Зірка «Бріджертонів» Нікола Кохлан зробила подкаст про Одрі Гепберн — доньку колаборантів і учасницю руху Опору часів Другої світової. Розказуємо цю історію в деталях, які в подкаст не потрапили

Автор:
Ангеліна Шеремет
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Зірка «Бріджертонів» Нікола Кохлан зробила подкаст про Одрі Гепберн — доньку колаборантів і учасницю руху Опору часів Другої світової. Розказуємо цю історію в деталях, які в подкаст не потрапили

Одрі Гепберн позує для реклами фільму «Сабріна».

Getty Images / «Бабель»

На початку січня 2024 року Нідерланди відкрили Центральні архіви судів особливої ​​юрисдикції. Там зберігаються дані про 425 тисяч людей, яких звинувачували у співпраці з німецькою окупаційною владою під час Другої світової війни. Архів створили після звільнення Нідерландів у 1945 році, щоб притягнути до відповідальності колаборантів. Врешті-решт перед судом постала тільки пʼята частина підозрюваних — більшість справ стосувалися незначних злочинів, наприклад, членства в націонал-соціалістичному русі. Досі списки були доступні лише дослідникам, фігурантам справ та їхнім прямим нащадкам. За пошуком в архіві можна знайти жінку на імʼя Елла ван Геемстра. Вона постала перед судом через звʼязки з нацистами, однак для реального вироку суддям не вистачило доказів. Це могла б бути типова історія післявоєнних Нідерландів, якби не родинні звʼязки баронеси ван Геемстри. Вона — мати активної учасниці антинацистського руху Опору, зірки Голлівуду Одрі Гепберн. Історію сімʼї Одрі та її життя в підпіллі в кінці 2024 року в подкасті ВВС розказала зірка «Бріджертонів» Нікола Кохлан. А журналістка «Бабеля» Ангеліна Шеремет послухала подкаст, прочитала книгу, яка лягла в його основу, і розказує, що передувало історії успіху принцеси з «Римських канікул» і звідки взялась її надзвичайна стрункість, якою захоплювався світ.

1

Одрі Гепберн народилась 4 травня 1929 року в Бельгії. Її батько, британець Джозеф Гепберн-Растон, працював там юристом у бляхарській компанії Maclaine Watson and Company. Родина Одрі, яку вдома називали Адріаантже, завдяки титулу матері мала статус у суспільстві, але не великі статки.

Стосунки з батьками в Одрі складались непросто. Баронеса ван Геемстра була далека від образу ідеальної матері, її стиль — холодна нідерландська стриманість. Батько любив бавитись з донькою, але вихованням не займався. Одрі росла соромʼязливою, чутливою і тихою дівчинкою, яка розкривалась лише в оточенні улюблених братів Алекса і Яна — синів Елли від попереднього шлюбу. Уже в пʼять років Одрі усвідомила, що тато радше проводить час деінде, аніж із сімʼєю, а коли приходить — свариться з мамою. Через ці скандали та переживання у дівчинки загострились тривожність і напади астми.

Одрі з мамою баронесою Еллою ван Геемстрою.

Tumblr / «Бабель»

У 1935 році Джозеф Гепберн зібрав речі та пішов із сімʼї. Згодом він повідомив, що повернувся в Лондон і хоче, щоб Одрі навчалась в Англії. У шість років з рідної Бельгії її відправили до приватної школи в Елгемі, селі в графстві Кент, куди родина раніше їздила відпочивати. Маленьку дівчинку висмикнули з дому, розлучили з батьками й кращими друзями — братами, яких відправили в Гаагу.

Одрі Гепберн з батьком Джозефом, дата невідома.

Tumblr / «Бабель»

Навчалась Одрі неохоче. Згодом в інтервʼю вона розповідала, що любила дітей та вчителів, але не сам процес навчання. Однак саме у школі Одрі знайшла кохання свого життя — танці, які рятуватимуть її у найскрутніші часи. До школи раз на тиждень приїжджала викладачка з Лондону, яка проводила заняття з балету. Одрі їх обожнювала.

