Навіщо Путін їде в Монголію і як на це реагують?
Візит Путіна до Монголії формально повʼязаний з 85-ю річницею боїв на Халхин-Голі проти японських військ у 1939 році. У пресслужбі Кремля заявляють, що Путін і президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух обговорять розвиток російсько-монгольських відносин і підпишуть низку двосторонніх документів. Кремлівський речник Дмитро Пєсков казав, що опасінь щодо арешту Путіна в Монголії немає.
У Міністерстві закордонних справ Монголії візит Путіна приурочують одразу до кількох річниць: 85-ї річниці битви на Халхин-Голі, 75-ї річниці створення Улан-Баторської залізничної асоціації і пʼятої річниці Угоди про дружні відносини та всеосяжне стратегічне партнерство між Монголією і РФ. Про підписаний Монголією Римський статут, який зобовʼязує її заарештувати Путіна, там не згадують.
Натомість Україна закликала Монголію виконати обовʼязковий міжнародний ордер на арешт і передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, наголошуючи, що Путін є воєнним злочинцем. У Європейському Союзі виразили «занепокоєння» візитом Путіна і наголосили на обовʼязках Монголії як учасниці Римського статуту МКС.
Речник Міжнародного кримінального суду Фаді ель Абдалла в коментарі BBC наголосив, що монгольські чиновники зобовʼязані дотримуватися Римського статуту без уточнення, що арешт має відбутися. Він послався на розділ IX Римського статуту, де йдеться, що за деяких обставин країни можуть не виконувати ордер на арешт — якщо це порушить «договірні зобовʼязання» з іншою державною або «дипломатичний імунітет особи». Як зауважила юристка Регіонального центру прав людини (RCHR) Катерина Рашевська, у статті 98 статуту йдеться про прохання не про арешт людини, а про її передачу суду. Однак навіть у таких випадках держава повинна проконсультуватися з МКС, а суд — зробити все, щоб отримати підтримку цієї держави.
Якщо ж Монголія відмовиться співпрацювати, судді МКС можуть зробити висновок і сповістити про це Асамблею держав-учасниць Римського статуту. Асамблея вирішуватиме, що робити далі.
Міжнародний кримінальний суд не повідомляв про запит на консультації від Монголії чи про власні дії щодо візиту Путіна.
Чому Путіна мають арештувати?
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер про арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей в РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей з окупованих територій України до Росії, що є воєнним злочином. Путін і Львова-Бєлова як офіційні підозрювані мають бути заарештовані у країнах, що ратифікували Римський статут. Де-юре для них закриті 123 країни, зокрема й Монголія, яка ратифікувала його у 2002 році.
Як працює Міжнародний кримінальний суд
Міжнародний кримінальний суд запрацював у 2002 році в місті Гаага (Нідерланди), його заснували на Римському статуті, який визначає порядок роботи суду, а також те, які саме злочини він розглядатиме:
- геноцид — повне або часткове знищення національної чи етнічної групи;
- злочини проти людяності ― зґвалтування, тортури, депортація;
- воєнні злочини ― убивство цивільних, знищення цивільного майна, напади на медиків тощо;
- злочини агресії (з 2010 року) ― вторгнення в незалежну країну чи напад на неї, окупація якоїсь її території тощо.
Процеси в МКС тривають довго — злочини, які підпадають під його юрисдикцію, не мають терміну давності, а одразу розшукати злочинців і фізично помістити їх на лаву підсудних вдається не завжди.
Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна після того, як Палата попереднього провадження (це як слідчий суддя, але в МКС у Палаті працюють троє суддів) вивчила надані прокурором докази й погодила це рішення. У документі йдеться, що Путін і Марія Львова-Бєлова особисто відповідальні за воєнний злочин депортації українських дітей, і суд має підстави так вважати.
Головний прокурор МКС Карім Хан розповів, що його офіс підтвердив випадки депортації щонайменше сотень дітей, вивезених із дитячих будинків та інтернатів. Багатьох з них передали на всиновлення в РФ. На думку прокурорів, це свідчить про те, що дітей назавжди хотіли вивезти з України.
Те, що Путін є президентом, не захищає його від кримінального переслідування. Якщо його затримають, суд обере запобіжний захід і продовжить розслідування. Передати його суду повинні 123 країни.
Путін уже їздив за кордон. Чому він не в суді?
Путін після видачі ордеру виїздив тільки в Білорусь, Киргизстан, Китай, КНДР, Обʼєднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Вʼєтнам та Азербайджан. Ці країни Римський статут не ратифікували, тому вони не зобовʼязані виконувати ордер МКС.
Торік Путін мав поїхати в Південно-Африканську Республіку на саміт БРІКС. Тоді ПАР, яка ратифікувала Римський статут, розглядала варіанти, як не виконувати ордер на арешт Путіна. Президент країни Сиріл Рамафоса заявляв, що арешт Путіна на саміті означатиме оголошення війни Росії. Утім, уряд ПАР таки звернувся до суду за ордером на арешт Путіна на випадок, якщо той прибуде в країну. Однак це сталося вже після того, як Кремль вирішив послати на саміт свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова замість Путіна. Південна Африка довго працювала над тим, щоб умовити очільника РФ не їхати, зокрема пропонувала провести саміт онлайн. Усе, щоб не постати перед дилемою — арештувати чи не арештовувати.
Прецедент Південної Африки
У минулому ПАР порушувала свої обовʼязки щодо Римського статуту, коли у 2015 році не арештувала колишнього президента Судану Омара аль Башира, якому висунули звинувачення в геноциді та злочинах проти людяності, під час його візиту в країну для участі в саміті Африканського Союзу. ПАР пояснила це тим, що Башир користувався дипломатичним імунітетом як президент, хоча насправді Римський статут у випадку серйозних міжнародних злочинів не передбачає імунітету для чинних і колишніх очільників держав.
Верховний суд Південної Африки ухвалив тимчасове рішення, яке забороняло Баширу залишати країну до вирішення питання про його арешт. Однак президент Судану зміг виїхати з ПАР, коли суд ще не почав розглядати справу.
За два роки Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду зробила висновок, що ПАР повинна була виконати ордер на арешт тодішнього президента Судану, і передала справу до Ради Безпеки ООН і Асамблеї держав-учасниць Римського статуту. Це стандартна практика, коли країна-учасниця не виконує ордер на арешт.
Південна Африка залишилася членом МКС, проти неї не ввели санкцій, а Рада Безпеки ООН не ухвалила жодного рішення.