Чому Потап дає інтерв’ю російському журналісту. Якби я робив це для іміджу, то сказав би, що не розумію [російської] мови, і відмовився давати інтерв’ю… Українські політики й артисти в побуті й на роботі часто не соромляться говорити російською мовою. Але коли йдеться про інтерв’ю, про сцену — вони стають її противниками. Я доношу проукраїнську позицію іншими мовами… Я даю інтерв’ю іншій аудиторії [Юрія Дудя], щоб донести їй проукраїнську позицію.
![31 травня 2014 року Потап зняв штани на врученні премії RU.TV в Москві. Він назвав себе королем стриптизу і подякував від імені усіх українських артистів за те, що Росія їх приймає. В інтерв’ю Дудю про цей епізод Потап каже: «Тільки початок ситуації в Криму, українська влада не коментує нічого… Ми до кінця не розуміємо ситуацію… В залі [премії] українські артисти, які вже давно зняли штани перед режимом Путіна. І цей жарт був в їхню сторону — Ані Лорак і Таїсії Повалій». На той час в Україні вже була оголошена мобілізація, на Донбасі відбувалися перші боєзіткнення, а «ЛНР» та «ДНР» провели «референдум».](https://babel.ua/static/content/frtlki9g/thumbs/1496x/5/fd/8b6b01990a11a67165e303bff7401fd5.webp?v=8303)
31 травня 2014 року Потап зняв штани на врученні премії RU.TV в Москві. Він назвав себе королем стриптизу і подякував від імені усіх українських артистів за те, що Росія їх приймає. В інтерв’ю Дудю про цей епізод Потап каже: «Тільки початок ситуації в Криму, українська влада не коментує нічого… Ми до кінця не розуміємо ситуацію… В залі [премії] українські артисти, які вже давно зняли штани перед режимом Путіна. І цей жарт був в їхню сторону — Ані Лорак і Таїсії Повалій». На той час в Україні вже була оголошена мобілізація, на Донбасі відбувалися перші боєзіткнення, а «ЛНР» та «ДНР» провели «референдум».
Де Потап був 24 лютого 2022 року. Я був у Мадриді разом з Настею [Каменських], ми писали пісню для її нового альбому з [кубинським] автором. О 05:45 я вже не спав, постійно був на дзвінках… Я ніколи не припускав, що доведеться починати життя з нуля в 40 років, коли все розписано, коли в тебе [25 лютого] концерт [в Києві]… Це було пекло, коли ти не знаєш, що буде далі. Виступаєш, співаєш, збираєш гроші, передаєш бронежилети, армія, волонтери, контейнери… Життя перетворилось на карусель.
Що робить Потап за кордоном і чи повертався в Україну. Я постійно в’їжджаю і виїжджаю з України. У мене є легальний спосіб це робити. Всі гроші, які я заробляю за кордоном, йдуть на допомогу армії, волонтерам, благодійним організаціям. Це постійний процес — заробив, передав, заробив, передав… Мій нетворкінг цінний, тому що я знаю дуже багато дуже сильних впливових людей, які допомагають Україні. Я приводжу їх за руку допомагати.
Як Потап виїжджає з України. Всі [українські] артисти виїздять на концерти, гастролі. Є легальні способи виїздити, у мене один з таких способів. Я виїжджаю, приїжджаю, це складна система. Є програми [...], щоб отримати офіційний дозвіл на виїзд. Я виїздив через різні інстанції на певний строк, повертаюсь, допомагаю армії, волонтерам і медицинським організаціям.
Про дзвінок з Офісу президента. [Перші п’ять місяців повномасштабного вторгнення] ми були в нескінченному турі — кричали про Україну весь час… З України нам дзвонять, кажуть: «Продовжуйте, будь ласка, це робити. Ви зараз там, ви це вмієте». Різні люди дзвонять, з керівництва нашої країни. Дзвонили з Офісу [президента].
Про зустріч з Валерієм Залужним. У Києві у мене сталась розмова з тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Були різні теми, а потім стався батьківський діалог… Він по-батьківськи до мене підійшов, потиснув руку і сказав: «Допомагайте фронту. Ваше завдання допомагати фронту всім, чим зможете».
Про звітність його благодійності. Я знаю, що ми робимо для армії, і вони [військові] знають, що ми робимо. У нас немає піар-менеджера, який записує за мною всі донати і потім робить із цього пресреліз… [З 2014 року] ми з Настею передали військовим, волонтерським організаціям 100 мільйонів гривень. Ми не кричимо про це.
«Я вступив у Тероборону заочно». [На початку повномасштабного вторгнення] всі записувались в Тероборону. Ломаченко, Усик, Буткевич. Були величезні черги на запит. Я попрохав зайняти мені місце в черзі… [Коли приїхав у Київ влітку 2022 року], ми ні в чому серйозному не брали участі, але встигли попатрулювати, поїздити з пацанами, потримати в руках зброю... Я патрулював вулиці, зустрічався з друзями. Ми взагалі не лічили час, проведений там. Їздили, забирали обмундирування, машини.
Про пісню «Волонтер». Пісню «Волонтер» [я випустив] щиро, від чистого серця, як вмію — з гумором. Передісторія цієї пісні дуже хороша. Ми познайомилися з хлопцями—волонтерами з «Добробату»… Вони мене попрохали написати щось веселе про волонтерів, а то тут всі сумують. Я щиро написав веселу пісню з фольклорними різними зворотами, як умів...
Виявилося, що перегнув палицю, і отримав величезний хейт. Я зрозумів, що це крінж тільки після того, як ця пісня вийшла. Я вибачився і пішов далі. А потім випустив пісню «Вибач і пробач».
Про майбутнє Потапа в Україні. Я хочу, щоб це була сильна, щаслива і мирна країна. Я себе бачу в ній природньо і докладу всіх зусиль, щоб таку країну зробити… Коли мій син буде вчитися десь, він приїде в Україну ці знання впроваджувати… Я готовий всі свої знання про шоубіз, свою експертизу, весь свій нетворкінг і гроші, як заробляю, вкласти в розвиток української музики, шоу-бізнесу.
А ви можете зробити внесок у розвиток незалежної журналістики й підтримати «Бабель»: https://babel.ua/donate.