2

Складні стосунки й специфічне ставлення до виховання дітей — це не все, що треба знати про родину Одрі. Є одна деталь, про яку вона мовчала все доросле життя, — прихильність батьків до нацизму і Гітлера. Починалось все доволі безневинно — вони захоплювались тим, як фюрер ставив на ноги Німеччину після Першої світової війни. А згодом в Лондоні потрапили під вплив сера Освальда Мослі, очільника Британського союзу фашистів.

Одного разу Елла написала короткий прихильний до нацизму нарис для газети Британського союзу фашистів. Освальду Мослі настільки сподобався текст, що він запросив подружжя до Німеччини, щоб ті на власні очі побачили Гітлера. Зустрілись вони в Мюнхені. Елла була на сьомому небі від щастя, називала Гітлера «галантним і привабливим» і сподівалась, що він не проти її підфарбованих губ і пудри. Жінка настільки надихнулась масштабом особистості Гітлера, що того ж року вдруге, вже після того як Джозеф пішов з родини, поїхала до Німеччини на щорічний конгрес нацистської партії в Нюрнбергу — місті, де за багато років по тому німецьких злочинців судитимуть за воєнні злочини.

Стаття, в якій баронеса Елла ван Геемстра прославляла Гітлера, 1935 рік.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

Пізніше стало відомо, що батько Одрі Джозеф Гепберн був німецьким шпигуном в Англії. Його вчасно викрила британська розвідка МI5 — Джозефа заарештували, Другу світову війну він провів у вʼязниці.

3

У серпні 1939 року Німеччина і Радянський Союз підписали угоду про ненапад, а вже 1 вересня Гітлер напав на Польщу. За кілька днів, 3 вересня, Британія (союзниця Польщі) оголосила війну Німеччині.

Мама Одрі одразу вирішила забрати доньку до себе на батьківщину — у більш безпечні, як їй здавалось, Нідерланди. Вона звʼязалась із колишнім чоловіком, який тоді ще був на свободі, він допоміг, і в грудні 1939 року одним з останніх рейсів Одрі прибула до матері. Замість обійняти доньку, яку вона так довго не бачила, баронеса просто взяла її за руку і повела. Одрі, якій хронічно не вистачало материнської любові, надовго запамʼятала цю зустріч.

Новим домом Одрі став будинок її діда барона в рідному місті Елли Арнемі. Адаптація далась десятирічній дівчині непросто — її одразу відправили до місцевої школи, де викладали нідерландською, діти насміхались з її британського акценту.

Наприкінці 1939 року Елла організувала в Арнемі культурний вечір і запросила туди балетну трупу. Одрі зачаровано дивилась їхній виступ й одразу після нього попросила маму відновити її заняття з балету. Елла з радістю погодилась — вона завзято допомагала доньці вчитись танцювати, долучала до всіх місцевих культурних заходів, Одрі охоче погоджувалась.

4

«Прокидайся. Війна почалась», — цими словами вранці 10 травня 1940 року Елла розбудила доньку. У житті Одрі цей момент став «другим найгіршим спогадом після зникнення батька». Німці одразу почали бомбити Нідерланди та захопили країну за 5 днів. До німецького кордону від Арнему було лише 15 кілометрів.

Одрі Гепберн приблизно на початку окупації Нідерландів Німеччиною.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

Елла до останнього не вірила, що фюрер нападе на Нідерланди, адже це «не по-джентльменськи». Перший рік війни минув для Нідерландів доволі спокійно, однак окупація потихеньку проникала в життя простих людей. Наприклад, на уроках математики зʼявились такі задачі: Якщо 1 000 англійських бомбардувальників атакують Берлін, і 900 зібʼють, скільки повернуться до Англії?

Згодом у Нідерландах почався дефіцит продуктів, які забирали й вивозили до Німеччини для потреб військових. Спочатку німці встановили обмеження на кількість хліба на сімʼю, а той, що випікали, ставав гіршої якості. Потім окупаційна влада запровадила талони на вершкове масло, тваринні жири й вершки. Ситуація погіршувалась — люди поступово дізнавались, що таке голод.

