На парламентських виборах у Грузії лідирує проросійська партія «Грузинська мрія». За офіційними результатами ЦВК, вона набрала 53% голосів, а опозиційні партії разом — близько 38%.
Опозиція каже, що вибори «тотально сфальсифіковані». За даними екзитполів від незалежних аналітичних компаній Edison Research і HarrisX, коаліція опозиційних партій має отримати більше місць у парламенті, ніж «Грузинська мрія».
Колишній премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що вибори «вкрав маріонетковий уряд Путіна в Тбілісі». Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що уряд США засуджує «всі порушення міжнародних норм», про які повідомляли спостерігачі, і закликав провести повне розслідування.
Пів року тому «Грузинська мрія» провела закон про «іноагентів», який називають калькою російського закону. Його ухвалили в травні 2024 року, попри масові протести. У ніч проти першого травня в столиці Грузії пройшов наймасовіший мітинг — вийшли майже 30 тисяч людей. Тоді поліція застосувала сльозогінний газ і водомети — постраждали десятки людей, голові опозиційної партії «Єдиний національний рух» Левану Хабеїшвілі поліцейські зламали ніс. Через цей закон США призупинили допомогу Грузії на понад $95 мільйонів, а Євросоюз припинив процес інтеграції країни, поки вона не змінить політичний курс.
Партія «Грузинська мрія» керує Грузією останні 12 років. Вона має більшість у парламенті з року заснування: у 2012-му її створив олігарх Бідзіна Іванішвілі, який разом з родичами має великі статки в Росії. Лише його частку Politico оцінює в $7,6 мільярда.
Грузія — парламентська республіка. Нею керують міністри на чолі з прем’єром, якого висуває партія, що набрала найбільше голосів на виборах. Президент Грузії — головнокомандувач Сил оборони і церемоніальний голова держави, що не має реальної виконавчої влади. Проросійський прем’єр Іраклій Кобахідзе вдруге очолив Грузію в лютому 2024 року. Він також керує виборчим штабом «Грузинської мрії».
Опозиція назвала вибори нелегітимними і заявила, що буде блокувати парламент. «Коаліція змін» вже відмовилась від депутатських мандатів. Лідерка партії «Єдність — Національний рух» каже, що партія не визнає списків і не буде йти в парламент. Лідер «Сильної Грузії» Мамука Хазарадзе вважає, що вибори — це спецоперація КДБ, яка «привласнила голоси народу і готує країну під Росію».
Пані президент Грузії Саломе Зурабішвілі також не визнала результатів виборів. «Це все одно, що визнати підпорядкування Грузії Росії. Ніхто не може відібрати у Грузії європейське майбутнє», — заявила вона.
Вона закликала громадян вийти на мирний мітинг. Він почався 28 жовтня о 17:00 за Києвом. Сотні протестувальників уже зібрались біля будівлі парламенту і перекрили центральний проспект Тбілісі. До них вийшли пані президент і члени опозиції.
Коаліція грузинських моніторингових організацій «Мій голос» заявляє, що виявила «схему масштабної фальсифікації». Їхні спостерігачі повідомили про понад 900 порушень виборчих процедур. Міжнародні спостерігачі також помітили «камери правлячої партії на дільницях» і людей, що могли відстежувати і контролювати виборців.
Спостерігач Антоніо Вайт заявив про «плутанину та хаос» на дільницях. Зокрема, про «фізичні напади на спостерігачів, які хотіли повідомити про порушення», і «вкидання багатьох бюлетенів в урну». Голова делегації ПАРЄ Юліан Булай пише про «купівлю голосів, особливо в сільській місцевості».
За данними ЦВК, за «Грузинську мрію» проголосувало на 300 тисяч більше виборців, ніж на минулих виборах у 2021 році. Водночас опозиція змогла залучити лише на тисячу виборців більше. Грузинський соціолог Яго Качкачішвілі каже, що таке збільшення — нереальне і, ймовірно, пов’язане з маніпуляціями.
Почесний голова «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі оголосив перемогу партії ще 26 жовтня — одразу після того, як закрились виборчі дільниці. Він заявив про «рідкісний випадок у світі», коли партія «досягає такого успіху в такій складній ситуації». Росіяни, наприклад пропагандистка Маргарита Симоньян, також вітали «Грузинську мрію» ще 26 жовтня. Голова комітету Ради РФ із закордонних справ Григорій Карасін сподівається, що внутрішня політика Грузії «відбуватиметься в передбачуваному і цивілізованому ключі».
Іванішвілі — «ключова персона, що ухвалює рішення в Грузії», вважають аналітики Європейської ради з міжнародних відносин. Він контролює правлячу партію, ключові державні установи, як-от судову систему і служби безпеки, і впливає на економічну сферу. І за роки правління він «впевнено витісняв прозахідні елементи в суспільстві, зокрема неурядові організації, політичні партії та медіа».
Напередодні парламентських виборів він назвав опозицію «агентами іноземної держави, що лише виконуватимуть вказівки з-за кордону» і призведуть до «катастрофи та руїни» в країні. Його партія також обіцяла змінити конституцію та заборонити опозиційні партії, якщо вона отримає 75% місць у парламенті.
Іванішвілі каже, що Україною керує «агентура», термінове завдання якої — «якимось чином втягнути Грузію в бойові дії». У передвиборчому ролику «Грузинська мрія» використала фотографії українських міст, що їх знищили російські військові, із підписом «Скажи ні війні». Цим кадрам протиставили фонтани і нові автобуси в грузинських містах із написом «Обирай бути в мирі». Згодом уряд оштрафував грузинські телеканали, що відмовились показувати це агітаційне відео.
Жодна агентура не дає нам ні «термінових завдань», ні грошей. Ми працюємо завдяки вашій підтримці: https://babel.ua/donate