Тарас Никифорчук — одеський блогер і юрист, йому 39. Карʼєру блогера він розпочав з порад на межі етики і закону. Наприклад про те, як можна не платити за комунальні послуги і не повертати кредити або стягнути компенсацію з пішохода, який потрапив під ваше авто. Політикою Никифорчук спершу не цікавився — навколополітичні теми почали зʼявлятися лише в 2015 році. Наприклад, він іронізував над «успіхами уряду Яценюка» й розказував про даремність прокуратури та міліції.
У період пандемії Никифорчук був затятим антивакцинатором. Попри те, що сам переніс COVID і лікувався в стаціонарі, у своїх відео він активно агітував не робити щеплень. «Я не вакцинувався і, боже борони, не збираюся, хочеться ще пожити. Якщо ти не вакцинуєшся, в тебе буде хоча б якийсь шанс», — розказував блогер, заразом заперечуючи інформацію про високу смертність від недуги. Аргумент був простий — за два тижні, що він провів у лікарні, «в його палаті ніхто не помер».
Після повномасштабного вторгнення Никифорчук змістив фокус свого блогу: головний ворог українців — не росіяни, а українська влада. Всі рішення й ініціативи чиновників він називає «шокуючими», «жорсткими» і «страшними». Парламент — нікому не потрібний орган, а половину міністерств потрібно розігнати, бо єдина їхня мета — красти гроші. Саме українська влада, за версією Никифорчука, не хоче миру. «Тобто Путін говорить, що він готовий проводити [мирні] переговори […] і що навіть представник з нашого українського боку підписав даний документ», — майже дослівно повторює версію Путіна блогер. Про те, що голова української переговорної групи Давид Арахамія назвав цю інформацію російським фейком, блогер не згадує.
Никифорчук співчуває і виправдовує проросійських політиків Артема Дмитрука й Олександра Дубінського. У Дмитрука, який 24 серпня 2024 року незаконно виїхав з України і якого ДБР підозрює в нападі на правоохоронця, Никифорчук взяв компліментарне інтервʼю. Він не поставив депутату жодного запитання по суті обвинувачень і присвятив всю розмову скаргам Дмитрука на беззаконня української влади, погрозам з боку президента Зеленського і замахам спецслужб.
В одному з випусків блогер згадує ще одного колишнього «слугу народу» — депутата Олександра Дубінського, який перебуває під вартою. Його підозрюють у держзраді, корупції та організації схеми незаконного виїзду чоловіків за кордон. «Мало того, що особисто я і ось Вовчик не бачимо жодних доказів того, що він винен, що він якийсь шпіон. […] Але коли людину б’ють, фактично катують», — говорить блогер, нагадуючи про скарги Дубінського на побиття в СІЗО. Після цього він згадує історію про те, як у серпні 2023 року поліцейський в Дніпрі застрелив водія, який намагався втекти від поліції і потім напав на правоохоронців. На основі цих двох випадків Никифорчук робить однозначний висновок: «Держава явно перетворюється на якусь поліцейську і ту, де я, чесно сказати, жити не хотів би».
Вовчик, що до нього адвокат звертається в багатьох відео, — це мʼяка іграшка, з якою Никифорчук обговорює головні новини. І ми не знаємо, як ще це коментувати.
Никифорчук постійно критикує і обвинувачує співробітників ТЦК, називаючи їх «озвірілими». Замість аналізу реальних випадків, коли ті справді порушують закон, він вигадує факти, наприклад каже, що вони «вже нічого не соромляться: стріляють, [в] натовп людей». Доказів своїх слів він не наводить, посилаючись на те, що відео, де такі випадки зафіксовані, блокує ютуб.
Блогер виправдовує корупцію в МСЕК і тих чоловіків, які незаконно тікають з України. «Держава поставила людей в таку позу, що їм більше нічого не залишалося, щоб урятувати своє життя. Просто купити собі довідку за долари, виїхати за кордон, забезпечувати себе, свою сімʼю і жити, як то кажуть, у якійсь нормальній країні. Де життя людини чогось варте», — пояснює пан Тарас.
Никифорчук закликає не вступати до ЗСУ, бо там є лише два варіанти — загинути або стати калікою. «Краще ні перше, ні друге. Краще все ж себе врятувати, і тим самим дати можливість продовження нашої української нації», — запевняє він.
У червні 2022-го блогер ініціював петицію про зняття заборони на виїзд з України чоловіків. Вона набрала 26 тисяч голосів. Президент відповів на петицію — заборона законна і діятиме до кінця воєнного стану.
Блогер дає приватні онлайн-консультації, як уникнути мобілізації. Ціна — дві тисячі гривень. «Бабель» придбав таку консультацію. Поговорити з юристом ми попросили нашого колишнього журналіста, а нині військового ЗСУ. Послугу оплатили на картку, оформлену на невідому жінку, — номер надіслав Никифорчук.
На платній консультації ніяких ексклюзивних порад стосовно правил спілкування з представниками ТЦК Никифорчук не дає і фактично заперечує те, що повторює у всіх своїх відео. Наприклад каже, що особисто нічого не чув про насилля в ТЦК. «З того приводу, що там будуть якось катувати, бити, я не знаю… Я про це небагато чув, щоб таке було. Щось там у когось буває, це ми бачимо зі ЗМІ наших. Але так, щоб мені хтось прямо розповідав, що його схопили, в ТЦК притягли і почали там гамселити, цього можна не боятися», — розповідає він на консультації. Головні «лайфхаки» для тих, хто не хоче у військо, давно відомі: ігнорувати повістки, нічого не підписувати і тікати.
Загалом, риторика Никифорчука на приватній консультації принципово інша. Він говорить спокійно, не лякає вигаданими історіями і все це українською, яку в роликах не використовує. Вовчика на нашій консультації не було.
Після такого неподобства нам навіть якось ніяково просити у вас грошей, але хіба хочемо — мусимо. Підтримайте «Бабель»: https://babel.ua/donate