Восени 1940 року здійснилась мрія Одрі: дівчинку зарахували до балетної школи міста Арнем. Викладачці одразу здалось, що її учениця занадто «округла» для балету через неправильне харчування, але Одрі переконала, що жити не може без танців, і поринула в балет з головою, виступала всюди, де могла, перед різною публікою, інколи й перед нацистами.

Поки Одрі займалась балетом, її мама чаювала з нацистами — прихильність до них із війною нікуди не зникла. Доросла Одрі ніколи ані словом не згадувала про партнерів матері тих часів. Попри непрості стосунки, вона поважала і любила Еллу та ніколи публічно її не засуджувала.

Одрі Гепберн під час одного з виступів.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

З часом окупанти добрались до освіти — закрили школу Одрі та відрахували всіх учнів. Осінній семестр їй довелось почати в коледжі для дівчат, але за кілька місяців нацисти конфіскували будівлю. Так в житті дівчини залишились тільки танці — її балетна «карʼєра» квітла.

5

У 1941 році баронеса нарешті розчарувалась в нацистах і перестала їх підтримувати. Найбільше Еллу хвилювали навіть не численні обмеження, які вводили нацисти, а те, що вони робили з євреями. Сама Одрі пізніше ділилась, що бачила, як на вокзалі їх заганяли у вагони для перевезення рогатої худоби.

Остаточно рожеві окуляри Елли луснули в серпні 1942 року, коли нацисти розстріляли її брата — він брав активну участь в русі Оопору. Того ж року нацисти внесли баронесу до списку «людей, яким не можна довіряти». Одрі важко пережила страту дядька, який часом заміняв їй батька. Її рятував балет. Він допомагав забути про німців і заглушити бурчання в животі через голод.

Одрі Гепберн (крайня ліворуч) під час занять з балету.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

У лютому 1944 року родина Одрі разом з дідом бароном переїхала в село Велп, неподалік Арнему. Союзники намагались знищити німецьку авіапромисловість, тож над Нідерландами постійно літали винищувачі, йшли повітряні бої, з неба дощем падали збиті літаки, а разом з ними — пілоти. Комусь вдавалось врятуватись. Пілотів із країн союзників учасники місцевого руху Опору рятували від полону і смерті від рук нацистів. У Велпі найбільш відомим підпільником був місцевий лікар Гендрик Віссер тʼГоофт. Нацисти обережно ставились до медиків і не затримували їх, адже ті завжди були потрібні на фронті.

Гендрик Віссер працював у лікарні, їздив на виклики до клієнтів, а вдома переховував і лікував євреїв і союзницьких військових. Роботи було багато, рук не вистачало. Тоді Гендрик попросив про допомогу одну з небагатьох жительок Велпу, які мали достатньо життєвих сил, щоб не відставати від нього. Це була Одрі. Так, лікар знав про її маму і нацистів, тому розвідка Опору не раз перевірила Еллу та її доньку. Спочатку Одрі була просто прислугою, щоб лікар менше часу витрачав на рутину і міг краще обслуговувати всіх пацієнтів.

Лікарі велпського шпиталю «Зікенгейс», які очолювали рух Опору. Лікар Віссер тʼГоофт другий ліворуч.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

Четвертого травня 1944 року Одрі виповнилось 15 років — вік, коли вона мала зареєструватись у нацистській Палаті культури, це була обовʼязкова умова. Без цього вона не могла ані навчатись, ані публічно виступати. Одрі відмовилась і все, що їй лишилось, — тренування у студії. Так Одрі почала давати уроки танців місцевим дітям. Плата за урок становила 10 центів, за приватний урок для дітей заможних батьків — 15 центів. Цю роботу вона поєднувала з волонтерством у лікаря.

Влітку 1944 року головна медсестра, яка працювала з лікарем, розповіла про їхні таємні місії. Наприклад, про те, що вони підробляли посвідчення особи й переправляли євреїв у безпечні місця. Одрі долучилась до підпілля і почала збирати гроші так, як вміла, — танцями. Вона танцювала для перевіреної публіки в будинку із закритими шторами та єдиною свічкою, щоб нацисти їх не викрили. Під час виступів дуже тихо грало піаніно, оплески були табу. Після танців глядачі робили внески на підтримку учасників руху Опору, які переховували у себе вдома «заборонених» гостей.

