Якщо пояснити коротко, про що ця справа?
У справі йдеться про те, що Російська Федерація з 2014 року порушує свої зобовʼязання згідно з Конвенцією ООН з морського права на Чорному і Азовському морях, а також у Керченській протоці. А саме — не забезпечує право на транзитний прохід, свободу судноплавства, захист підводного навколишнього середовища та підводної культурної спадщини. Історично — це перша справа України проти Росії, тобто по суті це перша складова юридичної боротьби з РФ.
Що ми намагаємось довести в цій справі?
Насамперед — незаконність так званого Керченського мосту. Зокрема, Росія порушила свободу судноплавства і транзитного проходу через Керченську протоку. Висота дозволеного проходу під так званим Керченським мостом — 33 метри, максимум — 35. А надводна висота кораблів, які заходили в українські порти через протоку, значно більша за 33 метри. Так званий Керченський міст — найнижчий міст, який коли-небудь був побудований через міжнародну морську протоку, інших таких низьких немає. Відповідно, Росія, коли побудувала цей міст, порушила свободу судноплавства, транзитний прохід через Керченську протоку. Тому в українські порти Маріуполя і Бердянська до повномасштабного вторгнення не могли заходити судна класів Panamax, Handymax, Handysize. Переважно ці судна мають понад 40 тисяч тонн максимального завантаження.
По-друге, Росія не оцінила за належними процедурами вплив на навколишнє середовище. Вона не дотримується міжнародних стандартів, і невідомо, до чого врешті-решт це все призведе з точки зору екології цих акваторій.
І третя складова — це захист підводної культурної спадщини, який повністю нівелювали росіяни. А це ж цивілізація: і Боспорське царство, і Візантія, це тисячоліття історії.
А що росіяни намагаються довести у відповідь?
Російська Федерація вважає, що Азовське море — це внутрішні води, а Керченська протока ― нібито канал, що до них веде. І, відповідно, що після так званих подій кінця вересня 2022 року вона є єдиною прибережною державою в Азовському морі та може робити що завгодно. По-друге, вони доводять, що побудували міст тому, що Україна блокувала Крим. Нібито люди на півострові були у важкій ситуації, тож цей міст був «гуманітарною необхідністю» для них.
Пройшли останні слухання. Тепер ми чекаємо на рішення у цій справі, так?
Так. Трибунал ще має право спілкуватися зі сторонами, просити в них якісь додаткові матеріали, пояснення, коментарі, але виключно в письмовій формі.
Скільки часу це займе?
Усе залежить [від обʼєму справи]. Наприклад, в одній з останніх справ схожого обʼєму — це справа про Південно-Китайське море — від кінця слухань до оголошення рішення минуло сім з половиною місяців. Десь на такий час можемо орієнтуватися. Можливо, наша справа займе більше часу — девʼять місяців, рік.
На відміну від Міжнародного суду ООН, де слухання відбуваються публічно, в арбітражі всі юридичні аргументи проголошували за зачиненими дверима. Чому?
Це загальне правило для таких арбітражів, вони конфіденційні.
Це тому, що там оголошується якась секретна інформація?
Ні. Ми ж говоримо про спір із Росією. Україна точно не буде давати РФ секретну інформацію. Просто тут такі правила.
Справу почали ще у 2016-му. Чи впливає на неї повномасштабне вторгнення?
У цій справі головні порушення Росія вчинила ще до повномасштабного вторгнення — ми говоримо про судноплавство до Маріуполя і Бердянська, які зараз тимчасово окуповані. Кораблі законно в Бердянськ і Маріуполь не ходять, тому всі порушення свободи судноплавства, транзитного проходу, інспекції датовані роками до повномасштабного вторгнення. Коагент у справі Оксана Золотарьова в заключному виступі казала, що ми обовʼязково відновимо контроль над Бердянськом і Маріуполем, і питання свободи судноплавства знову постане. Так званий Керченський міст заважатиме судноплавству і впливатиме на екологію.
Уявимо, що суд вирішив, що міст справді порушує конвенцію. Що має відбуватися далі? Росію неможливо примусити його демонтувати.
Рішення арбітражу буде обовʼязковим для Російської Федерації. Якщо ми отримаємо рішення на нашу користь, повірте мені, ми його використаємо. Посилимо санкції та вплив на державу-агресора.