Після пожежі 15 квітня 2019 року Нотр-Дам виглядав як згарище. Стіни собору збереглись, однак усе було в кіптяві, воді від гасіння пожежі та у свинці: шпиль будівлі вкрили 460 тонн токсичного металу. Невдовзі виявилось, що стіни нескладно відчистити, орган можна відремонтувати, а ікони й картини вогонь із кіптявою критично не пошкодили. Собор підлягав відновленню — головна складність була в порятунку конструкції, яку навіть не видно ззовні чи зсередини.
Мова про каркас даху. Попередня його версія складалась із тисяч колод та дощок, які й тримали залізну покрівлю та рівномірно розподіляли навантаження на вапнякові стіни. Через щільність і кількість дощок конструкцію називали лісом. У всьому цьому «лісі» не було жодного гвіздка — це одна з найбільших таких конструкцій у світі. Була. Попри те, що каркас простояв практично неушкодженим вісім століть, він згорів, наче коробка сірників. Уже за пів години після початку пожежі охоронці собору, які перебували на місці, повідомили: «лісу» більше немає.
Постраждалий у Першій світовій війні каркас Кельнського собору відновили з використанням новаторського тоді залізобетону. Це рішення і спеціалісти, й громадськість тоді сприйняли скептично, тож Собор Паризької Богоматері вирішили відтворити з допомогою практично тих самих технологій, що використовували під час його будівництва в XII―XIV століттях. Це стосувалося й деревʼяного каркасу даху.
Для відтворення оригінального інтерʼєру собору використали давні креслення, нові фотографії, а також компʼютерну гру Assassins Creed Unity. У ній максимально реалістично відтворено Нотр-Дам. Виробник гри, компанія Unisoft, окрім пожертви в пів мільйона євро на відновлення собору, також надала в розпорядження реконструкторів повну 3D-копію собору.
Утім, усі ці матеріали не містили детальної інформації про особливості «лісу». Вони збереглись завдяки роботі Ремі Фромона, головного архітектора обʼєктів культурної спадщини Міністерства культури Франції. У 2012 році він зацікавився структурою «лісу» й попросив доступ до каркасу. Протягом року він щотижня піднімався туди й фіксував основні деталі конструкції. Результатом став найбільш детальний її опис. «Ліс» можна було відтворити. Однак чи було це того варте, враховуючи новітні технології роботи з деревом?
На цьому етапі до справи приєдналась організація «Теслі без кордонів». Це волонтерське обʼєднання майстрів роботи з деревом з усього світу, які збираються разом для виконання особливо складних проєктів: наприклад, для відновлення деревʼяної церкви в гірській Румунії, ранчо в США чи зведення складного всуціль деревʼяного будинку в Китаї. Деякі ентузіасти з цієї спільноти відмовляються від сучасної техніки й розпилюють колоди вручну — стверджують, що від цього кращі як процес, так і результат. У 2020 році 25 волонтерів «Теслів без кордонів» у старовинний спосіб відтворили найскладнішу з опор дахового каркасу — довівши, що такий підхід не затягує строку виконання робіт і не сильно дорожчий. Державна комісія, яка курує відновлення собору, вирішила, що каркас краще відновлювати (здебільшого) по-старому.
Окрім спеціальних тонких пил, теслям знадобилась і особлива деревина. 2020 рік команда ентузіастів провела, блукаючи лісами довкола Парижу й придивляючись до тамтешніх дубів. Потрібні були дерева 80—160 років, деякі з особливо вигнутими стовбурами — щоб легше було потім формувати з дощок каркас. За стародавніми правилами, дерева краще рубати взимку, коли деревного соку у стовбурі найменше й він легший. Так і зробили. Також перед майстрами постало питання, чи треба попередньо висушувати деревину. Це передбачають сучасні технології, адже вологі дошки можуть із часом вигинатись чи тріскатись. З іншого боку, вони більш податливі в роботі. Коли Ремі Фромон досліджував «ліс», за характером слідів від сокири на деревині він зрозумів, що майстри XIV століття працювали з сирою деревиною. Цей прийом вирішили повторити.
Тим часом пошкоджені пожежею метал і балки собору розібрали. Внизу, попри ковідні обмеження, тривала робота. Організатори реставрації облаштували простір всередині Нотр-Даму так, щоб тисяча людей могла одночасно працювати там у відносній ізоляції. Майстри чистили колони, відновлювали оздоблення й замінили частину підлоги, яку пошкодило падіння шпиля.
Зовні собор огорнули риштуванням. Так він провів кілька років, доки у лютому 2024-го майстри не завершили роботу над шпилем. Тоді частину риштувань урочисто зняли.
Попри токсичність свинцю, у відновленій версії шпиля він залишився. Цей метал водночас і пластичний, і стійкий до погодних умов. А от півник на верхівці, символ Франції та християнства, тепер зовсім інакший. Зараз його пірʼя нагадує вогонь і, за задумом авторів, натякає на Фенікса, який і сам відродився з попелу.
У березні 2024-го команда теслів завершила роботу й над «лісом». Його вдалося відновити практично в тому ж вигляді, що й був до пожежі. Для конструкції використали стільки деревини, що якщо розкласти всі дошки одна за одною, вийде лінія завдовжки у майже 20 кілометрів.
Тепер каркас поступово вкривають металевою покрівлею, а команда реставраторів зосередилась на внутрішніх роботах. У них два головних завдання. Перше — встановити кілька вітражів, які довелось робити заново. Друге — налаштувати головний орган. Від старого лишились тільки металеві частини, це вісім тисяч труб. Після їхньої прочистки й відновлення деревʼяних елементів інструмента потрібно гармонізувати звучання кожної труби з іншими. Цей процес забере щонайменше кілька місяців.
Після налаштування інструмент звучатиме трохи різкіше, ніж раніше, попереджають реставратори. Це тому, що з колон, стін та перекриттів прибрали кількасотрічний пил — і акустика приміщення змінилась.
Щоб і «Бабель» не втрачав своєї краси, підтримайте нас: https://babel.ua/donate.