«Найліпша аудиторія, яку я будь-коли збирала, не видавала жодного звуку в кінці мого виступу», — згодом ділилась Одрі Гепберн. Якось навіть її мама Елла влаштувала у себе вдома нелегальний «темний вечір». Та сама жінка, яка майже 10 років тому обожнювала Гітлера.

Сцена з виступів Одрі Гепберн у січні-лютому 1944 року.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

Найважливіші завдання Одрі були після повітряних боїв. Вона допомагала американським і британським пілотам не потрапити в полон — доставляла їм записки з короткими інструкціями, як діяти, куди йти та до кого звертатись. Повідомлення Одрі ховала у шкарпетках. Зазвичай пілотів переправляли на південь «стежкою свободи» через Піренеї на північ Іспанії.

Одного разу, на виході з лісу після чергового завдання, Одрі побачила нацистську поліцію. Дівчина не розгубилась, швидко нарвала польових квітів і з широкою посмішкою подарувала їх нацистам. Вони були зачаровані та більше ні про що її не запитували.

6

По-справжньому важкою для Нідерландів була осінь 1944 року. 17 вересня почалась операція «Маркет-Гарден». Союзницький десант висадився на парашутах і мав захопити дорожній міст в Арнемі. Союзники програли, місто розбомбили, цивільним наказали евакуюватись.

Відтворення висадки британського десанту під час операції «Маркет-гарден».

Getty Images / «Бабель»

Після битви було багато поранених і загиблих серед цивільних — Одрі пішла допомагати лікарю Гендрику. Вона стерилізувала стару тканину в горщиках з окропом, а потім розривала її на смужки для повʼязок. Використані бинти вона виварювала, щоб використати знову. Родина Одрі прийняла у себе у Велпі 37 біженців, зокрема одного британського пілота, якого ховали в льосі. За це Одрі та Еллі загрожував розстріл.

Ще однієї важливою місією Одрі була доставка газети місцевого руху Опору. Але як робити це непомітно? Одрі знайшла вихід: через брак паперу й небезпечний контент, вона робила стислий переказ на обривках завбільшки із серветку. Ховала їх у свої вовняні шкарпетки, сідала на велосипед і розвозила заборонену «літературу» під прикриттям доставки ліків.

Тим часом голод сильнішав. Норму хліба зменшили з 900 грамів на тиждень до 800. Зима була холодною, у Велпі не лишилось деревʼяних парканів і билець на меблях, із розбомблених будинків повиносили все деревʼяне, щоб хоч якось обігріти будинки. Нальоти авіації й артилерійські обстріли тривали, світла не було.

Британські війська під обстрілом німецьких снайперів в Арнемі 15 квітня 1945 року.

Getty Images / «Бабель»

У січні 1945 року Одрі пережила три дні без їжі. А стандартний «сніданок» був таким: гаряча вода і скибочка хліба, який пекли з коричневих бобів. Суп на обід готували з однієї картоплини. Усе було настільки погано, що одержима танцями Одрі кинула балет і викладати — через слабкість і недоїдання їй бракувало сил. В Одрі виникли проблеми зі здоровʼям: коліт, нерегулярні місячні (це часто трапляється з танцівницями з низьким рівнем жиру), анемія, проблеми з диханням і набряки.

Одного дня тітка сказала Одрі, що їжі немає — ніякої, тож наступного дня краще не вставати з ліжка і берегти енергію. Тієї ж ночі лікар Гендрик Віссер передав сімʼї Одрі борошно, варення, вівсяну кашу і бляшанки з маслом. Після цього Одрі повірила, що має якусь надзвичайну вдачу, і вірила в це все життя.

