Однаковий захист має бути в усіх — незалежно від національності, кольору шкіри, мови, релігійних та політичних переконань, статі, віку, сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Зробити так, щоб усі були захищені однаково, — це мета законопроєкту № 5488. Він допоможе боротися з насильством на ґрунті ненависті, особливо — з насильством, спрямованим на ЛГБТ-людей. Проєкт уже в парламенті
МВС внесло його в парламент ще в травні 2021 року. В лютому 2024 року парламент вніс його до порядку денного. На цьому рух проєкту зупинився.
, але не рухається вперед. Лише за перше півріччя 2024 року моніторингова мережа «Наш світ»
задокументувала 39 випадків порушень на ґрунті гомофобії в Україні. Правоохоронці ігнорують такий мотив нападів, зокрема й тому, що Україна має недосконале законодавство. Україна має це змінити
— і законопроєкт № 5488 розроблений саме для цього. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко разом із експертом «Нашого світу» Андрієм Кравчуком на трьох прикладах пояснює, як законопроєкт вплине на розслідування і покарання нападів на ґрунті нетерпимості.
Якби законопроєкт 5488 діяв
Якби напад і кваліфікували як «хуліганство», то покарання за злочин ненависті було б жорсткішим — штраф у 34 тисячі гривень або пробаційний нагляд
Це означає, що людину не позбавляють волі, але накладають певні обовʼязки, наприклад заборону виїжджати за межі України, або певні обмеження щодо проведення дозвілля, обовʼязок періодично реєструватися і не змінювати місця проживання, або пройти спеціальний курс лікування чи іншу програму, встановлену судом.
. Злочин ненависті — це звичайний кримінальний злочин, але злочинець скоює його з мотиву нетерпимості. У Кримінальному кодексі є стаття
Стаття 67 Кримінального кодексу України.
, яка визначає обтяжуючі обставини, і коли суд виносить вирок, він це враховує і призначає більш суворе покарання. Зараз такими обтяжуючим обставинами є злочини, скоєні на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі — або на ґрунті статевої приналежності. «Але що таке злочини на ґрунті статевої приналежності, коли ми говоримо про напади за сексуальною орієнтацією чи за гендерною ідентичністю», — каже Андрій Кравченко. Законопроєкт пропонує вказати як обтяжуючу обставину нетерпимість, яка враховує значно більше ознак
Це відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками.
.
Якби законопроєкт 5488 діяв
Злочинця покарали б за те, що він завдав легких тілесних ушкоджень, але покарання було б жорсткішим — ішлося б про громадські роботи, виправні роботи, апробаційний нагляд або обмеження волі.
Через нинішню недосконалість законодавства юристи і потерпілі намагаються використовувати те, що є зараз — статтю
Ст. 161 КК — порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
про заборону дискримінації. Вперше прокуратура наважилася винести обвинувачення за цією статтею у Львові в минулому році, коли розслідувала напад на трансгендерну військовослужбовицю.
«Але нападник побив жертву з мотиву гендерної нетерпимості, — каже Кравчук. — А був засуджений за дискримінацію. Коректним було б засудити нападника за статтею про заподіяння тілесних ушкоджень, але врахувати обтяжуючі обставини — мотив нетерпимості».
Якби законопроєкт 5488 діяв
Те, що відбулося із Андрієм, мали б кваліфікувати як завдання тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості ушкоджень має встановити експертиза. Суд мав би винести вирок відповідно з обтяжуючими обставинами — мотивом нетерпимості за ознакою сексуальної орієнтації (оскільки вони не приховували своєї гомофобії). Було б помилковим кваліфікувати такі дії як хуліганство, вважає Кравчук.
