багато людей, вони масово здавалися в полон, тому противник відійшов на перегрупування. Він відступив за напрямком головного удару, поблизу селищ Велика Новосілка та Шахтарське, щоб там закріпитися і розширити свій плацдарм.
Ворог активно обстрілює населені пункти поблизу Покровська, намагаючись ускладнити логістику. Гине багато цивільних. Дрони контролюють всі шляхи, але вʼїзд до Покровська все ж є. Є також дорога від Покровська до населеного пункту Гришине, яка є одним з основних логістичних шляхів. Ворог часто завдає вогневих ударів по цій дорозі, намагаючись її перекрити. Однак ми встановили мобільні засоби РЕБ і мобільно-вогневі групи. Усі дрони ми збиваємо, і зараз немає перешкод для проїзду в Покровськ.
Getty Images / «Бабель»
Ми також виснажуємо ворога, і зараз росіяни відступають. На найближчі місяці у них немає шансів просунутися на цьому напрямку. Однак вони не відмовляються від своїх планів вийти на адміністративний кордон Донецької та Дніпропетровської областей. Та зараз цей регіон активно укріплюють — як місцева влада, так і військові. Щоб не повторити ситуацію, яка сталась на Покровському напрямку.
Щоб ворог відступав далі, підтримайте «Повернись живим».