7

Березень 1945 року добігав кінця, союзники оточували Берлін. Майже щодня Велп обстрілювали, над головами літали, а інколи падали винищувачі. Одрі постійно дивувалась, як у цьому хаосі та пожежах їхній будинок вцілів. А 16 квітня все стихло. Одрі, яка із сімʼєю переховувалась у підвалі, відчула запах тютюну — дістати його в ​​Нідерландах було неможливо. Вона піднялася сходами, відчинила двері й побачила пʼятьох канадських солдатів — вони палили та направляли на неї кулемети. Одрі звернулась до них англійською. «Ми не лише звільнили місто — ми звільнили англійську дівчину!» — крикнув один із солдатів. Тоді ж 16-річна Одрі попросила у них цигарку, яка стала для неї символом свободи, а потім — частиною образу.

Звільнення нідерландського міста Арнем у квітні 1945 року.

Getty Images / «Бабель»

На момент звільнення від окупації Одрі Гепберн важила 36 кілограмів. Стару вагу вона так ніколи і не набрала, але повернулась до балету і викладання, а в жовтні переїхала з мамою в Амстердам. Там Одрі навчалась у балетній школі та підпрацьовувала моделлю на фотозйомках.

У 19 років вона виграла стипендію на навчання у престижній балетній школі Рамбер у Лондоні. Там її чекала погана новина: зріст 170 см — це забагато для балету. Однак Одрі потрібні були гроші, вона швидко перегрупувалась і пішла танцювати в кордебалетах, мюзиклах, зніматись у недорогих фільмах, підробляти на телебаченні. Під софітами вона почувалась вільно і природньо.

Одрі Гепберн (праворуч) грає різдвяну ляльку на репетиції дитячої вистави в Кембриджському театрі. Грудень 1949 року.

Getty Images / «Бабель»

Одразу після звільнення Нідерландів люди швидко згадали про прихильність мами Одрі Елли до нацистів. У її квартирі нібито знайшли нацистську символіку. Почалось розслідування, її рахунки заблокували. Слідство цікавили події 1935 року і пізніше, коли почались її вояжі до Гітлера, а потім вийшли дві прихильні до нацизму статті.

Елла дала свідчення під присягою 25 червня 1948 року, вона визнала співпрацю із нацистами із 1934 по 1936 рік і пояснила це згубним впливом чоловіка-шпигуна. Усі інші звинувачення вона категорично заперечила. У лютому 1949 року слідство дійшло висновку, що доказів, достатніх, аби звинуватити її у злочинах проти країни, немає. Однак, за словами поліцейського інспектора, Елла так і залишалась із приміткою «політично ненадійна». За кілька місяців жінка переїхала до доньки в Лондон.

Одрі Гепберн з мамою баронесою Еллою ван Геемстрою на прогулянці в Лондоні.

Фото з особистого архіву, яке отримав автор книги «Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна»

8

У 1953 році Одрі отримала свою першу головну роль у Голлівуді у фільмі «Римські канікули». Фільм став шалено популярним, а дебютантка Одрі Гепберн отримала за нього «Оскар» за найкращу жіночу роль.

Після голодних років у Нідерландах вона довго не могла наїстись і насолодитись смаком свіжого мʼяса. Ще довгий час у дорогих ресторанах вона замовляла тендерлойн стейк, обовʼязково із кровʼю.

Одрі не надто любила розказувати про своє життя в окупації, рух Опору і сімʼю. Але з роками все ж зізналась молодшому сину, що так і не пробачила матері симпатії до нацистів. Із батьком у дорослому віці вона бачилась лише кілька разів, однак встигла доглянути за ним кілька днів перед його смертю у Дубліні.

Сама Одрі померла 20 січня 1993 року від раку шлунку. Кількарічний голод, переїдання після війни й зловживання червоним мʼясом підірвали її здоровʼя. Останні роки Гепберн активно працювала амбасадоркою ЮНІСЕФ. Вона літала світом і опікувалась дітьми, які помирали від голоду і хвороб.

Одрі Гепберн отримує «Оскар» за найкращу жіночу роль у фільмі «Римські канікули». 25 березня 1954.

Getty Images / «Бабель»

Якщо ви вже тут, підтримайте «Бабель» донатом https://babel.ua/donate .